Левада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васильківський С. І., «Козача левада»

Лева́да (від грец. λιβάδιον — «вода, водойма, поле, пасовище») — присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.

Також слово може позначати:

Леваду використовують при створенні пейзажних парків в Україні та інших країнах.

Левада в українській прозі та поезії[ред. | ред. код]

  • В леваді пісеньок співають косарі (Л.Боровиковський);
  • Раз якось я біжу пізно ввечері по леваді, а місяць уже стояв височенько на небі і в чорній темряві, під деревами, сріблисті плями тремтіли (М.Старицький);
  • За зеленою левадою сідало весняне сонечко (Д.Мордовець);
  • Корови на левадах Пасуться в холодку (М.Шпак);
  • Мені приснились ночі солов'їні, Дівочі співи, пахощі левад (М.Рильський).
  • На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади (І.Нечуй-Левицький)

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]