Перейти до вмісту

Лаура Джейн Аддамс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лаура Джейн Аддамс
англ. Jane Addams Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Laura Jane Addams[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася6 вересня 1860(1860-09-06)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сідарвілл, Стівенсон, Іллінойс, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла22 травня 1935(1935-05-22)[2][4][…] (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Чикаго, Іллінойс, США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняCedarville Cemeteryd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка, філософ, письменниця, активістка за права жінок, автобіографка, social reformer, social critic, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, антивоєнна активістка, правозахисниця, політичний теоретик, соціологиня, громадська активістка, феміністка, авторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРокфордський університетd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфілософія Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіМері Емілі Холмсd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоDaughters of the American Revolutiond
Альфа Каппа Альфаd
Міжнародна жіноча ліга за мир та свободу
Фі Бета Каппа
International Committee of Women for Permanent Peaced Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJohn H. Addamsd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриAlice Haldemand Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMary Rozet Smithd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Лаура Джейн Аддамс у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лаура Джейн Аддамс (англ. Laura Jane Addams; 6 вересня 1860, Седарвіль, Іллінойс — 21 травня 1935, Чикаго) — американська реформаторка, соціолог і філософ, лідерка руху суфражисток у США, знана як «мати соціальної роботи».

Лауреатка Нобелівської премії миру 1931 р. («Удостоєна премії як справжня делегатка всіх миролюбних жінок миру»). Вшанована на «Поверсі спадщини». В її честь названо кратер Аддамс на Венері.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Седарвіллі, Іллінойс. Навчалася в Рокфордській жіночій семінарії.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Разом з подругою Е. Старр для вирішення соціальних проблем найбідніших верств населення, в тому числі сімей, що емігрували з Європи, заснувала в 1889 році в Чикаго за зразком британського Тойнбі-Голу[en] благодійний суспільний центр (англ. settlement house) Голл-Гауз[en], в якому бажаючі з середнього класу допомагали жінкам-емігранткам з дітьми облаштуватися у США. У Голл-Гаусі було збудовано дитячі ясла, бібліотеку, гімнастичний зал, палітурну майстерню, комунальну кухню, художню студію, музей праці, пансіон для молодих робітниць та інші блоки, що служили нуждам жінок та дітей.

Ініціатива створення таких центрів поширився по всій країні, у 1913 році в США вже було 413 будинків у 32 штатах, до 1920 року — 500 будинків. В Росії за зразком Аддамс С. Т. Шацький та А. У. 3еленко створили культурно-просвітницьку спілку «Сетлемент» (Москва), графиня Софія Паніна — Ліговський народний дім (передреволюційний Петербург).

Була президентом Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу (1919—1929).

У 1931 році удостоєна Нобелівської премії миру. Джейн Аддамс була номінована на отримання даної премії 91 раз.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Загалом, Аддамс була близька до широкого кола інших жінок і дуже добре вміла залучати їх до участі в програмах Голл-Гауз. Протягом свого життя Аддамс мала романтичні стосунки з деякими з цих жінок, включаючи Мері Розет Сміт та Еллен Старр. Її стосунки дали їй час та енергію для продовження соціальної роботи, отримуючи емоційну та романтичну підтримку. З огляду на те що її романтичні стосунки були виключно з жінками, її, найімовірніше, можна було б описати в сучасних термінах як лесбійку, подібно до багатьох провідних діячок Міжнародної жіночої ліги за мир та свободу того часу.[9]

Її першою романтичною партнеркою була Еллен Старр, з якою вона заснувала Голл-Гауз. Вони познайомилися, коли були студентками Рокфордської жіночої семінарії. У 1889 році вони разом відвідали Тойнбі-Холл і розпочали свій проект поселення, придбавши будинок у Чикаго.[10]

Її другою романтичною партнеркою була Мері Розет Сміт, яка була заможою та підтримувала роботу Аддамс у Голл-Гаузі, і з якою вона жила разом.[11] Історик Ліліан Фейдерман писала, що Джейн була закохана, зверталася до Мері як «Моя завжди дорога», «Люба» та «Найдорожча». Фейдерман дійшла висновку, що вони поділяли близькість подружньої пари. Вони залишалися разом до 1934 року, коли Мері померла від пневмонії після 40 років спільного життя.[12] Казали, що «Мері Сміт стала і завжди залишалася найвищою та найчіткішою нотою в музиці, що була особистим життям Джейн Аддамс».[13] Разом вони володіли літнім будинком у Бар-Гарборі, штат Мен. Коли вони були нарізно, вони писали одна одній принаймні раз на день, а іноді й двічі. Аддамс писала Сміт: «Я жахливо сумую за тобою і буду твоєю до смерті».[14] Листи також показують, що жінки вважали себе подружньою парою: «Є сенс у звичці одружених людей триматися разом», — писала Аддамс Сміт.[15]

Основні твори

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ NobelPrize.org — Nobel Foundation.
  2. 1 2 3 Deutsche Nationalbibliothek Record #118643800 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. 1 2 Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — P. 9–10. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
  8. ↑ Sherman C. R., Holcomb A. M. Women as interpreters of the visual arts, 1820- 1979 // Womans Art Journal — 1980. — P. 46. — ISBN 978-0-313-22056-2 — ISSN 0270-7993; 2158-8457
  9. ↑ Faderman, Lilian (8 червня 2000). To Believe in Women: What Lesbians Have Done For America – A History. Mariner Books. с. 155.Link to reference
  10. ↑ Faderman, Lilian (8 червня 2000). To Believe in Women: What Lesbians Have Done For America – A History. Mariner Books. с. 120.
  11. ↑ Holmes, Sarah (2001). Addams, Jane. У Aldrich, Robert; Wotherspoon, Garry (ред.). Who's who in Gay and Lesbian History Volume 1: From Antiquity to the Mid-Twentieth Century. London: Routledge. ISBN 978-0-415-15982-1.
  12. ↑ Faderman, Lilian (8 червня 2000). To Believe in Women: What Lesbians Have Done For America – A History. Mariner Books. с. 132.
  13. ↑ Brown, Victoria Bissell (2003). The Education of Jane Addams. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press. с. 361. ISBN 0-8122-3747-1.
  14. ↑ Loerzel, Robert (Червень 2008). Friends—With Benefits?. Chicago Magazine. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 29 березня 2009.
  15. ↑ Roger Streitmatter, Outlaw Marriages: The hidden histories of 15 extraordinary same sex couples, Beacon Press, 2012

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лаура_Джейн_Аддамс&oldid=48587263