Джон Філіп Суза
John Philip Sousa | |
---|---|
Прізвисько | "The March King" and «The American March King» |
Народження |
Вашингтон, США[1][2][3] | листопада 6, 1854
Смерть |
березня 6, 1932 Reading, Pennsylvania, U.S. інфаркт міокарда | (у віці 77 років)
Поховання | Кладовище Конгресаd |
Країна | США[4] |
Приналежність | United States |
Освіта | Missouri Military Academyd |
Член | Оркестр морської піхоти США[5] |
Звання | сержант-майор і лейтенант-коммандерd |
Командування | Оркестр морської піхоти США |
Війни / битви | Перша світова війна |
Діти | John Philip Sousa IId |
Автограф | |
Нагороди | |
Джон Філіп Суза у Вікісховищі |
Джон Філіп Суза (John Philip Sousa [ˈsuːsə]; [a] — [b] 6 листопада 1854 - 6 березня 1932 р.) — американський композитор і диригент пізньоромантичної доби, відомий насамперед американськими військовими маршами. Серед його найвідоміших маршів — «Зірки і смуги назавжди» (Національний марш Сполучених Штатів Америки), «Semper Fidelis» (офіційний марш Корпусу морської піхоти США), «Дзвін свободи», «Громовержець» та «The Washington Post».
Життєпис[ред. | ред. код]
Джон Філіп Суза народився у Вашингтоні. Його батько був тромбоністом у «Морській групі», до якої він залучив Джона Філіпа у віці 13 років.[6] .
Після закінчення навчання у 1875 році Суза приєднався до театрального піт-оркестру, де навчився диригувати. Він повернувся до Морського оркестру на посаду диригента у 1880 році і працював до 1892 року. Він керував групою «The President's Own» на інавгураційних балах Джеймса А. Гарфілда в 1881 році та Бенджаміна Гаррісона в 1889 році.[7][8]
Саме на замовлення Сузи у 1893 році філадельфійський майстер музичних інструментів JW Pepper створив сузафон — мідний духовий інструмент, подібний до туби. Ідея Сузи полягала в тому, щоб виконавець міг грати на сузафоні і сидячі і стоячи, а звук інструмента при цьому був спрямований вгору. У 1989 цей інструмент був реконструйований К. Г. Конном — саме цю модель Суза волів використовувати.[9]
У 1892 році Суза покинув морський оркестр і створив The Sousa Band з яким в період з 1892 по 1931 рік виступив у 15 623 концертах[10] як в Америці, так і по всьому світу[11], у тому числі на Всесвітній виставці в Парижі, в Королівському Альберт-Холлі у Лондоні.[12][13]
У Першу світову війну у віці 62 роки, Суза керував військово-морським оркестром на Морському вокзалі Великих озер поблизу Чикаго[12][14].
За службу був нагороджений медаллю Першої світової війни і був обраний ветераном-супутником Військового ордену іноземних воєн. Після закінчення війни в листопаді 1918 року він був звільнений з військової служби і повернувся до диригування власною групою, проте продовжував носити свою морську форму під час багатьох своїх концертів та інших публічних виступів. На початку 20-х років він отримав звання командира морського резерву, але не повернувся до служби.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Суза нагороджений Орденом громадських інструкцій Португалії та Орденом академічних пальм Франції. Він також отримав Королівську Вікторіанську медаль від короля Великої Британії Едуарда VII у грудні 1901 року за проведення приватного концерту на день народження королеви Олександри.[15][16]
Корабель Свободи Другої світової війни був названий на його честь.
У 1952 році кінокомпанія XX Century Fox зняла повнометражний фільм «Зірки і смуги назавжди», заснований на спогадах Соузи «Ідучи вперед» .[17]
У 1987 р. визнав марш «Зірки та смуги назавжди» національним маршем США.[18]
Він був посмертно занесений до Залу слави великих американців у 1976 р.[19]
Суза був також членом асоціації Сини Революції, Військового ордену іноземних воєн, Американського легіону, масонів та Товариства художників і композиторів. Він також був членом клубів «Сальмагунді», «Гравці», «Музиканти», «Нью-Йорк Атлетик», «Ягнята», «Армія і флот» та клубів «Грідірон» Вашингтона. Суза також був почесним братом Національного музичного братства Фі Му Альфа Сіменфонія.[20]
Музика[ред. | ред. код]
Суза написав понад 130 маршів, 15 оперет, 5 увертюр, 11 сюїт, 24 танці, 28 фантазій та незліченні аранжування західноєвропейських симфонічних творів XIX століття.[21]
Марші[ред. | ред. код]
Суза написав понад 130 маршів, опублікованих Гаррі Коулманом із Філадельфії, Карлом Фішером Мюзіком, компанією John Church і Видавничою компанією Sam Fox, останньою асоціацією, що почалася в 1917 році і тривала до його смерті.[22] Серед його найвідоміших маршів:
Оперети[ред. | ред. код]
Серед оперет Сузи найбільш відомі:
- Дезіре (1883)
- Ель-Капітан (1896)
- «Шарлатан» (1898), також відомий як «Містична міс», слова Соузи[23]
- Кріс і чудова лампа (1899)
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119291525 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.worldatlas.com/webimage/countrys/namerica/usstates/dcfamous.htm
- ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ http://www.nytimes.com/2007/07/05/arts/music/05phil.html
- ↑ https://www.marineband.marines.mil/About/Library-and-Archives/Collections/
- ↑ A Biography of John Philip Sousa. A Capitol Fourth – PBS. Capital Concerts. Архів оригіналу за 10 серпня 2004. Процитовано 1 січня 2013.
