Едвард Морган Форстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвард Морган Форстер
Edward Morgan Forster
E. M. Forster von Dora Carrington, 1924-25.jpg
Портрет роботи Дори Каррінгтон, бл. 1925 р.
Ім'я при народженні англ. Edward Morgan Forster
Псевдо Е. М. Форстер
Народився 1 січня 1879(1879-01-01)
Лондон
Помер 7 червня 1970(1970-06-07) (91 рік)

·інсульт
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність романіст, есеїст
Alma mater Кембриджський університет
Володіє мовами англійська[1]
Членство Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв[d]
Напрямок Група Блумзбері
Magnum opus Howards End[d], A Room with a View[d], Maurice[d], Where Angels Fear to Tread[d], The Longest Journey[d] і A Passage to India[d]
Батько Edward Morgan Llewellyn Forster[d][2]
Автограф E M Forster signature.jpg
Нагороди
Орден «За заслуги» (Великобританія)
IMDb nm0286950

Е́двард Мо́рган Фо́рстер, частіше Е. М. Фо́рстер (англ. Edward Morgan Forster, 1 січня 1879(18790101), Лондон — 7 червня 1970, Ковентрі) — англійський романіст та есеїст, якого займала нездатність людей різних соціальних (класових, етнічних) груп зрозуміти і прийняти один одного.

Біографія і творчість[ред. | ред. код]

Син архітектора. Закінчив Кембридж, де відвідував засідання гуртка «кембриджських апостолів». Згодом був близький до групи Блумсбері, дружив з композитором Б. Бріттеном. Отримав значний спадок, що дозволив йому вільно займатися літературою.

Перші п'ять романів Форстер написав, не маючи досвіду сексуальних стосунків[3]. За традицією письменників XIX століття він шукав свободи від умовностей поствікторіанської Англії на Сході. У 1919-21 рр. його коханою людиною був кондуктор єгипетського трамвая, після переїзду до Індію його змінив місцевий цирульник[3].

Під час проживання в Олександрії Форстер звів дружбу з Кавафісом. Саме він відкрив грецького поета для Європи, опублікувавши у 1919 році переклади його лірики в часописі Атенеум. Він же відкрив для Заходу «александрійську» тему, розвинену потім в Александрійському квартеті Лоренса Даррелла і підхоплену Йосипом Бродським.

У 1920-і роки Форстер закохався в Індію, при цьому дещо ідеалізував її. Великий успіх мав його роман «Поїздка до Індії» (1924), згодом екранізований Д. Ліном. У 1930-ті роки відійшов від літератури. Вів передачі на Бі-Бі-Сі, займався громадською діяльністю, виступав як антифашист. Серед присуджених йому нагород — Орден Кавалерів Пошани та Орден Заслуг.

Посмертно була опублікована повість Форстера «Моріс», в якій автор відверто розповів про любовний зв'язок двох юнаків в Англії початку століття[3]. Ця повість, разом з романами «Говардс-Енд» і «Кімната з видом», була екранізована відомим шанувальником творчості Форстера — режисером Джеймсом Айворі.

Список творів[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • «Куди бояться ступити ангели» (Where Angels Fear to Tread) (1905)
  • «Найдовша подорож» (The Longest Journey) (1907)
  • «Кімната з видом» (A Room with a View) (1908)
  • «Говардс Енд» (Howards End) (1910)
  • «Поїздка до Індії» (A Passage to India) (1924)
  • «Моріс» (Maurice) (19131914, згідно з волею автора опубліковано посмертно в 1971);
  • Arctic Summer (1980) (опубліковано посмертно, незакінчений)

Повісті[ред. | ред. код]

  • «Машина зупиняється» (1909) — фантастична антиутопія про залежність людей, що далеко зайшла, від техніки. Передбачені Інтернет, відеоконференції, соціальні мережі та ін.

Есе[ред. | ред. код]

  • Aspects of the novel (1927)

Інші твори[ред. | ред. код]

Екранізації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  3. а б в Robert K. Martin, George Piggford. Queer Forster. University of Chicago Press, 1997. Page 13.

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник:
Торнтон Вайлдер
Президент міжнародного ПЕН-клубу
1946-1947
Наступник:
Франсуа Моріак