Китайські цифри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Китайські цифри - це слова і символи, які використовуються для позначення чисел китайською мовою.

Сьогодні носії китайської використовують три письмові системи числення: систему арабських цифр, що розповсюджена по всьому світові, а також дві системи корінних народів. Більш знайома система корінних народів базується на китайських ієрогліфах, які відповідають цифрам в розмовній мові. Ці цифри спільні й для інших мов китайської культурної сфери, таких як японська, корейська і в'єтнамська. Більшість людей і установ в Китаї для зручності в основному використовують арабську систему з традиційними китайськими цифрами, які застосовують в галузі фінансів перевжно для запису сум в чеках, на банкнотах, а також в рекламних роликах.

Інша корінна система - це цифри Сучжоу, або гуама; позиційна система, єдина збережена форма лічби рахунковими паличками. Їх колись використовували китайські математики, а потім застосовували на китайських ринках, таких, які були в Гонконзі до 1990-х років. Але поступово іх було витіснено арабськими (а також римськими) цифрами.

Ієрогліфи, що представляють числа[ред. | ред. код]

Китаїські та арабські числа можуть співіснувати, як на цій позначці кілометражу: 1 620 km (1 010 mi) on Hwy G209 (G二〇九)

Китайська ієрогліфічна система числення складається з китайських ієрогліфів, які використовуються в писемній мові, щоб записувати вимовлені цифри. За аналогією з правописом чисел англійською мовою (наприклад, "one thousand nine hundred forty-five"), вона сама по собі не є незалежною системою. Так як вона відображає розмовну мову, вона не використовує позиційну систему, як з арабськими цифрами.

Стандартні числа[ред. | ред. код]

Є ієрогліфи, що представляють цифри від нуля до дев'яти, та інші ієрогліфи, що представляють більші числа, такі, як десятки, сотні, тисячі і так далі. Є два набори ієрогліфів для китайських цифр: один для повсякденного письма і один для використання в комерційних або фінансових умовах, відомий як Daxie (спрощеною китайською мовою: 大写; традиційною китайською: 大寫; буквально: "велике письмо"). Останній виник тому, що ієрогліфи, які використовуються для написання цифр, геометрично прості, так що використання цих цифр не запобігне підробці, як це було б в англійській системі числення. Фальсифікатор може легко замінити повсякденні ієрогліфи 三十 (30) на 五千 (5000), просто додавши кілька штрихів. Це не було б можливо при написанні з використанням фінансових символів 參 拾 (30) і 伍仟 (5000). Вони також називаються "цифрами банкіра" або "протишахрайськими цифрами" З тієї ж причини, числівники системи лічби рахункові паличками ніколи не використовувалися в комерційних записах.

T позначає традиційні китайські ієрогліфи, S символи спрощеної китайської мови.

Фінансові Нормальні Значення Путунхуа Кантонська
Hokkien Приміткиs
Ієрогліф (T) Ієрогліф (S) Ієрогліф (T) Ієрогліф (S)
/ 0 líng ling4 lîng Зазвичай 零 надають перевагу, але в деяких областях, 〇 виступає більш поширеним неформальним способом позначення нулю. Традиційн 零 частіше використовується в школах. 〇 не є стандартним китайським символом, тому що китайські символи ніколи не містять овали або круги. В Unicode, 〇 трактується радше як китайський символ або знак пунктуації, аніж як китайського ієрогліф.
1 jat1 it/chit Також 弌 (застарілий фінансовий), можна з легкістю "перетворити" на 弍 (два) або 弎 (три).
2 èr ji6 jī/nn̄g Також 弍 (застарілий фінансовий), можна з легкістю "перетворити" на 弌 (один) або 弎 (три).

Також 兩 (Т) або 两 (S), (див. розділ "Ієрогліфи місцевого вжитку").

3 sān saam1 sam/saⁿ

Також 弎 (застарілий фінансовий), можна з легкістю "перетворити" на 弌 (один) або 弍 (два). Також 參 (Т) або 参 (S). Загальнонародні варіанти включають 叄, 叁.

4 sei3 sù/sì Також 䦉 (застарілий фінансовий).
5 ng5 ngō/gōo
6 liù luk6 lio̍k/la̍k
7 cat1 chhit
8 baat3 pat/peh
9 jiǔ gau2 kiú/káu
10 shí sap6 si̍p/tsa̍p Хоча деякі люди використовують 什 як фінансове, це не є ідеальним варіантом, оскільки його можна з легкістю "перетворити" на 伍 (п'ять) або 仟 (тисяча).
100 bǎi baak3 pah
1,000 qiān cin1 chhian
104 wàn maan6 bān Китайські групи номерів по десять тисяч (див. розділ "Читання і транскрибування номерів" нижче).
亿 108 jik1 ik Для варіантів значень і слів для позначення більших чисел див. розділ "Великі числа нижче іja:大字 (数字).

