Г'ю Грант
| Г'ю Грант | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Hugh Grant | ||||
 | ||||
| Г'ю Грант у 2014 році | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Hugh John Mungo Grant | |||
| Народився |
9 вересня 1960[1][2][…] (59 років) Лондон, Велика Британія | |||
| Громадянство |
 Велика Британія | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Нью-коледж[d], Латимерська вища школа[d] і школа у Везербі[d] | |||
| Роки діяльності | 1981 — | |||
| IMDb | ID 0000424 | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Г'ю Грант у Вікісховищі? | ||||
Г'ю Джон Мунго Грант (англ. Hugh John Mungo Grant); (нар. 9 вересня 1960 року, Лондон, Велика Британія) — британський актор.
Знімається здебільшого в романтичних комедіях і мелодрамах. Актор відомий своїм амплуа серцеїда — як у житті, так і на кіноекрані. Найвідоміші фільми за його участю — «Чотири весілля і похорон» (1994), «Розум і почуття» (1995), «Ноттінг Гілл» (1999), «Щоденник Бріджит Джонс» (2001), «Реальна любов» (2003).
Зміст
Біографія[ред. | ред. код]
Г'ю Грант народився 9 вересня 1960 року в Лондоні, у родині художника Джеймса Гранта, що заробляв на життя торгівлею килимами, і його дружини Фінволи, вчительки. 1979 року Грант вступив до New College, коледжу Оксфордського університету, збираючись стати мистецтвознавцем. Під час навчання він був членом закритого студентського клубу Piers Gaveston Society.
Кар'єра[ред. | ред. код]
1982 року у віці двадцяти двох років Грант дебютував у кіно, знявшись у трагікомедії «Привілейовані». Закінчивши коледж, він деякий час грав у трупі коміків «Жартівники з Норфолка» (англ. Jockeys Of Norfolk), рецензував книжки і навіть почав (але так і не закінчив) писати свій власний роман. 1985 і 1986 року актор чимало працював на телебаченні, знімаючись у серіалах і телефільмах.
Його першим помітним успіхом стала стрічка 1987 року «Моріс» — мелодрама про любов студентів-геїв, за романом Е. М. Форстера. Ця робота принесла Гранту Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Венеційського кінофестивалю, яку він розділив зі своїм партнером по фільму Джеймсом Вілбі. Того ж року він знявся у кримінальному романтичному трилері «Біле зло».
На молодого актора звернули увагу, і 1988 року його можна було побачити одразу в п'яти фільмах. Першим стала мелодрама Ґонсало Суареса «Гребти за вітром», де Гранту дісталася роль знаменитого поета-романтика лорда Байрона. Під час зйомок між ним і його партнеркою Елізабет Герлі почався роман, що тривав тринадцять років. Далі були короткометражка «Ноктюрн», де Грант зіграв роль композитора Фредеріка Шопена, драма «Ночі в Бенгалі», невелика роль у трилері «Зоря» і фільм жахів Кена Рассела «Лігво білого хробака» за мотивами однойменного роману Брема Стокера. Усі ці фільми, хоча і додали Грантові акторського досвіду, успіху в публіки не здобули.
1989 року актор знову знявся на телебаченні, потім у непримітній драмі «Переступаючи межу». 1991 року він іще раз з'явився у ролі Шопена, зігравши в парі з Джуді Девіс (актриса виконала роль письменниці Жорж Санд) у музичному романтичному фільмі «Експромт», після чого взяв участь в еротичній драмі Романа Поланські «Гіркий місяць». 1994 року роль у романтичній комедії «Чотири весілля і похорон» принесли Гранту широку популярність і декілька престижних нагород та номінацій — отак, його було удостоєно премії BAFTA і «Золотий глобус».
Особисте життя[ред. | ред. код]
В даний момент Х'ю зустрічається зі шведським телепродюсером Ганною Елізабет Еберштайн. У пари двоє дітей: син Джон Мунго Грант (03.09.2012) і дочка (16.12.2015).[4].
