Бучацький повіт (Тернопільське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бучацький повіт
Powiat buczacki
POL powiat buczacki map.svg
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Бучач
Населення: 139 100 (1931)
Площа: 1208
Густота: 115


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 4
місько-сільські
сільські 12
Адмніністративний поділ

Бучацький повіт — адміністративна одиниця Тернопільського воєводства у 19211939 роках. Сучасна територія Бучацького і Монастириського районів.

Адміністративний центр — місто Бучач, що налічувало близько 10 000 мешканців.

Географія[ред.ред. код]

Бучацький повіт розташовувався на південному заході Тернопільського воєводства. Південна межа проходила по річці Дністер і по Дністровському каньйону. На заході, південному заході та півдні межував зі Станіславівським воєводством, на півночі — з Підгаєцьким, на північному сході — з Теребовлянським, на сході — з Чортківським, на південному сході — із Заліщицьким повітами Тернопільського воєводства. Невелика територія на півдні, де нині є село Лука, з 1940-х років відійшла до Городенківського району Івано-Франківської області.

Рельєф — горбистий на заході і рівнинний — на північному сході.

У складі Тернопільського воєводства[ред.ред. код]

Після окупації польською державою Галичини внаслідок збереження адміністративного поділу повіт продовжував існувати в тих самих межах, які були за Австро-Угорщини і ЗУНР.

Адмнвстративний поділ[ред.ред. код]

Бучацький повіт

1 липня 1926 р. сільські гміни Фільварки і Березівка приєднані до міської гміни Монастириська[1].

1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни зі складу Заліщицького повіту та включено до Бучацького повіту[2].

1 квітня 1934 р. територія міста Бучача розширена шляхом вилучення зі села Нагірянки присілку Гавронець і включення його до складу міста[3].

15 червня 1934 р. частина земель села Трибухівців Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідці Джуринській Чортківського повіту[4].

За розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Бучацького у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року в Бучацькому повіті були утворені об'єднані сільські ґміни[5].

Міста (Міські ґміни)[ред.ред. код]

  1. містечко Бариш — місто з 1934 р.
  2. містечко Бучач — місто з 1934 р.
  3. містечко Монастириська — місто з 1934 р.
  4. м. Язловець — понижено до села 01.08.1934 р.

Сільські ґміни[ред.ред. код]

Кількість:

1920—1928 рр. — 81

1928—1934 рр. — 82

1934—1939 рр. — 12

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Золотий Потік I Золотий Потік 1
2 Ґміна Золотий Потік II Возилів, ГубинКосмиринКостільникиРусилівСкоморохиСновидівСоколівСокілецьСтінка 10
3 Ґміна Зубрець Жизномир, Зубрець, ЛіщанціПороховаСороки 5
4 Ґміна Коропець Вістря, Залісся Коропецьке, КоропецьНовосілка КоропецькаПужники 5
5 Ґміна Монастириська ВелеснівВичулки, ДубенкаНова ГутаСтара ГутаКомарівкаКоростятинКовалівкаОлешаСавелівкаГорішня СлобідкаДолішня Слобідка 12
6 Ґміна Озеряни БертникиВерб'ятинГригорівЗаривинці, ОзеряниПереволокаРукомиш, Чехів 8
7 Ґміна Підзамочок ЗвенигородЗелена, Медведівці, Нагірянка, НовоставціПиляваПідліссяПідзамочок 8
8 Ґміна Старі Петликівці БілявинціБобулинціДоброполеКиданівКурдибанівкаНові ПетликівціОсівці. Старі Петликівці 8
9 Ґміна Трибухівці ПомірціПишківціРіпинціТрибухівці, Цвітова 5
10 Ґміна Устя-Зелене БобрівникиБаранівЗадарів, КрасіївЛазарівкаЛядськеЛукаМежигір'яНизьколизиТростянціУстя-Зелене, Яргорів 12
11 Ґміна Язловець I Язловець 1
12 Ґміна Язловець II Берем'яни (з 01.04.1928), БроваріДулібиЖнибороди, Малі Заліщики, Новосілка ЯзловецькаПередмістя 7

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред.ред. код]

У 1907 році українці-греко-католики становили 59 % населення повіту[6].

У 1939 році в повіті проживало 150 435 мешканців (89 105 українців-греко-католиків — 59,23 %, 28 200 українців-латинників — 18,75 %, 18 915 поляків — 12,57 %, 3 490 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,32 %, 10 695 євреїв — 7,11 % і 20 німців та інших національностей — 0,01 %)[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 139 062 населення ніби-то було аж 60 523 (43,52 %) поляків при 70 336 (50,58 %) українців і 8 059 (5,79 %) євреїв) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період[ред.ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[8].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Бучацький, Монастириський і Золотопотіцький райони.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]