Грепафлоксацин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грепафлоксацин
(RS)-Grepafloxacin Structural Formula V1.svg
Систематична назва (IUPAC)
(RS)-1-cyclopropyl-6-fluoro-5-methyl-7-(3-methylpiperazin-1-yl)- 4-oxo-quinoline- 3-carboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 119914-60-2
Код ATC J01MA11
PubChem 72474
DrugBank DB00365
Хімічні дані
Формула C19H22FN3O3 
Мол. маса 359,395 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 72%
Метаболізм печінковий
Період напіврозпаду 10-13 год.
Виділення нирковий, Жовч
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання перорально

Грепафлоксаци́н —синтетичний антибіотик з групи фторхінолонів ІІІ покоління для перорального застосування. Грепафлоксацин випускався компанією «Glaxo Wellcome» під торговою маркою «Раксар», проте був вилучений із фармацевтичного обігу компанією-виробником у зв'язку із численними побічними ефектами, переважно з боку серцево-судинної системи.[1][2]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Грепафлоксацин — синтетичний антибіотик з групи фторхінолонів ІІІ покоління. Діє бактерицидно, порушуючи синтез ДНК в бактеріальних клітинах. До препарату чутливі такі мікроорганізми: стафілококи, стрептококи, клебсієли, нейсерії, Escherichia coli, Enterobacter spp., Proteus spp., Citrobacter spp., Haemophilus spp., Serratia spp., Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Pseudomonas aeuruginosa, Providencia rettgeri, Burkholderia cepacia, Stenotrophomonas maltophilia, Acinetobacter calcoaceticus, легіонелли, хламідії, мікоплазми, Ureaplasma urealyticum, туберкульозна паличка. Нечутливими до грепафлоксацину є анаеробні збудники (у тому числі клостридії та Bacteroides fragilis).[3][4] Чутливість до грепафлоксацину грампозитивних збудників (стрептококів), хламідій та мікоплазм вища, чим у фторхінолонів ІІ покоління (ципрофлоксацину, офлоксацину, спарфлоксацину).[5]

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Грепафлоксацин швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність препарату складає 72 %. Максимальна концентрація в крові досягається через 2-2,5 години. Грепафлоксацин добре зв'язується з білками плазми крові. Високі концентрації препарату створюються у більшості тканин та рідин організму. Найвищі концентрації грепафлоксацину досягаються у жовчі, жовчевих протоках, статевих органах, шкірі, мигдаликах, макрофагах, поліморфноядерних лейкоцитах. Високі концентрації створюються у дихальних шляхах — альвеолярній рідині, бронхіальному слизу, альвеолярних макрофагах.[6] Препарат проходить через плацентарний бар'єр, виділяється в грудне молоко. Грепафлоксацин метаболізується в печінці з утворенням метаболітів із незначною антибактеріальною активністю. Виділяється препарат з організму із сечею та жовчю. Період напіввиведення препарату становить 10—13 годин, цей час може збільшуватись при печінковій та нирковій недостатності.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Грепафлоксацин застосовувався при захворюваннях дихальних шляхів (позагоспітальні пневмонії, які спричинюють типові та атипові збудники, загостренні хронічного бронхіту), неускладненій гонореї, уретриті та цервіциті.[7][3]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні грепафлоксацину можливі наступні побічні ефекти[7][3]:

Найчастішими побічними ефектами грепафлоксацину є побічні ефекти з боку серцево-судинної системи. Часто при застосуванні грепафлоксацину спостерігається подовження інтервалу QT на ЕКГ, а також аритмії по типу «пірует». Частіше такі порушення спостерігаються при сумісному використанні препарату із еритроміцином, терфенадином, астемізолом, цизапридом, пентамідином, аміодароном, соталолом, дизопірамідом, флекаїнідом, хінідином, новокаїнамідом, трициклічними антидепресантами, частиною антипсихотичних препаратів. Частота шлуночкових аритмій при застосуванні грепафлоксацину складала 38 випадків на 10 мільйонів проданих антибіотиків[8], із них 7 випадків летальних аритмій, де встановлено високу імовірність зв'язку цієї побічної дії із застосуванням даного препарату.[9] У зв'язку із частими побічними ефектами з боку серцево-судинної системи препарат знятий з виробництва.[10]

Протипоказання[ред. | ред. код]

Грепафлоксацин протипоказаний при підвищеній чутливості до фторхінолонів, порушеннях серцевого ритму, подовженні інтервалу QT на ЕКГ, серцевій недостатності, печінковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, дітям до 18 років. Препарат не застосовується разом із препаратами, що подовжують інтервал QT на ЕКГ.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Грепафлоксацин випускався у вигляді таблеток по 0,4 та 0,6 г.[11] Станом на 2014 рік в Україні даний препарат не зареєстрований.[12]

Стереохімія[ред. | ред. код]

Грепафлоксацин містить стереоцентр і складається з двох енантіомерів. Це рацемат, тобто суміш R - і S -форми у рівних кількостях:

Енантіомери грепафлоксацину
(R)-Grepafloxacin Structural Formula V1.svg
CAS-Nummer: 146761-68-4
(S)-Grepafloxacin Structural Formula V1.svg
CAS-Nummer: 146761-69-5

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Glaxo Wellcome voluntary withdrawn Raxar (Grepafloxacin). Процитовано 2014-10-12.  (англ.)
  2. Withdrawal of Product: RAXAR (grepafloxacin HCl) 600 mg Tablets, 400 mg Tablets, and 200 mg Tablets. U.S. Food and Drug Administration. Процитовано 2014-10-12.  (англ.)
  3. а б в http://www.mosmed.ru/docv/Vidal_docs/drug_info_823000000.asp (рос.)
  4. http://www.eurolab.ua/medicine/drugs/124 (рос.)
  5. http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1176799&uri=index2.html (рос.)
  6. http://www.fesmu.ru/elib/Article.aspx?id=35222 (рос.)
  7. а б http://farmaspravka.com/grepafloksacin-grepafloxacin (рос.)
  8. http://msvitu.com/archive/2005/april/article-6-ru.php?lang=ru (рос.)
  9. http://www.rmj.ru/articles_9008.htm (рос.)
  10. Sprandel, KA.; Rodvold, KA. (2003). Safety and tolerability of fluoroquinolones.. Clin Cornerstone. Suppl 3: S29–36. PMID 14992418.  (англ.)
  11. " "Грепафлоксацин в Справочнике Машковского".  (рос.)
  12. Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.kiev.ua/

Джерела[ред. | ред. код]