Київська єпархія УПЦ КП

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київська єпархія
Михайлівський Золотоверхий монастир
Михайлівський Золотоверхий монастир
Основні дані
Церква Українська православна церква — Київський патріархат
Заснована 1991
Юрисдикція м. Київ, Київська область крім Переяслав-Хмельницького, Яготинського, Бориспільського, Броварського, Баришівського, Згурівського районів.
Єпархіальний центр Київ
Кафедральний собор Володимирський собор (Київ)
Парафій 482
Монастирів 11
Титул правлячого
архієрея
Патріарх Київський і всієї Руси-України є єпархіальним архиєреєм Київської єпархії.
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Філарет
Вікарні архієреї
Архиєпископ Богуславський Олександр
Єпископ Васильківський Лаврентій
Архиєпископ Вишгородський Агапіт

Київська єпархія - до поділу її в 2009 році на Київську та Переяслав-Хмельницьку єпархію, була найбільшою єпархією УПЦ КП. Станом на 1 січня 2009 року нараховувала 482 парафії, 11 монастирів, 2 духовних навчальних заклади, 163 недільні школи, 11 періодичних видань.

Історія[ред.ред. код]

Київська єпархія була утворена внаслідок офіційного прийняття у 988 р. християнства як державної релігії Київської Руси. Вона входила до складу Константинопольського Патріархату як митрополія. Київська Митрополія продовжувала перебувати в складі Вселенського Патріархату і після того, як у 1448 р. її частина, об’єднана навколо Московського князівства, через поставлення окремого митрополита фактично проголосила свою автокефалію. Перебуваючи до 1686 р. в складі Константинопольського Патріархату, Київська Митрополія користувалася найширшими правами автономії.

У 1917 р. зі зміною державного устрою в Росії, а потім і проголошенням Україною незалежності, відразу гостро постало питання про скасування неканонічної підпорядкованості Української Церкви Російській. В жовтні 1921 р. відбувся Всеукраїнський православний церковний Собор, на якому остаточно сформувалася Українська Автокефальна Православна Церква. У 1930 р. під тиском органів держбезпеки УАПЦ «самоліквідувалася», а незначна частина її парафій проіснувала до 1937 року, коли була остаточно розгромлена.

У червні 1941 р. почалася Друга світова війна. 24 грудня того ж року митрополит Діонисій, Предстоятель Православної Церкви в Польщі, призначив архієпископа Луцького Полікарпа (Сікорського) тимчасовим Адміністратором Православної Автокефальної Церкви в Україні, а також благословив архієпископам Полікарпу та Олександру висвячувати нових єпископів для України. Протягом 1943-44 рр. радянські війська поступово повернули під владу СРСР всі окуповані Німеччиною землі. Єпископи УАПЦ опинилися в різних кутках Заходу, але єпископат продовжував зберігати формальну юрисдикційну єдність як УАПЦ в Діаспорі. Останнім Місцеблюстителем Київського Митрополичого Престолу УАПЦ в Діаспорі був митрополит Мстислав.

На найвищому керівному органі УПЦ – Соборі, який відбувся 1-3 листопада 1991 р. в Києві, було ухвалено рішення про автокефалію Української Православної Церкви.

З метою об’єднання двох гілок Помісної Православної Церкви України в Києві 25-26 червня 1992 р. був скликаний Об’єднавчий Собор. На цьому Соборі УАПЦ та УПЦ об’єдналися в єдину Церкву, яка отримала назву Українська Православна Церква Київський Патріархат.

За Статутом УПЦ Київського Патріархату, Патріарх Київський і всієї Руси-України є єпархіальним архиєреєм Київської єпархії, що складається із міста Києва та Київської області.

Рішенням Священного Синоду від 21 жовтня 2009 року - Київську єпархію було розділено на дві єпархії з утворенням Переяслав-Хмельницької єпархії, до якої відійшли лівобережної частини Київської області: Переяслав-Хмельницького, Яготинського, Бориспільського, Броварського, Баришівського, Згурівського районів.

Світлини парафій[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]