Ієрогліфи місцевого вжитку[ред. | ред. код]

Фінансові Нормальні
Значення Путунхуа Стандартна альтернатива
Примітки
1 yāo Буквально означає "наменший". Використовується в китайській, щоб недвозначно  промовити "#1" злитим звуком (一), як в телефонних номерах та ID, бо, читаючи позначки, можна зробити помилку (наприклад, 一一一 вимовлялось би як  "yao-yao-yao" замість "YEEEEEE"). В Тайвані його використоваують лише солдати, поліція  та аварійно-рятувальні служби. В кантонській не використовується, за виключенням 十三幺 (особлива виграшна комбінація) в маджонгу.
(T) or

(S)

2 liǎng Дуже поширений альтернативний спосіб сказати "два". Його використання варіюється від діалекту до діалекту, навіть від людини до людини. Наприклад, "2222" можна прочитати як "二千 二百二 十二", "兩千 二百二 十二" або навіть "兩千 兩百 二 十二" китайською мовою.
3  В регіональних діалектах Північно-східного китайського говору, 仨 представляє "ледачу" вимову трійки в межах місцевого діалекту. Його можна застосовувати  як для позначення поняття числа "три" (наприклад, 第 仨 号 dì sā hào, "номер три"; 星期 仨 xīngqīsā, "середа"), так і як альтернативу для 三个 "троє з ..." (наприклад, 我们 仨 Wǒmen sā, "троє з нас", на відміну від 我们 三个 Wǒmen sān gè.). Незалежно від використання, лічильне слово (наприклад, 个) ніколи не ставиться за 仨.
10 В кантонській мові, коли 十 використовується в середині числа, після коефіцієнта і перед однорозрядним числом, 十 стає 呀 (aa6), наприклад, 六 呀 三, 63. Таке використання не спостерігається в путунхуа.
廿 20 niàn 二十 Письмова форма досі використовується для позначення дат, особливо китайських календарних дат. Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови. (Див розділ "Читання і транскрибування  номерів"  нижче).

У кантонській 廿 (jaa6) повинно супроводжуватися іншою цифрою 1-9 (наприклад, 廿三, 23), лічильним словом (наприклад 廿 個), або бути в фразі на кшталт 廿 幾 ("двадцять щось"); воно не використовується само по собі для позначення 20. 卄 - рідкісний варіант.

30 三十 Письмова форма, як і раніше, використовується для скорочення посилань на дати китайською мовою. Наприклад, Рух 30 травня  (五卅 運動). Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови. (Див розділ "Читання і переписування номерів" нижче). Як і у випадку з 廿, 卅 повинне використовуватися з іншою цифрою, щоб означати 卅 幾 ("тридцять-щось") кантонською. Використовується також в інших діалектах, а також в історичних творах.
40 四十 Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови, хоча і дуже рідко, а також в історичних творах, написаних класичною китайською.

Як і у випадку з  廿, 卌 повинне використовуватися разом з іншою цифрою, щоб означати 卌 幾 ("сорок-щось") кантонською. Слово 卌 використовується наступним чином: "sei(四) ah ##", або "4 ah ##". Таким чином, 41 буде вимовлятись "sei ah yat", тобто "чотири-а-один".

200 二百 Дуже рідко використовується; одним із прикладів є назвабібліотеки в Хучжоу, 皕 宋 樓 (Bìsòng Lou).

Символи військового призначення[ред. | ред. код]

  • 0: перейменовано на 洞 (dòng) lit. дірка
  • 1: перейменовано на 幺 (yāo) lit. малий
  • 2: перейменовано на 两 (liǎng) lit. подвійний
  • 4: перейменовано на 刀 (dāo) lit. ніж
  • 7: перейменовано на 拐 (guǎi) lit. поворот
  • 9: перейменовано на 勾 (gōu) lit. гак

Великі числа[ред. | ред. код]

Для чисел, більших за 10000, аналогічно до обширних і скорочених систем вимірювання Заходу, застосовували чотири системи давньої та сучасної форми. Первісна, з унікальними іменами для всіх ступенів десятки до 14-го, приписується Жовтому Імператорові в книзі 6 століття "Wujing suanshu (Arithmetic in Five Classics)" Зена Луана. У сучасній китайській мові використовується тільки друга система з тими античними назвами, але кожена з них представляє з себе число в 10000 разів (myriad, 萬 wàn) більше за попереднє:

