Карл Спаатс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Спаатс
Carl Andrew Spaatz
Carl Spaatz, Air Force photo portrait, color.jpg
Прізвисько «Туї»
(англ. Tooey)
Народження 28 червня 1891(1891-06-28)
Сполучені Штати Америки Боєртаун, Пенсильванія
Смерть 14 липня 1974(1974-07-14) (83 роки)
США Вашингтон
Громадянство Flag of the United States.svg США
Приналежність Seal of the United States Department of the Air Force.svg ПС США
US Army Air Corps Hap Arnold Wings.svg ПС армії США
USAAC Roundel 1919-1941.svg Повітряний корпус армії США
Prop and wings.svg Авіаційна служба Армії США
Emblem of the United States Department of the Army.svg Армія США
Рід військ винищувальна авіація
Освіта Військова академія США
Командно-штабний коледж армії США
Роки служби 19141948
Звання US-O10 insignia.svg Генерал
Командування Начальник штабу Повітряних сил США
Головнокомандувач ПС США
15-та повітряна армія
12-та повітряна армія
8-ма повітряна армія
Стратегічні повітряні сили США в Європі
Війни / битви Мексиканська експедиція
Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Хрест льотних заслуг (США)
Бронзова Зірка (США)
Mexican Service Medal ribbon.svg Пам'ятна медаль оборони Америки
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль «За кампанію на Тихому океані»
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Орден Британської імперії (військовий)
Орден Корони із золотою пальмовою гилкою (Бельгія) Croix de guerre (Бельгія)
Орден Почесного легіону (Франція) Croix de guerre (Франція)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)
Order of Orange-Nassau (Нідерланди) Орден Суворова II ступеня
ObserverBadge.jpg
COMMAND PILOT WINGS.png
Карл Спаатс у Вікісховищі?

Карл Ендрю Спаатс (англ. Carl Andrew Spaatz; 28 червня 1891, Боєртаун, штат Пенсильванія — 14 липня 1974, Вашингтон) — американський воєначальник Повітряних сил країни, генерал, перший начальник штабу Повітряних сил США (1947—1948). За часів Другої світової війни командував 12-ою, 15-ою та 8-ою повітряними арміями. Єдиний з воєначальників союзників, хто був присутній на всіх трьох церемоніях здачі ворога під час Другої світової війни: 7 травня 1945 року в Реймсі під час підписання протоколу попередньої капітуляції Німеччини, 8 травня в Карлсгорсті при підписанні акту капітуляції гітлерівської Німеччини, 2 вересня на борту лінкора «Міссурі» при підписанні акту капітуляції Японії.

Біографія[ред. | ред. код]

Карл Ендрю Спаатс[Прим. 1] народився 28 червня 1891 року у містечку Боєртаун, штат Пенсильванія у родині з німецькими коріннями.

Військова кар'єра

1910 році він поступив до Вест-Пойнта, в якому 12 червня 1914 року закінчив навчання з одночасним присвоєнням первинного офіцерського звання «другий лейтенант». Військову службу розпочав у 25-му піхотному полку у Шофілд Барракс на Гаваях. 13 жовтня 1915 року поступив на льотні курси Авіаційної секції Корпусу зв'язку, які успішно завершив 15 травня 1916 року, ставши військовим льотчиком. Під час Мексиканської експедиції служив у 1-й повітряній ескадрильї, що діяла разом з експедиційними військами генерала Дж. Першинга. У ході експедиції літав на біпланах Curtiss JN-3.

Після вступу Сполучених Штатів у Першу світову війну, К. Спаатс у складі 31-ї повітряної ескадрильї Американських експедиційних сил взяв участь у боях на Західному фронті. Й хоча він пробув дуже стислий термін в Європі, всього три тижні, він встигнув здобути три перемоги над німецькими літаками, за що був відзначений Хрестом «За видатні заслуги».

На початку 1919 року він повернувся до США, де продовжив службу в лавах підрозділів військової авіації в Каліфорнії та Техасі. У післявоєнний час піддався різким змінам у військових званнях через прийняті Конгресом нові правила проходження військової служби офіцерським корпусом. І хоча війну завершив у чині майора, К. Спаатс ще неодноразово отримував звання капітана через ці критерії. У червні 1925 року завершив тактичну школу підготовки льотного складу у Ленглі-Філд.

З травня 1929 до жовтня 1931 року К. Спаатс командував 7-ою бомбардувальною групою на Роквелл-Філд, а згодом 1-м бомбардувальним крилом на авіабазі Март. У серпні 1935 він поступив до Командно-штабного коледжу у Форт Лівенворті, який закінчив у червні 1936 року.

У листопаді 1939 року він відбув у службове відрядження до Великої Британії, де в той час розгорялася битва за Британію, і провів декілька місяців у ролі військового спостерігача. Після повернення у серпні 1940 року отримав посаду в офісі командувача Повітряними силами армії США, незабаром став начальником управління планування.

