Рут Гордон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рут Гордон
англ. Ruth Gordon
Зображення
Дата народження 30 жовтня 1896(1896-10-30)
Місце народження Куінс Штат Массачусетс
Дата смерті 28 серпня 1985(1985-08-28) (88 років)
Місце смерті Едгартаун, штат Массачусетс
Громадянство США
Alma mater Американська академія драматичного мистецтваd (1914)[1] і Quincy High Schoold
Професія акторка, сценарист
Кар'єра 19151985
Нагороди «Оскар»
«Золотий глобус»
«Еммі»
IMDb ID 0002106
CMNS: Рут Гордон у Вікісховищі

Рут Гордон (англ. Ruth Gordon, *30 жовтня 1896, Квінсі, Штат Массачусетс — †28 серпня 1985, Едгартаун, штат Массачусетс) — американська акторка, сценаристка та драматургиня (п'єси). За 47 років акторської кар'єри здобула дві премії «Оскар», «Еммі» та два «Золоті глобуси». Найвідомішими її ролями є сусідка Міні у фільмі «Дитина Розмарі», а також Марджорі Чардін у «Гарольд і Мод».

Біографія[ред. | ред. код]

Юні роки[ред. | ред. код]

Рут Гордон Джонс народилася 30 жовтня 1896 в місті Квінсі в штаті Массачусетс. Вона була єдиною дитиною в сім'ї капітана Клінтона Джонсона і його дружини Енні Зіглер Джонс. Гордон полюбила театр ще в юному віці і часто писала листи своїм улюбленим акторкам в надії отримати від них автограф. Після того як на її лист відповіла акторка Хейзел Доун, Рут Гордон надихнулася почати власну кар'єру в театрі. Хоча її батько скептично поставився до такого бажання дочки. Після закінчення середньої школи в 1914 він все ж допоміг їй вступити до Американської академії драматичного мистецтва у Нью-Йорку.

Театральна кар'єра[ред. | ред. код]

Вже рік по тому відбувся її кінодебют в німому фільмі «Вихор життя», де вона виконала епізодичну роль танцівниці. У тому ж році Гордон дебютувала і на Бродвеї в постановці «Пітер Пен», де виконала роль Нібса, одного з загублених хлопчиків.

У 1918 акторка виконала роль Лоли Пратт в бродвейській адаптації п'єси Бута Таркінгтона «Сімнадцять», де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком актором Грегорі Келлі. Вони уклали шлюб у 1921, і були разом до несподіваної смерті Келлі від хвороби серця у 1927 році. Свою першу велику роль Рут виконала у бродвейській п'єсі Максвелла Андерсона «Діти суботи», де вона зіграла Боббі. Рут Гордон продовжувала активно грати на театральній сцені протягом 1930-х. Вона виконала ролі Метті в постановці «Етан Фром», Марджері Пінчвайф в «Сільській дружині» Вільяма Уічерлі, а також Нори Хелмер в «Ляльковому домі» Генріка Ібсена.

У 1929 Гордон народила позашлюбного сина Джонса від бродвейського продюсера Джеда Харріса.

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Свій контракт з кіностудією «MGM» Рут Гордон підписала ще на початку 1930-х, але вперше з'явилася у фільмі цієї студії лише в 1941, де виконала невелику роль в картині «Дволика жінка» з Гретою Гарбо в головній ролі. У 1940 вона зіграла дві успішні ролі на інших голлівудських студіях у фільмах «Лінкольн в Іллінойсі» і «Магічна куля доктора Ельріха».

У 1942 вона вийшла заміж за драматурга Гарсона Каніна, який був молодший за неї на 16 років. Разом вони написали серію чудових сценаріїв, поставлених Джорджем К'юкором, серед яких «Ребро Адама» і «Пет і Майк» з Кетрін Хепберн і Спенсером Трейсі в головних ролях. За ці два фільми, а також за їх перший сценарій для «Подвійного життя» в 1947, Гордон і Канін висувалися на премію «Оскар» в номінації найкращий оригінальний сценарій. У 1953 компанія «MGM» випустила фільм «Акторка», сценаристом якого також була Рут Гордон. Фільм був знятий на основі автобіографії акторки, а її роль там виконала англійка Джин Сіммонс. У 1970-х Рут Гордон написала ще три автобіографії: «Моя сторона», «Серед інших» і «Відкрита книга».

Рут Гордон продовжувала грати і на театральній сцені. У 1956 вона була номінована як найкраща акторка на премію «Тоні» за роль Доллі Леві в п'єсі Торнтона Уайлдера «Сваха», яка пізніше отримала назву «Гелло, Доллі!». З гастролями цієї п'єси акторка виступала в Лондоні, Берліні та Единбурзі.

« Не в нашій сімейної традиції розлучатися з чоловіками — ми їх просто ховаємо. «

— Рут Гордон

У 1966 Гордон була номінована на «Оскар» і удостоїлася «Золотого глобуса» в номінації найкраща акторка другого плану за роль у фільмі «Внутрішній світ Дейзі Кловер» з Наталі Вуд в головній ролі. Почесну нагороду кіноакадемії і другого «Золотого глобуса» Рут Гордон отримала через три роки за роль Мінні Кастевет в містичному фільмі Романа Поланскі «Дитина Розмарі» за однойменним романом Айра Левіна. Третю номінацію на «Золотий глобус» їй принесла роль старої Мод в культовому фільмі «Гарольд і Мод».

Починаючи з 1970-х акторка стала періодично з'являтися на телебаченні. Вона знялася в серіалах «Рода», «Н'юхарт», «Коломбо», а також в «Таксі», роль у якому принесла їй у 1979 премію «Еммі».

Рут Гордон померла 28 серпня 1985 від інсульту у віці 88 років у своєму будинку в місті Едгартаун, штат Массачусетс.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Лінкольн в Іллінойсі (1940) — Мері Тодд Лінкольн
  • Магічна куля доктора Ельріха (1940) — Хедвіг Ерліх
  • Дволика жінка (1941) — міс Рут Елліс
  • Війна в Північній Атлантиці (1943) — місіс Джервіс
  • Внутрішній світ Дейзі Кловер (1966) — Місіс Кловер
  • 1968 — Дитина Розмарі — Мінні Кастевет
  • Що сталося з тітонькою Еліс? (1969) — Еліс Діммок
  • Де Поппі? (1970) — місіс Хочейзер
  • 1971 — Гарольд і МодМод
  • Як не крути — програєш (1978) — Зеновія «Ма» Боггс
  • Сміттєве полювання (1979) — Арвілла Дролл
  • Мій охоронець (1980) — Бабуся Піч
  • Як тільки зможеш (1980) — Зеновія «Ма» Боггс
  • Дельта Пі (1985) — Магсі
  • Проблема зі шпигунами (1987) — місіс Аркрайт

Сценарії[ред. | ред. код]

  • Подвійне життя (1947)
  • Ребро Адама (1949)
  • Врятувати шлюб (1952)
  • Пет і Майк (1952)
  • Акторка (1953)

Нагороди[ред. | ред. код]

  • «Оскар» 1969 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Дитина Розмарі»)
  • «Золотий глобус» 1966 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Внутрішній світ Дейзі Кловер»)
  • «Золотий глобус» 1969 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Дитина Розмарі»)
  • «Еммі» 1979 — «Найкраща жіноча роль у комедійному серіалі» («Таксі»)

Примітки[ред. | ред. код]