Character (T) Factor of increase
Character (S) 亿
Pinyin wàn zhào jīng gāi ráng gōu jiàn zhēng zài
Jyutping maan6 jik1 siu6 ging1 goi1 zi2 joeng4 kau1 gaan3 zing3 zoi3
Hokkien POJ bān ek tiāu keng kai chí jiông ko͘ kàn chèng chài
Alternative /
Rank 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 =n
1 104 105 106 107 108 109 1010 1011 1012 1013 1014 =10^(3+n)

Each numeral is 10 (十 shí) times the previous.

2

(current usage)

104 108 1012 1016 1020 1024 1028 1032 1036 1040 1044 =10^(4n)

Each numeral is 10,000 (萬 (T) or 万 (S) wàn) times the previous.

3 108 1016 1024 1032 1040 1048 1056 1064 1072 1080 =(10^8)^(n-1)

Starting with 亿, each numeral is 108 (萬乘以萬 (T) or 万乘以万 (S) wàn chéng yǐ wàn, 10000 times 10000) times the previous.

4 104 108 1016 1032 1064 10128 10256 10512 101024 102048 104096 =10^(2^(n+1))

Each numeral is the square of the previous. This is similar to the -yllion system.

На практиці ця ситуація не призводить до двозначності, за винятком 兆 (Zhao), що позначає число "1012", відповідно до системи спільного повсемісного використання в китайських громадах, а також в Японії і Кореї. Але воно також в останні роки використовується для позначення числа "106" (особливо в Китаї для мегабайта). Щоб уникнути проблем з неоднозначністю, уряд КНР ніколи не використовує цей символ в офіційних документах, а натомість користується 万亿 (Wanyi). Уряд РК в Тайвані використовує 兆 (Zhao) для позначення числа "1012" в офіційних документах.

Цифри з буддистських текстів[ред. | ред. код]

Цифри поза 載 zài походять з буддистських текстів санскритом і головним чином зосереджені в древніх текстах. Деякі з таких слів все ще використовуються сьогодні, але з переданими значеннями.

Character (T) Character (S) Pinyin Jyutping Hokkien POJ Value Notes
gik1 ki̍k 1048 Literally means "Extreme"
恆河沙 恒河沙 héng hé shā hang4 ho4 sa1 hîng-hô-sua 1052[джерело?] Literally means "Sands of the Ganges"; a metaphor used in a number of Buddhist texts referring to the grains of sand in the Ganges River
阿僧祇 ā sēng qí aa1 zang1 zi2 a-sing-kî 1056 From Sanskrit Asaṃkhyeya असंख्येय, meaning "incalculable, innumerable, infinite"
那由他 nà yóu tā naa5 jau4 taa1 ná-iû-thann 1060 From Sanskrit Nayuta नयुत, meaning "myriad"
不可思議 不可思议 bùkě sīyì bat1 ho2 si1 ji3 put-khó-su-gī 1064 Literally translated as "unfathomable". This word is commonly used in Chinese as the a Chengyu, means "Unimaginable", instead of its original meaning of the number 1064.
無量 无量 wú liàng mou4 loeng6 bô-liōng 1068 Literally translated as "without measure". This word is also commonly used in Chinese as a commendatory term, means "no upper limit". E.g.: 前途无量 lit. front journey no limit, which means "a great future".
大數 大数 dà shù daai6 sou3 ta-siàu 1072 Literally translated as "a large number"

Невеликі числа[ред. | ред. код]

Нижче наведені ієрогліфи, які історично використовуються в китайській для позначення величин невеликого порядку. З введенням одиниць СІ, деякі з них були включені до префіксів системи СІ, а потреба в застосуванні інших відпала.

Character(s) (T) Character(s) (S) Pinyin Value Notes
涅槃寂靜 涅槃寂静 niè pán jì jìng 10−24 Literally, "Nirvana's Tranquility"

(T) or (S) corresponds to the SI prefix yocto-.

阿摩羅 阿摩罗 ā mó luó 10−23 (Ancient Chinese, from Sanskrit अमल amala)
阿頼耶 阿赖耶 ā lài yē 10−22 (Ancient Chinese, from Sanskrit आलय ālaya)
清靜 清净 qīng jìng 10−21 Literally, "Quiet"

(T) or (S) corresponds to the SI prefix zepto-.

