Бучацький повіт (Тернопільське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бучацький повіт
Powiat buczacki
POL powiat buczacki map.svg
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Бучач
Населення: 139 100 (1931)
Площа: 1208
Густота: 115


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 4
місько-сільські
сільські 12
Адмніністративний поділ

Бучацький повіт — адміністративна одиниця Тернопільського воєводства у 19211939 роках. Сучасна територія Бучацького і Монастириського районів.

Адміністративний центр — місто Бучач, що налічувало близько 10 000 мешканців.

Географія[ред.ред. код]

Бучацький повіт розташований на південному заході воєводства. На заході, південному заході та півдні межував зі Станіславівським воєводством, на півночі — з Підгаєцьким, на північному сході — з Теребовлянським, на сході — з Чортківським, на південному сході — із Заліщицьким повітами Тарнопольського воєводства.

Рельєф горбистий на заході і рівнинний на північному сході. Південна межа проходила по річці Дністер і по Дністровському каньйону. Невелика територія на півдні, де нині є село Лука, з 1940-х років відійшла до Городенківського району Івано-Франківської області.

Історія[ред.ред. код]

1 липня 1926 р. сільські гміни Фільварки і Березівка приєднані до міської гміни Монастириська[1].

1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни з Заліщицького повіту та включено до Бучацького повіту[2].

1 квітня 1934 р. територія міста Бучач розширена шляхом вилучення з села Нагорянка присілку Гавронець і включення його до міста[3].

15 червня 1934 р. частина земель села Трибухівці Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту[4].

Територіальний поділ[ред.ред. код]

Бучацький повіт

Сільські гміни (1934—1939)[ред.ред. код]

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Бучацького у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року в Бучацькому повіті були утворені наступні об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям):

Міста[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 59% населення повіту[5].

У 1939 році в повіті проживало 150 435 мешканців (89 105 українців-грекокатоликів — 59,23 %, 28 200 латинників — 18,75 %, 18 915 поляків — 12,57 %, 3 490 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,32 %, 10 695 євреїв — 7,11 % і 20 німців та інших національностей — 0,01 %)[6].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 139 062 населення ніби-то було аж 60 523 (43,52%) поляків при 70 336 (50,58%) українців і 8 059 (5,79%) євреїв) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період[ред.ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[7].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Бучацький, Монастириський і Золотопотіцький райони.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]