Запорозький дуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Запорізький дуб)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 47°52′16″ пн. ш. 34°59′57″ сх. д. / 47.871210° пн. ш. 34.999290° сх. д. / 47.871210; 34.999290 Запорóзький дуб, також Запорíзький дуб — пам'ятка первісних дубових пралісів Подніпров'я. Вік дерева нараховує понад 700 років.

Знаходиться по вулиці Тараса Бульби — у північній частині Верхньої Хортиці, сучасного правобережного району Запоріжжя біля притоки річки Верхня Хортиця.

Характеристики[ред. | ред. код]

  • Вік — понад 700 років
  • Висота — 36 м
  • Діаметр стовбура — 6,5 м
  • Діаметр крони — 43 м

Де ростуть «діти» Запорозького дуба:

Україна, Азербайджан, Грузія, Ізраїль, Китай, Японія, Росія, Латвія, Естонія, Данія, Швеція, Польща, Канада, США, Білорусь, Туреччина[1].

Історія Запорозького дуба[ред. | ред. код]

В перші роки росту (орієнтовно, 13-14 століття) дубок був позбавлений верхівки, і на висоті 1-3 метрів у нього з'явилися відгалуження. Можливо, саме тому дерево збереглося від вирубки в ХІХ столітті.

Сучасний вигляд Запорозького дуба

Станом на 1979 рік обіймище стовбура становило 6,32 метри, діаметр крони — 43 метри, а висота — 36 метрів.

Впродовж кількох післявоєнних десятиліть Запорозький дуб мав доглядача — Нечипора Дейкуна. Він був знайомим Яворницького, брав участь у його експедиціях, також був ветераном війни, а після неї присвятив своє життя догляданню, збереженню і популяризації Запорізького дуба[2].

Ще в 1970-х спеціалісти вважали, що дуб у розквіті сил. Він плодоносив раз на два роки, даючи до чотирьох центнерів жолудів.

Однак в 1990-х дуб майже весь зсох і оголився, живою залишилася лише одна гілка. На поверхні стовбура з'явилися ходи стовбурових шкідників, грибок і численні тріщини, що призводить до підвищеної ламкості дерева. Існують версії, що це відбувається від підвищення ґрунтових вод або просто старіння дерева[3].

2001 року біля цього дуба відкрито історико-культурний центр «700-річний Запорізький дуб».

З 2002 року розпочато роботи зі збереження пам'ятки.

У 2010 році Запорізький дуб став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», посівши 1 місце в номінації «Історичне дерево України»[4]. Свідоцтво видано Запорізькій міській раді.

Лікування та роботи зі збереження дуба[ред. | ред. код]

З 2002 року проводяться роботи із збереження пам'ятки: встановлені металеві щогли, що підтримують гілки, деревина обробляється речовинами для її консервації, ґрунт під деревом укріплюють для запобігання просіданню.

Щороку з єдиної живої гілки дуба збирається від кількох сотень до кількох тисяч жолудів, які висаджуються і роздаються в вигляді паростків.

За словами президента Всеукраїнської федерації «Спас» Олександра Притули, паростки Запорізького дубу були передані в Данію, Азербайджан і Грузію. «Діти» Запорізького дуба ростуть також в Москві, Санкт-Петербурзі і Владивостоку, в Ризі, в Мінську та Гродно, в Стокгольмі і Гетеборзі (Швеція), в Оттаві (Канада), в Сан-Франциско (США), в Польщі і в Китаї, а також у всіх областях України[5].

2012 року розпочато масштабну роботу із лікування дерева за допомогою крапельниць зі спеціальним розчином[5].

8 травня 2015 року природно-історичний пам'ятник постраждав від стихії — в Запорізький 700-річний дуб ударила блискавка. На щастя, не постраждали ні стовбур дерева, ні єдина зелена гілка. Блискавка влучила в суху гілку, яка благополучно відпала. До речі, вісім молодих дубочків, «сини» велетня в повному порядку[6].

Один із символів України, 700-річний Запорізький дуб переживає складні часи — його їсть короїд, гілки обламуються. Дуб гине, для того, щоб врятувати його нинішній вигляд для нащадків можна завдяки консервації. Але на цей крок ніхто не хоче йти, так як жива остання гілка легендарного дерева[7].

Історико-культурний комплекс «700-річний Запорозький дуб»[ред. | ред. код]

24 серпня 2001 року, в 10-ту річницю Незалежності України біля знаменитого дуба відкрито історико-культурний комплекс «700-річний Запорозький дуб», розміщений на території навколо самого дерева. В межах комплексу встановлені кам'яні баби. Над струмком — однією з приток річки Верхня Хортиця — у 2001 році споруджено церкву Покрови Пресвятої Богородиці, побудовану за кошти місцевого населення та тодішніх народних депутатів України.

Зараз територія Історико-культурного комплексу знаходиться під опікою Всеукраїнської федерації козацьких бойових мистецтв «СПАС», засновником та президентом якої є Олександр Леонтійович Притула.

На 2013 рік, у складі об'єктів історико-культурного центру «700-літній Запорозький дуб» функціонують:

  • музеєфікований Запорозький дуб;
  • церква Покрови Пресвятої Богородиці;
  • театр козацького бою «Запорізький Спас»;
  • ігрові дитячі вистави;
  • кінні прогулянки, та уроки верхової їзди;
  • кафе "Шинок «Біля Дуба»;
  • сувенірна крамниця.

На території центру передбачені майданчики для виступів професійних театралізованих козацьких вистав. Історико-культурний комплекс «700-річний Запорозький Дуб» вже включений до багатьох туристичних маршрутів. На території комплексу проходять виступи театру козацького бою «Запорізький Спас».

Регулярно на території комплексу проводяться міські та козацькі свята і фестивалі, зокрема Всеукраїнський фестиваль «Спас на Дубі» в другій половині серпня.

Восени 2012 року на території комплексу розпочато будівництво церковної козацької школи.

Література[ред. | ред. код]

  • Запорізький дуб. Фотобуклет (російською і французькою мовами). Київ, «Мистецтво», 1979, наклад 10 000, 24 сторінки

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]