虛空 虚空 xū kōng 10−20 Literally, "Void"
六德 liù dé 10−19 (Ancient Chinese)
剎那 刹那 chà nà 10−18 Literally, "Brevity", from Sanskrit क्षण ksaṇa

corresponds to the SI prefix atto-.

彈指 弹指 tán zhǐ 10−17 Literally, "Flick of a finger". Still commonly used in pharse "弹指一瞬间" (A very short time)
瞬息 shùn xī 10−16 Literally, "Moment of Breath". Still commonly used in Chengyu "瞬息万变" (Many things changed in a very short time)
須臾 须臾 xū yú 10−15 (Ancient Chinese, rarely used in Modern Chinese as "a very short time")

(T) or (S) corresponds to the SI prefix femto-.

逡巡 qūn xún 10−14 (Ancient Chinese)
模糊 mó hu 10−13 Literally, "Blurred"
10−12 (Ancient Chinese)

corresponds to the SI prefix pico-.

miǎo 10−11 (Ancient Chinese)
āi 10−10 (Ancient Chinese)
chén 10−9 Literally, "Dust"

(T) or (S) corresponds to the SI prefix nano-.

shā 10−8 Literally, "Sand"
xiān 10−7 Literally, "Fiber"
wēi 10−6 still in use, corresponds to the SI prefix micro-.
10−5 (Ancient Chinese)
10−4 "Thread"
háo 10−3 also .

still in use, corresponds to the SI prefix milli-.

10−2 also .

still in use, corresponds to the SI prefix centi-.

fēn 10−1 still in use, corresponds to the SI prefix deci-.

Префікси системи СІ[ред. | ред. код]

У Народній Республіці Китай переклади префіксів СІ в 1981 році відрізнялися від тих, які використовуються сьогодні. Великі (兆, 京, 垓, 秭, 穰) і дрібніші китайські числівники (微, 纖, 沙, 塵, 渺) були визначені як переклади префіксів СІ: мега-, гіга-, тера-, пета-, екса-, мікро-, нано-, піко-, фемто-, атто-, що призвело до створення ще більшої кількості значень для кожного числівника.  [1]

В Китайській Республіці (Тайвані) 百萬 визначається як переклад для "мега-". Цей переклад широко використовується в офіційних документах, наукових колах, інформаційних галузях і т.д. Проте, в індустрії громадського радіо 兆赫 іноді використовують для поняття "мегагерц". Іноді одиниці "k" (1000), використовують, зокрема, для грошей.

Сьогодні уряди Китаю і Тайвані використовують фонетичні транслітерації для префіксів системи СІ. Проте кожен обрав різні китайські ієрогліфи для певних префіксів. У наступній таблиці наведено два різних стандарти з перекладом.

SI Prefixes
Value Symbol English Early translation PRC standard ROC standard
1024 Y yotta- yáo yòu
1021 Z zetta- jiē
1018 E exa- [1] ráng ài ài
1015 P peta- [1] pāi pāi
1012 T tera- [1] gāi tài zhào
109 G giga- [1] jīng
106 M mega- [1] zhào zhào 百萬 bǎiwàn
103 k kilo- qiān qiān qiān
102 h hecto- bǎi bǎi bǎi
101 da deca- shí shí shí
100 (base) one yīyī
10−1 d deci- fēn fēn fēn
10−2 c centi-
10−3 m milli- háo háo háo
10−6 µ micro- [1] wēi wēi wēi
10−9 n nano- [1] xiān nài
10−12 p pico- [1] shā
10−15 f femto- [1] chén fēi fēi
10−18 a atto- [1] miǎo à à
10−21 z zepto- jiè
10−24 y yocto- yāo yōu

Читання і транскрибування номерів[ред. | ред. код]

Цілі числа[ред. | ред. код]

Багаторозрядні числа побудовані на основі мультиплікативного принципу; першою іде цифра від 1 до 9, потім розряд (наприклад, 10 або 100); потім наступна цифра.


У Народній Республіці Китай переклади префіксів СІ в 1981 році відрізнялися від тих, які використовуються сьогодні. Великі (兆, 京, 垓, 秭, 穰) і дрібніші китайські числівники (微, 纖, 沙, 塵, 渺) були визначені як переклади префіксів СІ: мега-, гіга-, тера-, пета-, екса-, мікро-, нано-, піко-, фемто-, атто-, що призвело до створення ще більшої кількості значень для кожного числівника.  [1]


Примітки:





References[ред. | ред. код]