Дестріє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Richard Marshal unhorses Baldwin Guines at a skirmish by Matthew Paris.jpg

Дестріє́ (фр. destrier)  — середньовічний західноєвропейський термін, який означав бойового коня. Це не якась особлива порода, а просто коні, що своїми властивостями та розмірами відповідали певним вимогам і були спеціально навчені та об'їжджені для битви.

Як й інші середньовічні коні дестріє не відрізнялися великими розмірами, які проте поступово зростали. В часи так званого Пізнього Середньовіччя (ХІІІ — XIV століття) зріст дестріє був зазвичай 14-15 «долоней», тобто коливався в межах 140—150 сантиметрів. Від інших коней дестріє відрізнялися більше виучкою та тренуванням, ніж розмірами. Дослідження пізньосередньовічних (XV—XVI століття) обладунків з англійської Королівської збройної палати показують, що вони розраховані на коней зростом 150—160 сантиметрів[1], які будовою тіла практично не відрізняються від сучасних верхових коней.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як вже зазанчалося вище розімри коней з часом зростали.

Див. також[ред. | ред. код]