Кобринович Володимир Григорович
| Володимир Кобринович | |
|---|---|
 Поручник | |
 В однострої «Костопільської Січі»; 1941 рік[1] | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
1918 Антонівка, Тучинського району (нині Володимирецький район), Рівненської області |
| Смерть |
3 жовтня 1946 поле бою |
| Громадянство |
 Українська держава (1941) ОУН |
| Псевдо | «Однорог», «Одноріг», «Сівач» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1941—1946 |
| Приналежність |
Українська держава (1941) ОУН |
| Вид ЗС |
 УПА |
| Війни / битви | |
| Командування | |
|
командир сотні «Загону ім. Коновальця» командир загону «Прилуцький» у ВО-1 «Заграва» | |
| Нагороди та відзнаки | |
|
подяка полковника Клима Савура | |
Володи́мир Григо́рович Кобрино́вич, псевдо: «Однорог», «Одноріг», «Сі́вач» (нар. 1918, село Антонівка Тучинського району[2] (нині Володимирецький район), Рівненської області — пом. 3 (або 9 жовтня 1946, там само) — сотенний Української повстанської армії; у 1943 році — командир сотні куреня «Кори» УПА «Заграва», у 1944—45 роках — командир сотні загону «Дорош» ЗГ УПА № 44[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1918 року в селі Антонівка, Тучинського району (нині Володимирецький район), Рівненської області. Мав двох братів та сестру. У селі існувала, заснована колишнім вояком Армії УНР, провідником Костопільської округи ОУН Карпом Васильчуком, «Просвіта», до якої ходили старші брати Володимира[4].
Був членом Пласту під час навчання у Рівненській гімназії, а також членом «Юнацтва ОУН»[5].
З приходом радянської влади, як високоосвіченого, призвали до армії та направили на офіцерські курси. У червні 1941 звільнений в запас як лейтенант.
Брав участь у проголошенні Акту відновлення Української Держави у Антонівці. Командант української міліції у Костополі — 1941[6], учасник Похідних груп ОУН — 1942.
У 1942 році очолює сотню в перших загонах УПА під командою Сергія Качинського-«Остапа». Взимку 1942 його сотня звільнила 300 юнаків та юнок, котрих нацисти тримали в товарняках на станції Костопіль для відправлення на примусові роботи до Німеччини.
У березні 1943 при оточенні Іванової Долини з польськими прислужниками нацистів загін «Сівача» та селяни за ніч розібрали 30-кілометровий відтинок залізниці, щоб не прийшла німецька підмога. Його сотня та відділ командира «Вихора» під селом Велика Любаша у засідці знищили німецьку колону, котра поверталася з каральної акції.
Загін «Сівача», маючи на озброєнні кілька легких гармат, був задіяний в бою Рівне — Костопіль під селом Триколці — знищено колону із 40 автомобілів з вояками, котрі рухалися на виконання каральної акції проти повстанців. За підсумками бою Кобриновича відзначив «Клим Савур» — Дмитро Клячківський.
Командир сотні УПА у курені «Острого» — 1944—1945.
У травні 1945 призначений командиром загону «Прилуцький»[7] 3 (за іншими даними — 8) червня 1945 командував боєм із військами НКВС у лісі поблизу с. Борове Рокитнівського району. У першій половині червня 1945 року загін «Прилуцький» було розформовано, а 16 червня було зорганізовано новий загін під командуванням Кобриновича. До цього з'єднання увійшли відділи «Стріли» та «Ольхи» із загону «Прилуцький» та рештки відділів командиріврів «Вихра» та Федора Гука-«Морозенка». Загалом цей загін нараховував 104 вояки.
Член окружного проводу ОУН Костопільщини — 1946; поручник УПА. Загинув у бою.
Могилу на місці останнього бою відновлено та освячено після здобуття незалежності.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці "Костопільську Січ" створювали. Архів оригіналу за 12 Серпня 2019. Процитовано 1 Березня 2021.
- ↑ Листування керівництва підпілля ОУН (Б) на Волині та Поліссі (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 Листопада 2021. Процитовано 26 Лютого 2021.
- ↑ В.Ковальчук, І.Марчук. УПА і запілля на ПЗУЗ 1943-45. Нові документи. Літопис УПА, том 14 (PDF). с. 300. Архів оригіналу (PDF) за 15 Лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Таємничий криптонім. Архів оригіналу за 24 Лютого 2022. Процитовано 1 Березня 2021.
- ↑ Волинський Пласт
- ↑ Легендарний курінний «Кора» — боротьба із німцями та НКВД. Архів оригіналу за 6 Квітня 2021. Процитовано 1 Березня 2021.
- ↑ Нарис історії загону УПА «Прилуцький». Архів оригіналу за 29 Листопада 2016. Процитовано 1 Березня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пласт
- «Советизація» Волині в 1944 — 48 на прикладі одного села [Архівовано 8 Вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Повстанський командир з Антонівки [Архівовано 10 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН іУПА 1944—1954. Літопис УПА. Том 16 [Архівовано 22 Липня 2021 у Wayback Machine.]
- Легендарний курінний «Кора» — боротьба із німцями та НКВД [Архівовано 6 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці «Костопільську Січ» створювали [Архівовано 12 Серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Нарис історії загону УПА «Прилуцький» [Архівовано 29 Листопада 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
