Гопник
| Гопник | |
|---|---|
 Стереотипний образ гопника | |
| Спрямованість: | Кримінальна |
| Поширення: | Пострадянський простір |
| Елементи: | |
| Хуліганство Ксенофобія «Поняття» | |
Го́пник (у множині — гопники, гопота́, шпана) — представник радянської та пост-радянської субкультури, утвореної в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище; вимагач грошей або інших цінностей у людей, які нездатні себе захистити, шахрай, грабіжник, хуліган. Часто походить з малозабезпечених сімей[1].
Гопники характеризуються зневажливим ставленням до інших, самоствердженням через приниження, несправедливість і образи інших. Типовий гопник може безпричинно чіплятися до перехожих на вулиці, якщо відчуває, що вони не в змозі захиститися[1].
Етимологія
Слово походить з російської мови. За однією з версій, утворилось від старої абревіатури ГОП — рос. городское общежитие пролетариата. Наприкінці 19 століття в Петербурзі було відкрито Міське товариство піклування (рос. Городское общество призрения), де утримувались безпритульні, що займалися крадіжками на міських вокзалах.[2][3] Після Жовтневого перевороту у цьому ж місці був відкритий гуртожиток для робітників і селян, який швидко перетворився на бандитський клуб, де царювали злодійські закони. Криміногенна обстановка в районі Лігово, де розташовувався гуртожиток різко погіршилась, а всіх мешканців цього району почали називати «гопниками».[4]
За іншою версією гопник походить від слова «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні — пограбування, напад, збройний грабіж).[5][6]
Характеристика
В середині 90-х років з'являється нове покоління гопників, не контрольоване організованою злочинністю або контрольоване меншою мірою. Вони швидко проявили себе як «культурні вороги» інших субкультур: байкерів, реперів, рейверів, хіпі та готів.[7] Самі не називають себе гопниками та всіляко заперечують це визначення. Гопники називають себе «пацанами» («реальними пацанами», «чіткими пацанами», «правильними пацанами» тощо).
Збираються гопники компаніями від трьох до півтора десятка людей у дворах, парках, дитячих садках та інших громадських місцях, чіпляючись до перехожих провокуючи бійки. Часто метою штучно створеного конфлікту є пограбування. Зазвичай «розбір» відбувається таким чином: розмова з асоціальним ухилом, розглядання перехожих лицем в лице, фамільярне звернення, емоційна нестійкість, провокування на конфлікти.
Для представників даної субкультури характерна гомофобія, успадкована ними з «в'язничних понять», слідувати яким, на думку гопників, важливо. Як правило, у «в'язничних поняттях» гопники розбираються досить поверхово. Через це «поняття» регулярно ними порушуються.
Гопники й самі нерідко стають жертвами інших гопників. Гопник може побити іншого гопника, наприклад, тому, що той «з іншого району», не знайомий з особистістю, рідко з метою пограбування, або ж взагалі без причини. Проте навіть звані гопником причини, як правило, надумані, а основною метою, переслідуваної гопниками, є бажання спробувати самоствердитися коштом жертви, або це просто як вид розваги, заснований на бажанні гопників задовольнити свій комплекс неповноцінності. Випадки конфліктів з іншими гопниками з метою пограбування трапляються, але не так часто, оскільки наявність цінних речей у гопників це зазвичай рідкість. Конфлікти без мети прямого грабежу також є одним з найгрубіших порушень «в'язничних понять» і називаються «сваволею» (рос. «беспредел»). Найчастіше такі конфлікти можуть провокуватися групою гопників, особливо якщо їхня кількість перевищує кількість противників.
За зовнішнім виглядом, згідно з поширеною масдумки, визначити самого гопника не є великою проблемою. Гопники, як правило, одягаються в недорогий спортивний костюм.[8] Безсумнівним атрибутом є кросівки або модельні туфлі, які носять зі спортивним костюмом, кепка «качечка», «восьмиклинка» або бейсболка. Взимку популярна зимова шапка «чеченка». Популярними додатками є барсетка і чотки.
Музика
Спочатку переважав шансон. У повазі Михайло Круг, особливо «Владимирський централ», «Золоті купола» і «Чай з баранками» (Шалава), та «Гоп-стоп!» Розенбаума і, звичайно ж: Шуфа (М. Шуфутинський), Гарік (Г. Кричевський) та гурт «Бутырка»[9]. Крім того, “попса” низького ґатунку, яка «оспівує» їхні проблеми. Згодом серед «next gen», набув певної популярності реп, музичний жанр, який їм також дуже до вподоби[10].
Примітки
- ↑ а б Гопники. svitppt.com.ua (англ.). Процитовано 14 грудня 2025.
- ↑ Откуда пошло слово гопник. Голос Конотопа (рос.). Процитовано 14 грудня 2025.
- ↑ Гопник в русской истории. www.factroom.ru (рос.). Процитовано 21 грудня 2024.
- ↑ Маловідомі цікаві факти про історію Росії [Архівовано 30 грудня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Гопник история происхождения. Кто такие гопники? Почему гопники сидят именно на корточках - Мир фактов. mirfakt.ru. Процитовано 21 грудня 2024.
- ↑ С. Фесун Молодіжні субкультури: за і проти/Гопники (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
- ↑ Комикс новой жизни - Expert.ru. web.archive.org. 3 січня 2011. Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 21 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Саратовский Расклад. web.archive.org. 28 жовтня 2012. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 21 грудня 2024.
- ↑ Petr Gorst (7 липня 2014). Бутырка - Не трогай осень (Metal version). Процитовано 14 грудня 2025 — через YouTube.
- ↑ Гопніки. rock.lviv.ua. Процитовано 14 грудня 2025.
Див. також
Посилання
- Гоп? Стоп! або про життя-буття одного соцугруповання… [Архівовано 25 січня 2007 у Wayback Machine.]
- ГОПНИКИ. КТО ОНИ И КАК С НИМИ БОРОТЬСЯ? (трактат в 6 актах) [Архівовано 22 грудня 2007 у Wayback Machine.] (ru)
- Любко Дереш. Культ. [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.] Авторська класифікація гопників.
- Ростислав Мартинюк. Мордовський лексикон лоховатих українських гопників. — ПЕРЕХІД IV, № 2. — 2002. [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
- ЛАГО — Львівська антигопівська організація, архівна версія сайта на archive.org
- Олександр Косвінцев. 50 мільйонів гопників. Над Росією тяжіє кримінальна субкультура. [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.]