Комиш
| Комиш | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Комиш лісовий в Австрії
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
бл. 300 видів, у тому числі
| ||||||||||||||||||||
|
Коми́ш (Scírpus) — рід рослин родини осокових (Cyperaceae). В південно-східному наріччі української мови «комишем» називають очерет звичайний (Phragmites australis)[1][2][3], рогіз і/або кугу.
Опис[ред. | ред. код]
Комиш — прибережно-водна багаторічна трав'яниста рослина.
Стебла — тригранні, вкриті листками.
Квітка комишу складається з шести щетинок, трьох тичинок і маточки з трьома приймочками. Суцвіття — кінцеві, щиткові, волотисті або головчасті, складаються з дрібних колосків.
Плід — дрібний тригранний горішок.
Поширення і види[ред. | ред. код]
Зараз відомі близько 300 видів комишів, поширених по всій земній кулі.
В Україні ростуть 2 види:
- Комиш лісовий (S. sylvaticus) — заввишки до 100 см, майже по всій території.
- Комиш укорінливий (S. radicans) — заввишки до 125 см, головним чином на Поліссі.
Використання[ред. | ред. код]
В кореневищах комишу (весною і восени) міститься багато крохмалю і цукру. За давніх часів кореневища споживали в їжу, з них робили борошно, розмоловши подрібнені і висушені кореневища. Для одержання сиропу кореневища вимивають, нарізають на дрібні кусочки, кладуть в посуд з водою (1 кг на 1 л) і кип'ятять біля години часу. Відціджений сок після цього вварюють на легкому вогні до густоти[4].
Білосніжне осердя комиша зупиняє кровотечу, якщо прикладати його до рани[4].
Зараз комиш використовують переважно для плетіння кошиків, циновок, килимків, а також задля декорування плетених меблів. При цьому, щоб отримати зелений колір, листя зрізають у червні, жовтий — у серпні. Комиш зрізають на висоті 10—15 см над водою, задля забезпечення еластичності і гарного кольору зберігають у сухому затінку.
У Румунії на річці Дунаї величезні зарості очерету. Населення щорічно використовує вище двох мільйонів тонн сухого очерету на паливо, корм худобі і дахи[4].
З очерету почали отримувати целюлозу, папір, картон, штучний шовк, спирт, дубильні речовини, молочну кислоту, гліцерин. Конструюють машини для прибирання очерету і пересувні заводи для пресування очеретяних плит[4]. Ці плити — міцний, легкий і «теплий» будівельний матеріал. Досить 40 плит для спорудження невеликого будинку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Горбач О. Зібрані статті. Діялектологія. — Т. V. — Мюнхен, 1993. -665 с
- ↑ Словник ботанічної номенклатури (Проект). — К.: Державне видавницво України, 1928.
- ↑ Грінченко Б.Д. Словарь української мови. — К., 1907-1909. — Т. 1-4.
- ↑ а б в г (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комиш |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5., К., 1980, стор. 306
- Комиш на сайті флори США (USDA NRCS) (англ.)
