Гапочка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гапочка
Основна інформація
Жанр Інді-рок, інді-поп, електро
Роки з 2008
Країна Україна Україна
Місто Київ
Мова українська
російська
Склад Катя Гапочка
Євген Якшин
Олексій Руденко
Катерина Багінська
Колишні
учасники
Олександр Зброцький
Єгор Гавриленко
Артем Угодніков
Дмитро Шевченко

Офиційний сайт
Commons-logo.svg Гапочка у Вікісховищі

Гапочка (на англ. Gapochka) — український інді-гурт, створений у 2008 році.

Історія[ред. | ред. код]

Гурт з'явився у 2008 році, коли вокалістка гурту Катя Гапочка, приїхавши з Хмельницького навчатись до київської консерваторії, вирішила зібрати свій гурт. Перший склад гурту був укомплектований за два дні, а компанію у першому складі Каті склав барабанщик гурту Артем Угодніков, який приїхав навчатись до Києва з Кіровограда.

У цей час до гурту приєднався Єгор Гавриленко (бас) та Олександр Зброцький (гітара)

Зараз ГАПОЧКА — гурт, який переміг в Global Battle of the Bands і пізнав атмосферу лондонського клубу Scala, в якому виступали The Beatles, а в новітній історії здійснив перехід з формату альтернативного поп-року в ніжне електроакустичне і став одним з унікальних облич нової ери української музики. Голос фронтвумен гурту — Каті Гапочки — належить до десятки голосів нової української музики[1]. Міні-альбом «Електроакустика» (2014), другий СD після дебютного «Етап» (2012), став одним із 14 найкращих українських альбомів 2014 року[2] і одним із 8 альбомів молодих українських гуртів, «які вас здивують»[3]. Нова ГАПОЧКА — це інді-електронний гурт у новому повноформатному альбомі «Лови мої слова» 2015 для любителів чесної, дієвої і незалежної музики.

The GBOB[ред. | ред. код]

Виступ на GBOB у 2009 році

25 вересня в рамках конкурсу «The Global Battle Of The Bands UA 2008» гурт здобув найвищий результат серед київських команд-учасниць.

У жовтні того ж року «Гапочка» потрапила до національного фіналу «The GBOB». Гурт відмітили особливою нагородою — зйомками першого відеокліпу з ротацією на телебаченні.

У 2009 гурт здобув 1-е місце в національного фіналу «The GBOB» — і у 2010 році представив Україну на світовому фіналі «The GBOB», який відбувся у 27 квітня у Лондоні на одному з престижних концертних майданчиків . На фестиваль приїхали 25 гуртів з різноманітних країн світу: Ізраїль, Казахстан, Німеччина, Румунія, Китай та інші. Першими на сцену клубу Scala вийшов гурт Гапочка . Того дня український гурт потрапив у десятку.

Нова Гапочка[ред. | ред. код]

« Гапочка — це сила, ковток свіжого повітря, звук який пронизує своїм безкомпромісним духом, творчість в якій помітна ковтки історії музики — від бітловськіх рифів до відгуків інді-творчості. »

