Деркульський (заказник іхтіологічний)
 Заказник Деркульський: річка Деркул поблизу біостанції Ново-Ільєнко | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування | Луганська область |
| Найближче місто | Луганськ |
| Площа | га |
| Оператор | Мінприроди |
 Деркульський у Вікісховищі | |
Деркульський — іхтіологічний заказник, найсхідніша природно-заповідна територія України, охоплює нижню й середню ділянку течії річки Деркул.
Розташування, фізичні параметри[ред. | ред. код]
Заказник розташований в межах Станично-Луганського району Луганської області.
Має стрічковий тип території — уздовж русла Деркулу. Охоплює саму річку і призаплавну смугу суходолу з правого (українського) берега.
Особливістю заказника є його межове положення — лівий берег річки є територією іншої держави, і кордон проходить по фарватеру Деркулу. Тому заповідний режим може бути забезпечений тільки з одного берега.
історія створення[ред. | ред. код]
Заказник "Деркульський" оголошено рішенням виконкому Луганської обласної ради народних депутатів № 92 від 24 березня 1992 року [1].
Охорона[ред. | ред. код]
Як об'єкт ПЗФ місцевого значення, не має охоронної служби. Попри це, певний рівень охорони забезпечується прикордонним режимом території розташування заказника.
іхтіофауна[ред. | ред. код]
Риби - основний об'єкт охорони в Деркульському заказнику відповідно до цільового призначення цього об'єкту ПЗФ (іхтіологічний заказник).
Тут зареєстровані такі рідкісні види риб, як мінога українська, селява азовська, ялець Данилевського, минь річковий.
Звичайними видами ділянок з течією є головень, окунь річковий, бичок піщаний та інші.
Рибами, характерними для заток, є карась сріблястий, лин, щипавка танайська.
інші групи тварин[ред. | ред. код]
Для Придеркулля характерні такі групи тварин:
- Ссавці. Із власне гідрофільних видів тут мешкають: видра річкова, візон річковий, щур водяний, ондатра, рясоніжка велика, нічниця водяна. Із мешканців прибережних біотопів тут є полівка лучна, нориця руда, мишак жовтогрудий, білозубка мала, мідиця мала, вечірниця дозірна, нетопир пігмей.
- Птахи. Одна з найрізноманітніших груп. Із коловодних птахів тут звичайні рибалочка блакитний, чапля сіра, курочка водяна, плиска біла. У прибережних біотопах звичайні синиця велика, зяблик, соловейко східний, одуд та інші.
Див. також[ред. | ред. код]
Інші статті з назвою «Деркульський»[ред. | ред. код]
- Деркульський кінний завод (один з найдавніших в Україні)
- село Деркульське (одне з найменших в Україні)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Іхтіологічний заказник Деркульський // Сова Т. В., Кононов Ю. О., Ференц В. Б., Іванченко О. Ю. Природно-заповідний фонд Луганської області. - Луганськ, 2005. - С. 93. (разом 260 с.).
Джерела[ред. | ред. код]
- Денщик В. А., Косогова Т. М., Сулик В. Г., Маслова В. Р. Флора та фауна заказника «Шарів Кут» // Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть (Мат-ли Всеукр. заг.-теор. і наук.-практ. конф.). — Канів, 1999. — С. 116–117.
- Іхтіологічний заказник Деркульський // Сова Т. В., Кононов Ю. О., Ференц В. Б., Іванченко О. Ю. Природно-заповідний фонд Луганської області. — Луганськ, 2005. — С. 93. (разом 260 с.).
- Лисечко М. Навчально-польовий табір «Ново-Ільєнко»[недоступне посилання з квітня 2019] // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 358–363. — ISBN 978-617-563-117-1.
- Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., 96 с. pdf
- Ребров С., Шепітько В. Навчальні польові практики екологів: від I до ІІІ курсу[недоступне посилання з квітня 2019] // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 333–339. — ISBN 978-617-563-117-1.