Шеллі Вінтерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шеллі Вінтерс
Shelley Winters
Studio publicity Shelley Winters.jpg
Ім'я при народженні: Шеллі Шрифт
Народилася 18 серпня 1920(1920-08-18)
Сент-Луїс, Flag of the United States.svg США
Померла 14 січня 2006(2006-01-14) (85 років)
Беверлі-Гіллз, Flag of the United States.svg США
Громадянство: Flag of the United States.svg США
Рід діяльності: 19431999
IMDb: ID 0001859
Нагороди:

«Оскар» (1959, 1965)

Commons-logo.svg Шеллі Вінтерс
Shelley Winters
у Вікісховищі

Ше́ллі Ві́нтерс (англ. Shelley Winters; нар.18 серпня 1920, Сент-Луїс, США — пом.14 січня 2006, Беверлі-Гіллз, США) — американська театральна, телевізійна і кіноактриса, двічі володарка премії «Оскар» за «Найкращу жіночу роль другого плану».

Життєпис[ред.ред. код]

Юні роки[ред.ред. код]

Шеллі Шрифт (англ. Shirley Schrift) народилася 18 серпня 1920 в Сент-Луїсі, штат Міссурі в єврейській родині. Її батько, Джонас Шрифт, був дизайнером чоловічого одягу, а мати, Роза Вінтерс, співачкою. Коли їй було три роки, її сім'я переїхала в Нью-Йорк. Там вона займалася в акторській студії «Hollywood Studio Club», де її сусідкою по кімнаті була Мерилін Монро. Вона також відвідувала Шекспірівські курси Чарльза Лоутона і знамениту Акторську студію.

Кар'єра[ред.ред. код]

Вперше на екранах Шеллі Вінтерс з'явилася в 1943 у фільмі «Яка жінка!». Але першою зоряною роботою стала її роль жертви у фільмі Джорджа К'юкора «Подвійне життя» (1947). Наступні ролі у фільмах «Вінчестер-73» (1950) і «Великий Гетсбі» (1949) додали актрисі популярності, сильно піднявши її в Голлівуді. У 1951 за роль у фільмі «Місце під сонцем» вона була номінована на премію «Оскар», як «Найкраща актриса року». Хоча премію вона і не отримала, Вінтерс привернула увагу багатьох голлівудських режисерів і зайняла міцне місце в американській кіноіндустрії.

У 1950-ті Вінтерс продовжувала активно зніматися. Найбільш значущою в той час стала її роль у фільмі Чарльза Лоутона «Ніч мисливця» (1955), а в 1960 а роль у фільмі «Щоденник Анни Франк» Вінтерс отримала свою першу премію «Оскар», як «Найкраща актриса другого плану». Вона стримала свою обіцянку, дану перед фільмом, і через 16 років після отримання нагороди передала «Оскар» в музей Анни Франк. Крім кіно, вона також брала участь і в театральних постановках, в тому числі і на Бродвеї. У 1966 Вінтерс вдруге стала володаркою «Оскара», за «Найкращу роль другого плану» у фільмі «Клаптик синяви».

Шеллі Вінтерс

Наступними примітними її ролями стали Шарлотта у фільмі Стенлі Кубрика «Лоліта» (1962) і пасажирка Белла Роузен в «Пригода» Посейдона "" (1972), яка принесла номінацію на премію «Оскар». Знаменитою театральною постановкою з її участю в той час стала п'єса Теннессі Вільямса «Ніч Ігуани».

На початку 1970-х актриса знялася в декількох психологічних трилерах, що відносяться до піджанру «геронтологічного трилера» (продовжують атмосферу «Що сталося з Бебі Джейн»), найбільш цікаві її ролі в картинах «Що трапилося з Хелен?» (1971), і «Хто вбив тітку Ру?» (1971), а також в низькобюджетній кримінальній драмі Роджера Кормана «Кривава мама».

Аудиторії 1980-х Вінтерс відома за своїми автобіографіями і телевізійним ролям. Одним з останніх фільмів з її участю став «Портрет леді» в 1996, де вона зіграла дружину персонажа Джона Гілгуда. За багаторічну активну кінокар'єру Шеллі Вінтерс була удостоєна зірки на Голлівудській Алеї слави.

Особисте життя[ред.ред. код]

Шеллі Вінтерс чотири рази була заміжня:

  • Капітан Мек Пол Мейер (1943-1948). Мейер хотів собі домашню дружину, але успішна кар'єра актриси і її голлівудський спосіб життя призвели шлюб до розлучення. Але все ж його обручку Вінтерс носила до смерті.
  • Вітторіо Гассман (1952-1954). Від цього шлюбу у Вінтерс залишилася одна дитина.
  • Ентоні Франчоза (1957—1960).
  • Джеррі ДеФорд (14 січня 2006, за годину до її смерті).

Незадовго до смерті актриса вийшла заміж за свого старого приятеля Джеррі ДеФорда, з яким прожила до цього 19 років.

Шеллі Вінтерс померла 14 січня 2006 від паралічу серця в Центрі реабілітації в Беверлі-Хіллз у віці 85 років.

Фільмографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]