2015—2016 роки для ГАПОЧКИ — кардинально новий етап, що вилився у співпрацю із знаними саунд-продюсерами. Навесні 2012-ого, гурт закінчив роботу над своїм першим альбомом. Це 12 композицій, які об'єднані символічною назвою «Етап». Крім студійної роботи, музиканти продовжують працювати над новими за стилем і звучанням піснями. Ці пошуки вилилися в появу ЕР[4] (Восени 2012). Імпульсивний експеримент музиканти здійснили в тандемі з саунд-продюсером Юрієм Хусточкою («Океан Ельзи», «Esthetic Education») і звукорежисером Іллею Галушко («Esthetic Education»). У 2014 році Гапочка випускає міні-альбом «Електроакустика» — добірка свіжих полегшених настроїв від ГАПОЧКИ. І у квітні і 2015 року вийшов повноцінний альбом «Лови Мої Слова»[5] — саунд-продюсер майже усього альбому — Олексій Gorchitza, окрім першого треку «ЛМС» — де хімію доповнив Юрій Хусточка. ГАПОЧКУ виокремлюють не за стильовим особливостям, а за якістю виконання своєї музики на концептуально різних фестивалях. Музичні критики називають «Гапочку» сполученням експресивного драйву «Океану Ельзи» і романтичності «The Kinks». Часто порівнюють вокал із українською «Крихіткою», російською Земфірою, а в музиці знаходять присмак британських Jessie Ware і James Blake. Насправді, ГАПОЧКА — настільки гармонійна у своїй музичній силі, що у контексті світового музичного фону сучасні меломани можуть гідно оцінити майстерність музикантів в порівнянні з іншими визнаними не лише Україною, а передусім світом сучасними виконавцями.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Офіційною датою народження гурту вважається 11 березня 2008 року, коли гурт виступив на сцені Центру сучасного мистецтва Києво-Могилянської академії, але датою появи гурту його учасники вважають рік 2007
  • У першому складі гурту був саксофоніст
  • Катя Гапочка посіла 1-е місце у конкурсі «Червона Рута» в номінації «Акустична музика» у 2005 році
  • Усі нинішні члени гурту мають музичну освіту (незакінчену, поки що)
  • 20 липня гурт отримав II премію на фестивалі «Тарас Бульба».
  • Вокалістка — Катя Гапочка — професійно грає на бандурі

Цитати[ред. | ред. код]

« Для мене існують залежні люди, які залежать від усього, що відбувається, і незалежні, які керують процесом. Незалежним людям часто стає самотньо. В одних піснях я граю роль незалежної людини, в інших — прошу, щоб мене не ламали і не прогинали. Для мене, з пісні в пісню, йде певний діалог між ними. Наприкінці герой залишається один. »

— Катя Гапочка

« І для Гапочки ця справжність проявляється в бажанні постійних змін і творчих пошуків, органічному балансуванні між альтернативним поп-роком, електроакустикою та індітронікою »

— Muzmapa, [6]

Учасники[ред. | ред. код]

  • Катя Гапочка (вокал, клавішні) 
  • Євген Якшин (гітара) 
  • Олексій Руденко (бас)

Фестивалі[ред. | ред. код]

Гурт виступав на багатьох фестивалях і заходах, серед яких:

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • Етап (2012)
  • Електроакустика (2014)
  • Лови Мої Слова (2015)

Міні-альбоми[ред. | ред. код]

  • Може Я Дівчина? (2012) ЕР
  • «В Крайнощі» (EP 2017)

Сингли[ред. | ред. код]

  • Лілії (2016)

Відеокліпи[ред. | ред. код]

Рік Назва пісні Режисер(и) Посилання
2011 «Віддай» Юлія Рублевська [8]
2012 «Сонечко» Віктор Придувалов [9]
2013 «Дівчина» Віктор Придувалов [10]
2014 «Зникаю» Горностай Катерина [11]
2015 «Невесомость» Віктор Придувалов [12]
2016 «Монета» Юлія Рублевська [13][14][15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. theinsider.ua
  2. liroom.com.ua
  3. themap.com.ua
  4. «Може Я Дівчина?»
  5. «Лови Мої Слова»
  6. Muzmapa
  7. Taм де ми разом. http://terytoriya.com.ua. 10 травня 2015. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 30 липня 2016. 
  8. Відео на YouTube. https://www.youtube.com. 1 серпня 2011. Процитовано 30 липня 2016. 
  9. Відео на YouTube каналі гурту. https://www.youtube.com. 7 квітня 2015. Процитовано 30 липня 2016. 
  10. Відео на YouTube каналі гурту. https://www.youtube.com. 7 квітня 2015. Процитовано 30 липня 2016. 
  11. Відео на YouTube каналі гурту. https://www.youtube.com. 23 грудня 2014. Процитовано 30 липня 2016. 
  12. Відео на YouTube каналі гурту. https://www.youtube.com. 28 квітня 2015. Процитовано 30 липня 2016. 
  13. Відео на YouTube каналі гурту. https://www.youtube.com. 28 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016. 
  14. Прем'єра від «Гапочки»: 33 розбиті тарілки і жодної жертви. http://cultprostir.ua. 30 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016. 
  15. «Гапочка» показала, як виглядає втеча від реальності. http://jamfm.com.ua (англ.). 29 липня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 31 липня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]