Наддержава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Держави за впливом на міжнародні відносини:
   Надвеликий
   Великий
   Регіональний
   Локальний

Наддержава (англ. Superpower) — держава з переважаючим політичним, економічним і військовим впливом серед усіх інших держав. Розрізняються світові та регіональні наддержави.

Термінологія[ред.ред. код]

Термін «наддержава» чітко не визначений і може відрізнятися в залежності від джерел.[1] Основною характеристикою, що відповідає всім визначенням наддержави є держава, що освоїла сім розмірів державної влади: географія, населення, економіка, ресурси, збройні сили, дипломатія та національна ідентичність.[2]

Термін вперше використаний для опису країн з більшим статусом, ніж у великих держав, приблизно в 1944 р., але отримав особливий сенс у зв'язку з новими геополітичними реаліями після Другої світової війни, тому що Велика Британія, Сполучені Штати і Радянський Союз зарекомендували себе державами, здатними здійснювати великий вплив на світову політику та військове панування. Термін в його нинішньому політичному сенсі придуманий голландсько-американським геостратегом Ніколасом Спайкменом в серії лекцій в 1943 р. про потенційну форму нового післявоєнного світового порядку. Це сформувало основу для книги Географія миру (англ. The Geography of the Peace), в якій йдеться, насамперед, про неперевершене морське світове панування Британської імперії та Сполучених Штатів, як важливе для миру і процвітання у світі.

Історія[ред.ред. код]

Оцінка найбільших економік світу (ВВП) від 1000 до 2003 року.[3]
  • Стародавній світ (до V століття):
Стародавній Єгипет, Ассирія, Перська імперія, Стародавній Китай, Держава Олександра Македонського, Римська імперія
  • Середньовіччя (V–XV століття):
Візантійська імперія, Арабський халіфат, імперія Карла Великого, Танський Китай, Монгольська імперія, імперія Великих Моголів
  • Ранній новий час (XV–XVIII століття)
Османська імперія, Іспанська імперія, Португальська імперія, Британська імперія, Голландія, Російська імперія, Цінський Китай
  • Новий час (XVIII—1-а пол. ХХ століття)
Британська імперія, Наполеонівська Франція, Російська імперія (СРСР), Німецька імперія (Третій Рейх), США, Японська імперія
  • Новітній час (2-а пол. ХХ століття)
США, СРСР

Вважається, що в новітній час у другій половині XX століття були тільки дві наддержави — США і СРСР, які очолювали найпотужніші військово-політичні блоки НАТО і ОВД відповідно і досягли балансу сил за військово-стратегічним паритетом. Спроби в середині століття нацистської Німеччини (Третій Рейх) і мілітаристської Японії (Велика Азійська Сфера Сопроцвітання) стати новими наддержавами в ході Другої Світової війни успіхом не увінчалися.

Після розпаду СРСР з кінця XX століття у світі залишилася тільки одна визнана світова наддержава — США. У той же час, попри те, що США зберегли політико-економіко-військову міць і після радянсько-американської холодної війни і розпаду СРСР, їхній статус як єдиної наддержави часто оспорюється або не вітається багатьма країнами та політиками, які вважають, що на зміну протистоянню і паритетом США і СРСР має прийти не одно- чи дво-полярний, а багатополярний світ з більш зростаючими ролями потенційних наддержав та регіональних держав і об'єднань. Великою державою, яка фактично наблизилася до статусу наддержави, став Китай, який, однак, підтримує концепцію багатополярного світу.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lonely Superpower or Unapologetic Hyperpower? Analyzing American Power in the post-Cold War Era
  2. Kennedy, Paul. The Rise and Fall of Great Powers, page 535, New York: Vintage Books, 1987. ISBN 0679-720197
  3. За: Maddison A (2007), Contours of the World Economy I-2030AD, Oxford University Press, ISBN 978-0199227204

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015

Література[ред.ред. код]

  • О. Коппель. Наддержава // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • О. Коппель. Наддержава // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.472 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред.ред. код]