Економічна сила
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Економічна влада — це здатність країн, підприємств чи окремих осіб підвищувати рівень життя. Вона збільшує їхню здатність самостійно приймати рішення, які приносять їм користь. Дослідники міжнародних відносин також називають економічну потужність країни фактором, що впливає на її силу в міжнародних відносинах[1].
Визначення[ред. | ред. код]
Економісти використовують кілька понять, що містять слово «влада»:
- Ринкова влада — це здатність фірми вигідно підвищити ринкову ціну товару чи послуги над граничними витратами.
- Монопольна влада — це сильна форма ринкової влади — здатність встановлювати ціни чи заробітну плату в односторонньому порядку. Це протилежність ситуації на абсолютно конкурентному ринку, на якому попит і пропозиція встановлюють ціни.
- Купівельна спроможність, тобто здатність на будь-яку суму грошей купити товари та послуги. Ті, хто має більше активів, або, точніше, власний капітал, мають більшу владу такого роду. Чим більша ліквідність активів, тим більша його купівельна спроможність. Паритет купівельної спроможності — це спосіб коригування оцінки обмінного курсу для відображення фактичних товарів або послуг, які можна придбати за певну суму валюти.
- Корпоративна влада, орієнтир корпоративного капіталізму, в якому корпорації та великі бізнес-групи мають владу та впливають на державну політику, включаючи політику регуляторних органів і впливають на політичні кампанії.
- Переговорна сила, тобто здатність гравців у переговорній грі впливати на результат, який є правилом між гравцями щодо чогось (приза, торта або доступу до ресурсів)[2]. Інформація сприяє переговорній силі. У випадку, коли два агенти укладають контракт, якщо один агент знає, що їхня угода закінчиться значно кращою або гіршою, ніж інші підозрювані, тоді вони здійснюють певну форму інформаційної економічної влади (див. інформаційну асиметрію).
- Керівна влада, тобто здатність керівників погрожувати своїм співробітникам звільненням або іншими покараннями за невиконання наказів або за ненадання задовільних звітів. Це має місце, якщо є імовірність втрати роботи, особливо через існування безробіття та відсутність у працівників достатніх активів, щоб вижити без оплачуваної роботи.
- Влада робітників, тобто можливість працівників погрожувати своїм керівникам відставкою за незабезпечення задовільних умов праці. Це має місце, якщо є вартість найму, особливо через низький рівень безробіття, витрати на наймання або витрати на навчання.
- Класова влада в марксистській політичній економії стосується ситуації капіталізму, коли меншість (капіталісти) у суспільстві контролює засоби виробництва і, отже, може експлуатувати більшість (робітників).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Payne, Richard (2016). Global Issues (5th ed.). Boston: Pearson Education Inc. p. 16. ISBN 978-0-13-420205-1.
- ↑ Muthoo, Abhinay (1999). Bargaining Theory with Applications. Cambridge University Press. ISBN 9780511607950
Посилання[ред. | ред. код]
- Ватьєро М. (2009), Розуміння влади. Підхід «Право та економіка», VDM Verlag