Джордж Вестінгауз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Вестінгауз
George Westinghouse
George Westinghouse.jpg
Народився 6 жовтня 1846(1846-10-06)
Централ-Бридж (Нью-Йорк)
Помер 12 березня 1914(1914-03-12) (67 років)
Нью-Йорк
Поховання Арлінгтонський Національний Цвинтар
Громадянство США
Національність американець
Діяльність підприємець, інженер і винахідник
Alma mater Юніон Коледж
Автограф George Westinghouse signature.svg
Нагороди Медаль Джона Фріца (1906)
Медаль Едісона (1911)
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Джордж Вестінгауз (англ. George Westinghouse; 6 жовтня 1846 — 12 березня 1914) — американський промисловець, інженер та підприємець, засновник компанії «Вестінгауз Електрик».

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 6 жовтня 1846 в Централ-Бриджі (Нью-Йорк). Нащадок родини російських аристократів фон Вестінгауз; його батько був власником машинного цеху, талановитим винахідником та бізнесменом; отримав шість патентів на сільськогосподарські механізми[1].

Найбільш значущими винаходами Джорджа Вестінгауза варто вважати роботи в області гальмівних систем залізничного рухомого складу.

Вестінгауз сконструював гальмо, що спрацьовує під тиском пари, а потім перше повітряне залізничне гальмо (патент отримав 1869 року). 1872 року Вестінгауз ввів автоматичне керування гальмом, після чого створив компанію з виробництва гальм, організував їх впровадження на рухомому складі пасажирського, пізніше товарного парку, і експлуатацію в США, а потім у Західній Європі та Росії. У другій половині XX століття гальмо Вестінгауз став використовуватися на комерційних автомобілях. Фактично пневматичні гальмівні системи сучасних великих автобусів, вантажівок та автопоїздів — вдосконалена версія гальма Вестінгауз.

Джорджу Вестінгаузу належать роботи в області нової системи сигналізації на залізницях, винахід методу демпфування ударів при зіткненнях вагонів на початку руху потягу і при його зупинці.

Крім того, Вестінгауз розробив способи безпечного транспортування природного газу по трубах на великі відстані, удосконалив електричний трансформатор. У 1893 році електромережа Вестінгауз висвітлювала Всесвітню виставку в Чикаго, а в 1894 році 10 електрогенераторів конструкції Ніколи Тесли були встановлені компанією Вестінгауза на новій гідроелектростанції Ніагарського водоспаду. У цей період Джордж Вестінгауз активно співпрацює в області змінного струму з сербським винахідником і всіляко його підтримує. Завдяки чому отримує свої найбільш значні патенти в області змінного струму і виявляється втягнутим в патентну війну з компанією Едісона, яка отримала назву «війна струмів», що закінчилася тільки після злиття і утворення «General Electric».

Серед інших значних винаходів Вестінгауза:

  • трамвайний тяговий електродвигун ;
  • електроприводні гальма для метро, що забезпечує швидку і безпечну зупинку потяга;
  • електрифікований локомотив (електровоз) ;
  • амортизатор для підвіски автомобіля.

Всього винахідник зареєстрував понад 400 патентів.

У 1910 році Вестінгауз став президентом Американського товариства інженерів — механіків.

Доробок[ред.ред. код]

Патенти[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]