Кораліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Назва «Кораліна»
Кораліна (Гейман).jpg
Видання українською мовою (2016)
Автор Ніл Ґейман
Назва мовою
оригіналу
Coraline
Країна Велика Британія Велика Британія
Мова англійська
Жанр фантастика, жахи
Укр. видавництво Україна: КМ-Букс
Ориг. видавництво Bloomsbury Publishing
Виданий 2002
Перекладач(і) О. Мокровольський (2016)
Сторінки 192
ISBN

2-226-14019-0

978-2-226-14019-7

Кораліна (англ. Coraline[1]) — повість британського письменника Ніла Ґеймана 2002 року. Твір розповідає про дівчинку на ім'я Кораліна, яка потрапляє до іншого будинку, де на неї також чекають інша мама та інший тато. Повість поєднує в собі елементи фантастики та жахів. 2002 року «Кораліна» отримала премію Брема Стокера як найкращий твір для юних читачів,[2] а 2003 року удостоїлася премій «Г'юго» та «Неб'юла» за найкращу повість.[3]

Ідея[ред.ред. код]

Ніл Ґейман почав писати «Кораліну» для своєї дочки Холлі у 1990-х роках. Місцем оповіді письменник обрав власний будинок у містечку Натлі, Літлмід, Південна Англія, додавши тільки вітальню зі власного дитинства з дверима, які вели на цегляний мур. Книга побачила світ через одинадцять років — 2002 року, а оскільки Холлі встигла «перерости» цю казку, письменник закінчив розповідь вже для своєї наймолодшої дочки Медді.[4] За словами самого автора:

« Я тільки хотів написати для моїх донечок таку книжку, що б відкрила їм правду, якої так бракувало мені, коли сам я був малим хлопчиком: що бути хоробрим не означає мати страху. Адже бути хоробрим означає, що ти можеш переживати страх, бути по-справжньому наляканим, смертельно перепудженим, але все-таки вчинити те, що маєш учинити.[5] »

Назва[ред.ред. код]

Ніл Ґейман обрав ім'я Кораліна цілком випадково, через ненавмисно допущений друкарський огріх. Він, однак, вирішив не виправляти свою помилку, а вже згодом довідався, що ім'я Кораліна насправді існує. Вперше письменник натрапив на нього на сторінках мемуарів Казанови, який познайомився з молодою панною на ім'я Кораліна під час одного з Віденських балів.[6] В одному зі своїх блогів Ніл Ґейман писав:

« Я друкував «Кароліну», але припустився неточності. Письменник у жанрі наукової фантастики Ларрі Нівен писав у своєму есе, що авторам слід цінувати свої друкарські помилки. Щойно я написав «Кораліна», мені відразу стало зрозуміло, що це чиєсь ім'я і в мене виникло бажання довідатись, що з нею трапилось. Зовсім нещодавно я дізнався, що це дійсно справжнє ім'я, хоча вже протягом тривалого часу воно майже не використовувалось в англомовному світі. Також на зламі століть так називався один із брендів корсетів.[7]
Оригінальний текст (англ.)

I was typing “Caroline” and it was coming out wrong. Larry Niven, the science fiction author, said in an essay that writers should treasure their typing mistakes. Once I typed it, I knew it was somebody’s name, and I wanted to know what happened to her. I recently discovered it was actually a real name, although it’s not been used much in English-speaking countries for a long time. And, at the turn of the century, it was a name for a brand of corset.

»

Сюжет[ред.ред. код]

Чарівні казки більш ніж правдиві — не тому, що вони розповідають нам про існування драконів, а тому, що переконують нас: драконів можна побивати!
— Г. К. Честертон (епіграф до книги)[8]

Кораліна Джонс разом з батьками переїхала в старий будинок, який розділили на окремішні квартири. У помешканні, що під Кораліниною квартирою, живуть міс Примула та міс Форсібілла — дві літні жінки, що давно колись були відомими акторками-лицедійками, але зараз на пенсії. Також Кораліна зустрічає схибнутого старигана з горища, який запевняє дівчинку, що тренує мишачий цирк.

Одного разу, в дощовий день, Кораліна знаходить замкнені двері в дальшому кутку їхньої вітальні. Мати та донька відмикають ті таємничі двері, але виявляється, що прохід замурований. По той бік розташована інша квартира, яка все ще продається. Наступного дня Кораліна вирішує прогулятися та відвідує своїх сусідок, але ті занепокоєні чимось. Міс Примула та міс Форсібілла, читаючи майбутнє на чайному листі, повідомляють Кораліну про жахливу небезпеку, а старигана з горища передає дівчинці застереження від мишей — звірятка кажуть: «Не ходи у ті двері!».