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1982 | Привілейований | Privileged | лорд Адріан |
| 1985 | Війна Дженні | Jenny's War | Пітер Бейнс |
| 1985 | Останнє місце на Землі | The Last Place on Earth | Епслі Черрі-Гаррард |
| 1987 | Біле зло | White Mischief | Г'ю |
| 1987 | Морис | Maurice | Клайв Дарем |
| 1988 | Леді та розбійник | The Lady And The Highwayman | Лусіус Вайн / Сільвер Блейд |
| 1988 | Зоря | The Dawning | Гаррі |
| 1988 | Ночі в Бенгалі | La Nuit Bengali | Алан |
| 1988 | Ноктюрни | Nocturnes | Шопен |
| 1988 | Лігво білого хробака | The Lair of the White Worm | лорд Джеймс д'Емптон |
| 1988 | Гребти за вітром | Remando al viento | лорд Байрон |
| 1989 | Коли ми зустрінемося знову | Till We Meet Again | Бруно де Лансель |
| 1990 | Переступаючи межу | The Big Man | Гордон |
| 1991 | Наші сини | Our Sons | Джеймс |
| 1991 | Експромт | Impromptu | Шопен |
| 1992 | Гіркий місяць | Bitter Moon | Найджел |
| 1993 | Поїзд у пекло | Night Train to Venice | Мартін Геміл |
| 1993 | Наприкінці дня | The Remains of the Day | Реджинальд Кардинал, похресник лорда Дарлінґтона |
| 1994 | Чотири весілля і похорон | Four Weddings and a Funeral | Чарльз |
| 1994 | Сірени | Sirens | Ентоні Кемпіон |
| 1995 | Страшенно велика пригода | An Awfully Big Adventure | Мередіт Поттер |
| 1995 | Англієць, який піднявся на пагорб, а спустився з гори | The Englishman Who Went Up a Hill But Came Down a Mountain | Реджинальд Енсон |
| 1995 | Дев'ять місяців | Nine Months | Семюель Фолкнер |
| 1995 | Розум і почуття | Sense and Sensibility | Едвард Феррарс |
| 1995 | Королівська милість | Restoration | Еліас Фінн |
| 1996 | Крайні заходи | Extreme Measures | доктор Гай Латан |
| 1999 | Доктор Хто і Проклін Неминучої Смерті | Comic Relief: Doctor Who — The Curse of Fatal Death | Доктор Хто |
| 1999 | Ноттінг Гілл | Notting Hill | Вільям Такер |
| 1999 | Блакитноокий Міккі | Mickey Blue Eyes | Майкл Фелгейт |
| 2000 | Дрібні шахраї | Small Time Crooks | Девід |
| 2001 | Щоденник Бріджит Джонс | Bridget Jones's Diary | Деніел Клівер |
| 2002 | Мій хлопчик | About a Boy | Уїлл |
| 2002 | Кохання з повідомленням | Two Weeks Notice | Джордж Уейд |
| 2003 | Реальна любов | Love Actually | прем'єр-міністр |
| 2004 | Бріджит Джонс: Межі розумного | Bridget Jones: The Edge of Reason | Деніел Клівер |
| 2006 | Американська мрія | American Dreamz | Мартін Туїд |
| 2007 | З очей — геть, з чарта — геть! | Music and Lyrics | Алекс Флетчер |
| 2009 | Куди поділися Моргани? | Did You Hear About the Morgans? | Пол Морган |
| 2010 | Я все ще тут | I'm Still Here | Г'ю Грант |
| 2012 | Хмарний атлас | Cloud Atlas | преподобний Джайлз Горрокс, господар готелю, Ллойд Гукс, Денгольм Кавендіш, Сір Рі, вождь племені Конов |
| 2014 | Виправлений варіант | The Rewrite | Кіт Майклз |
| 2015 | Агенти U.N.C.L.E. | The Man from U.N.C.L.E. | Вейверлі |
| 2016 | Флоренс Фостер Дженкінс |
Florence Foster Jenkins |
Сейнт-Клер Бейфілд |
| 2017 | Пригоди Паддінгтона 2 | Paddington 2 | Фенікс Б'юкенен |
| 2020 | Джентельмени | The Gentlemen | Флетчер |
Нагороди[ред. | ред. код]
Перелічені основні нагороди та номінації. Повний список дивитись на IMDb.com
- 1987 — Премія Венеційського кінофестивалю — найкращий актор, за фільм « Моріс»
- 1995 — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії, за фільм «Чотири весілля і одні похорони»
- 1995 — Премія BAFTA — найкращий актор, за фільм «Чотири весілля і одні похорони»
- 1995 — Премія Товариства кінокритиків Чикаго — самий багатообіцяючий актор, за фільм «Чотири весілля і одні похорони»
- 2000 — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Ноттінг Гілл»
- 2003 — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Мій хлопчик»
Номінації[ред. | ред. код]
- 1995 — Премія каналу MTV — Прорив року, за фільм «Чотири весілля і одні похорони»
- 2000 — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії, за фільм «Ноттінг Гілл»
- 2001 — Європейська кіноакадемія — Приз глядацьких симпатій за найкращу чоловічу роль, за фільм «Щоденник Бріджит Джонс»
- 2002 — Кінопремія журналу Empire — найкращий британський актор, за фільм «Щоденник Бріджит Джонс»
- 2003 — Премія Товариства кінокритиків Чикаго — найкращий актор, за фільм «Мій хлопчик»
- 2003 — Премія «Золотий глобус» — найкращий актор комедії, за фільм «Мій хлопчик»
- 2004 — Європейська кіноакадемія — Приз глядацьких симпатій за найкращу чоловічу роль, за фільм «Реальна любов»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Актер Хью Грант стал отцом в четвертый раз (ru). Ivetta. Процитовано 2015-12-23.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Г'ю Грант |
- Британский актер Хью Грант сообщил о рождении сына (рос.)
- Г'ю Грант на сайті IMDb (англ.)
|
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про британського актора або акторку. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
