Марк Фабій Амбуст (військовий трибун з консульською владою 381 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Фабій Амбуст
лат. M.Fabius K.f.M.n. Ambustus
Ім'я при народженні Marcus Fabius Ambustus
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер невідомо
невідомо
Громадянство Римська республіка
Місце проживання Рим
Діяльність державний і військовий діяч
Суспільний стан патрицій[1] і шляхтич[d][1]
Посада військовий трибун з консульською владою
Термін 381 та 369 рік до н. е.
Рід Фабії
Батько Цезон Фабій Амбуст
Мати невідомо
У шлюбі з невідомо
Діти син — Квінт Фабій Амбуст,
2 дочки — Фабія Амбуста Старша і Фабія Амбуста Молодша

Марк Фа́бій Амбу́ст (лат. Marcus Fabius Ambustus; IV століття до н. е.) — державний і військовий діяч Римської республіки, сенатор, військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 381 та 369 рік до н. е.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Належав до патриціанського роду Фабіїв. Був сином Цезона Фабія Амбуста, військового трибуна з консульською владою 404, 401, 395 та 390 років до н. е.

У 381 році Марка Фабія було вибрано військовим трибуном з консульською владою, але чомусь його відтерли на другий план під час єдиної на той момент війни з вольсками, доручивши проведення військових дій Марку Фурію Каміллу.

Надалі Марк Фабій засідав у сенаті, створив ряд законів, які були направлені на зрівняння в правах патриціїв та плебеїв, в тому числі на полегшення зайняття плебеями консульських посад, адже його молодша дочка одружилась з плебеєм, через що мала певні проблеми на відміну від старшої дочки, яка була в шлюбі з патрицієм і користувалася усіма благами цього.

Але просунути їх Марк Фабій зміг лише у 369 році до н. е. під час свого другого трибунату. Хоча того року йшла війна, але він не взяв у ній участь, а залишився в Римі аби переконати сенаторів проголосувати його закони, що йому врешті-решт вдалося.

У 363 році до н. е він став цензором разом із Луцієм Фурієм Медулліном. Подальша доля Марка Фабія невідома.

Родина[ред. | ред. код]

Син:

Дочки:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тит Лівій, Ab Urbe Condita, VI, 22, 6.; VI, 34, 5 — 7.; VI, 36, 7.; VII, 28.8.; IX, 7.13.(лат.)
  • Луцій Анней Флор. Епітоми I, 17. (лат.)
  • Fasti Capitolini (363 рік до н. е.) (лат.)
  1. а б Digital Prosopography of the Roman Republic