- ↑ James A. Garfield (1989). Inaugural Addresses of the Presidents of the United States. Архів оригіналу за 15 травня 2011.
- ↑ Benjamin Harrison (1989). Inaugural Addresses of the Presidents of the United States. Архів оригіналу за 15 травня 2011.
- ↑ Sousaphone. Virginia Tech Music Dictionary. Virginia Tech University. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 1 січня 2013.
- ↑ Bierley, Paul Edmund, «The Incredible Band of John Philip Sousa». University of Illinois Press, 2006.
- ↑ The Sousa Band. America's Story. Library of Congress. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 1 січня 2013.
- ↑ а б The Library of Congress Biography: John Philip Sousa. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 10 січня 2008.
- ↑ Royal Albert Hall Archives. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Bierley 2001, p. 250.
- ↑ Sousa, John Phillip – Inductees. traphof.org. Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ John Philip Sousa. psu.edu. Архів оригіналу за 26 квітня 2015.
- ↑ Crowther, Bosley (2010). Stars-and-Stripes-Forever – Trailer – Cast – Showtimes. The New York Times. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 13 січня 2013.
- ↑ Bennett, William J.; Cribb, John T.E. (2013). The American Patriot's Almanac: Daily Readings on America. Thomas Nelson. с. 495. ISBN 978-1-59555-375-1. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ The Library of Congress Biography: John Philip Sousa. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 10 січня 2008.
- ↑ New York Times. March 6, 1932.
- ↑ John Philip Sousa Music and Personal Papers, circa 1880–1932. The Sousa Archives and Center for American Music. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ «Sam Fox, 89, Dies; Music Publisher», The New York Times, December 1, 1971
- ↑ Vocal score of The Charlatan. 10 березня 2001. Процитовано 7 квітня 2012.
Література[ред. | ред. код]
- Berger, Kenneth W. The March King and His Band: The Story of John Philip Sousa. New York: Exposition Press, 1957.
- Bierley, Paul E. John Philip Sousa: A Descriptive Catalog of His Works. Urbana: University of Illinois Press, 1973.
- Bierley, Paul E. John Philip Sousa: American Phenomenon. Miami, FL: Warner Bros. Publications, 2001.
- Bierley, Paul E. The Incredible Band of John Philip Sousa Urbana: University of Illinois Press, 2006.
- Delaplaine, Edward S. John Philip Sousa and the National Anthem. Frederick, MD: Great Southern Press, 1983.
- Heslip, Malcolm. Nostalgic Happenings in the Three Bands of John Philip Sousa. Westerville, OH: Integrity Press, 1992.
- Lingg, Ann M. John Philip Sousa. New York: Holt, 1954.
- Newsom, Jon, ed. Perspectives on John Philip Sousa. Washington: Library of Congress, 1983.
- Proksch, Bryan, ed. A Sousa Reader: Essays, Interviews, and Clippings. Chicago: GIA, 2017
- Warfield, Patrick. Making the March King: John Philip Sousa's Washington Years, 1854—1893 (University of Illinois Press; 2013) 331 pages; scholarly biography
Нотографія[ред. | ред. код]
- Bierley, Paul E. The Works of John Philip Sousa Columbus, OH: Integrity Press, 1984.
- Sousa, John Philip. Marching Along: Recollections of Men, Women and Music. Edited by Paul E. Bierley. Boston: Hale, Cushman & Flint, 1928, rev. 1994.
- Sousa, John Philip. National, Patriotic and Typical Airs of All Lands. N.Y.: Da Capo Press, 1977.
- Sousa, John Philip. Through the Year with Sousa: Excerpts from the Operas, Marches, Miscellaneous Compositions, Novels, Letters, Magazine Articles, Songs, Sayings and Rhymes of John Philip Sousa. New York: Thomas Y. Crowell &, 1910.
- Warfield, Patrick, ed. (2010). John Philip Sousa: Six Marches [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.]. Music of the United States of America (MUSA) vol 21. Madison, Wisconsin: A-R Editions.
Посилання[ред. | ред. код]
- Твори Джон Філіп Суза у проєкті «Гутенберг»
- Works by John Philip Sousa at Faded Page (Canada)
- Вільні ноти авторства Джон Філіп Суза на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- John Philip Sousa recordings at the Discography of American Historical Recordings.
Помилка цитування: Теги <ref>
існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>