Дівок Орігі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дівок Орігі
Дівок Орігі
Особисті дані
Народження 18 квітня 1995(1995-04-18) (27 років)
  Остенде, Бельгія
Зріст 185 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Belgium.svg Бельгія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Мілан»
Номер 27
Юнацькі клуби
2001–2010
2010–2012
Бельгія «Генк»
Франція «Лілль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2014 Франція «Лілль» 40 (6)
2014–2022 Англія «Ліверпуль» 65 (16)
2014–2015   Франція «Лілль» 33 (8)
2017–2018   Німеччина «Вольфсбург» 31 (6)
2022– Італія «Мілан» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2010 Бельгія Бельгія (U-15) 2 (0)
2009–2011 Бельгія Бельгія (U-16) 9 (1)
2011 Бельгія Бельгія (U-17) 1 (0)
2012–2013 Бельгія Бельгія (U-19) 19 (10)
2014–2015 Бельгія Бельгія (U-21) 2 (0)
2014– Бельгія Бельгія 28 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 серпня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 16 липня 2020.

Дівок Орігі (фр. Divock Origi, нар. 18 квітня 1995, Остенде, Бельгія) — бельгійський футболіст, нападник італійського «Мілану» та національної збірної Бельгії. Талант року Бельгії 2014 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Генк» та «Лілль».

У дорослому футболі дебютував 2012 року виступами за команду клубу «Лілль».

29 липня 2014 року офіційний сайт «Ліверпуля» проінформував про підписання форварда Дівока Орігі, який орієнтовно обійшовся клубу в 10 мільйонів фунтів. Однак 19-річний гравець залишився в «Ліллі» на правах річної оренди[1].

7 травня 2019 року, Орігі і Вейналдум вивели «Ліверпуль» у фінал Ліги чемпіонів, зробивши по дублю в матчі проти «Барселони» (4:0)[2][3].

Не отримуючи належну кількість ігрового часу, відмовився продовжувати контракт з «Ліверпулем» та на правах вільного агента перейшов в стан італійського «Мілану».[4]

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2012 року дебютував у складі юнацької збірної Бельгії, відтоді взяв участь у 19 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 10 забитими голами.

з 2014 року залучається до складу молодіжної збірної Бельгії.

У травні 2014 року, попри відсутність досвіду виступів у складі національної збірної Бельгії, був включений до її заявки для участі у фінальній частині чемпіонату світу 2014 року. На передтурнірних товариських матчах дебютував за «червоних дияволів» 26 травня у грі проти збірної Люксембурга, вийшовши на 61 хвилині замість Ромелу Лукаку. На «мундіалі» дебютував у першому матчі, також вийшовши замість Лукаку, а у другому матчі забив переможний гол у ворота збірної Росії (1:0), вивівши свою збірну в раунд плей-оф[5].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батьком Дівока Орігі є колишній футболіст збірної Кенії та рекордсмен за кількістю проведених матчів у її складі Майк Орігі, який тривалий час виступав у бельгійських футбольних клубах.[6][7]

Досягнення[ред. | ред. код]

«Ліверпуль»: 2018-19
«Ліверпуль»: 2019
«Ліверпуль»: 2019
«Ліверпуль»: 2019-20
«Ліверпуль»: 2021-22
«Ліверпуль»: 2021-22

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ориги стал игроком Ливерпуля и тут же вернулся в Лилль. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015. 
  2. Liverpool 4-0 Barcelona (4-3 agg): Jurgen Klopp's side complete extraordinary comeback (en-GB). 7 травня 2019. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019. 
  3. football24.ua. Ліверпуль - Барселона статистика матчу - 07.05.2019. Футбол 24. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 9 травня 2019. 
  4. https://twitter.com/fabrizioromano/status/1541462023749386240. Twitter (укр.). Процитовано 29 червня 2022. 
  5. Divock Origi's Late Goal for Belgium Defeats Russia. Bleacher Report. 22 червня 2014. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 22 червня 2014. 
  6. Retired star Mike Okoth speaks about his son Divock's love for Kenya - Nairobi News. Nairobi News (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 6 квітня 2016. 
  7. Dreams from Origi’s father come true. Daily Nation (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 6 квітня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]


Нагороди
Попередник:
Тіам Нафіссату
Бельгія Талант року Бельгії
2014
Наступник:
Тієсі Бену