У січні 1942 року К. Спаатс отримав призначення на посаду командувача Бойовим командування ПС особисто за наказом начальника штабу армії генерала Дж. Маршалла. У травні 1942 року став командувачем 8-ї повітряної армії. Згодом очолив усі американські повітряні сили на Європейському театрі війни, одночасно залишаючись командувати повітряною армією. У лютому 1943 року його призначили командувачем усіма Союзними повітряними силами у Північно-Західній Африці, в березні став командувачем 12-ї повітряної армії, потім 15-ї армії, а січні 1944 року генерал призначили командувати Стратегічними Повітряними силами США в Європі. На цій посаді він особисто керував плануванням, підготовкою та проведенням стратегічних бомбардувань американської авіації проти нацистської Німеччини. Під його керівництвом були дві повітряні армії: 8-ма генерал-лейтенанта Дж. Дуліттла з базуванням на англійські аеродроми та 15-та генерал-лейтенанта Н. Твайнінга, що базувалася в Італії.

11 березня 1945 року К. Спаатс був підвищений у генерали. Після завершення війни в Європі його перевели на Тихоокеанський театр війни, де він очолив Стратегічні Повітряні сили США на Тихому океані. Перебуваючи на цій посаді він керував організацією та проведенням стратегічних бомбардувань Японії, зокрема він брав участь у розробці плану ядерного бомбардування Хіросіми та Нагасакі.

Генерал К. Спаатс став єдиний з воєначальників союзників, хто особисто був присутній на трьох церемоніях капітуляції противника під час Другої світової війни: 7 травня 1945 року в Реймсі під час підписання протоколу попередньої капітуляції Німеччини, 8 травня в Карлсгорсті при підписанні акту капітуляції гітлерівської Німеччини, 2 вересня на борту лінкора «Міссурі» в Токійській затоці при підписанні акту капітуляції Японії.

У липні 1945 року Президент Г.Трумен номінував К. Спаатса на присвоєння постійного звання генерал, а вже в лютому 1946 року він змінив генерала Генрі Арнольда на посаді головнокомандувача ПС армії США. У вересні 1947 року після вступу в силу Закону про національну безпеку й створення окремого виду збройних сил — Повітряних сил, він став їхнім першим начальником штабу.

30 червня 1948 року генерал К. Спаатс пішов у відставку з військової служби й до 1961 року працював у журналі «Ньюсвік» редактором військового розділу видання. Також з 1952 року до своєї смерті він входив до Комітету головних радників начальника штабу ПС.

14 липня 1974 року генерал К. Спаатс помер у Вашингтоні, похований на кладовищі Академії ПС у Колорадо-Спрінгз, Колорадо.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Davis, Richard G. Carl A. Spaatz and the Air War in Europe. Washington (D.C.): Center for Air Force History, 1993.
  • Davis, Richard G. «Gen Carl Spaatz and D Day.» Airpower Journal 11.4 (1997): 20-28.
  • Davis, Richard G. «Spaatz.» Air Force Magazine 83.12 (2000): 66-73. Air Force Association. Web. 22 May 2010.
  • Dorwart, Jeffery M. «Spaatz, Carl Andrew.» Feb. 2000. American National Biography Online. Web. 20 May.2010.
  • Frisbee, John L. «The Lessons of North Africa.» Air Force Magazine 73.12 (1990): 59-62. Air Force Association. Web. 22 May 2010.
  • Herbert Feis Papers, Box 103, N.B.C. Interviews, Carl Spaatz interview by Len Giovannitti, Library of Congress
  • Mets, David R. Master of Airpower: General Carl A. Spaatz. Novato, CA: Presidio, 1988.

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. Прізвище при народженні було Спатц (англ. Spatz) і більшість так його звала, що звучало як «короткі гетри» або «свари». Тільки в 1938 році за наполегливим проханням дружини і трьох дочок він офіційно змінив своє прізвище, додавши ще одну «а».
Джерела


Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Ельмер Девіс
США
Людина тижня
журналу «Тайм»

Time Magazine logo.svg
22 березня 1943
Наступник:
Анрі Жиро
Франція
Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
генерал-майор
Айра Ікер
Eighth Air Force - Emblem.png
командувач 8-ої повітряної армії

2 травня — 1 грудня 1942
Наступник:
генерал-майор
Айра Ікер
Попередник:
генерал-майор
Джеймс Дуліттл
Twelfth Air Force - Emblem (World War II).png
Командувач
12-ої повітряної армії

1 березня — 21 грудня 1943
Наступник:
генерал-лейтенант
Джон Кеннет Кеннон
Попередник:
?
Patch 15th USAAF.png
Командувач
15-ої повітряної армії

грудень 1943 — березень 1944
Наступник:
?
Попередник:
генерал Повітряних сил
Генрі Арнольд
US Army Air Corps Hap Arnold Wings.svg
2-й
Головнокомандувач Повітряних сил армії США

1946 — 26 вересня 1947
Наступник:
посада скасована
Попередник:
посада створена
CoSUSAF.jpg
4-й
Начальник штабу
ПС США

26 вересня 1947 — 29 квітня 1948
Наступник:
генерал
Гойт Сенфорд Ванденберг