Однак, залишившись удома сама, Кораліна нехтує всіма засторогами та знічев'я все ж таки вирішує відімкнути двері. Цього разу вона знаходить там не цегляний мур, а довгий темний коридор, який веде до будинку, що нічим не відрізняється від її власного дому. Там мешкають «інша мати» та «інший тато», які виглядають так само, як батьки Кораліни, за винятком того, що замість очей у них блискучі чорні ґудзики. У цьому «іншому світі» усе здається кращим: її «інші» батьки дбайливіші, кімната повна іграшок, що оживають та можуть самостійно рухатися і навіть літати, а помолоділі «інші» міс Примула та міс Форсібілла виконують пречудову циркову виставу прямо у власній квартирі.

Але згодом виявляється, що не все у цьому світі так добре, як здається на перший погляд. Кораліна зустрічає дивних і страшних істот, бачить зворотній бік ідеального «іншого» будинку — насправді це місце слугує жахливою і страхітливою в'язницею для душ, які полонила страшна відьма-карга, що прикидається «іншою мамою» Короліни, аби заволодіти душею та серцем дівчинки.

Персонажі[ред.ред. код]

  • Кораліна Джонс — юна дослідниця, яка любить ходити на розвідки. Допитлива, кмітлива, спритна та смілива дівчинка. Її дратує дощова погода, схибнуті дорослі (вони всі здаються такими), а також те, через юний вік її не сприймають серйозно і весь час перекручують її ім'я. Кораліну часто називають замалою для свого віку, однак вона нікого не боїться і любить пригоди.
  • Місіс Джонс — мама Кораліни. Здебільшого вона надзвичайно зайнята людина, тому часто буває неуважною до своєї дочки, але вона любить Кораліну та турбується про неї. Вона добра й завжди готова допомогти, хоча Кораліна вважає її радше нудною. В екранізації її звати Мел.
  • Містер Джонс — тато Кораліни. Працює вдома за комп'ютером. Любить куховарити за різними рецептами, що не до вподоби Кораліні. Він також надто зайнятий, аби достатньо часу приділяти своїй дочці. У фільмі його звати Чарлі.
  • Мурлика — чорний кіт, який виконує функцію наставника Кораліни та допомагає їй у складних ситуаціях. Він не має імені, позаяк вважає, що котам вони не потрібні. Також не має двійника в іншому світі, оскільки, на відміну від інших істот, «коти не роздвоюються»[9]. Мурлика вільно пересувається з одного світу до іншого, хоча може розмовляти тільки в «іншому» світі, що створений каргою. Подружившись із Кораліною, він допомагає дівчинці втекти від іншої матері.
  • Інша мама — карга, яка сформувала інший світ, «пародіюючи справжніх людей і справжні речі по той бік коридору»[10]. Спочатку вона була схожа на справжню матір з чорними ґудзиками замість очей, але згодом Кораліна починає помічати, що «інша мати була просто велетка: головою майже впиралася в стелю кімнати! І така бліда — кольору павучого живота. Коси їй звивалися, обкручувалися навколо голови, а зуби були мов гострі ножі»[11]. Викрадає душі дітей.
  • Інший тато — істота з чорними ґудзиками замість очей, створена іншою мамою, аби переконати Кораліну, що інший світ є її справжньою домівкою. Він веселий та приділяє Кораліні більше уваги, аніж це робить справжній тато дівчинки.
  • Міс Примула та міс Форсібілла — колишні акторки-лицедійки, що живуть у квартирі, що знаходиться під помешканням Кораліни. Погадавши на чайному листі, вони довідалися, що на Кораліну чекає велика небезпека. Аби захистити дівчинку від напастей, вони дають їй спеціальний просвердлений камінчик, що слугує амулетом. В іншому світі вони зображені молодими акторками, що виступають на сцені.
  • Містер Бобо — схибнутий стариган із великими вусами, що живе на горищі, що над помешканням Кораліни. «Нащадок циркової родини. Він чи румун, чи словенець, чи то лівонець — котрась із цих країн»[12]. Займається тренуванням мишачого цирку.
  • Три постаті привиди — троє дітей, які стали жертвами іншої матері, яка викрала їхні душі і покинула їх скніти у задзеркаленій комірчині.

Літературний аналіз[ред.ред. код]

Повість «Кораліна» за своєю структурою нагадує чарівну казку, оскільки містить традиційні для цього жанру персонажі (Кораліна — головна героїня, інша матір — її антагоністка, мурлика — помічник головної героїні тощо), а також традиційний для чарівної казки розвиток сюжету (подорож, здобуття чарівного предмета, наявність випробувань тощо). Окрім казкового компоненту, тут також помітна й класична розповідь про дорослішання, це так звана підліткова книга з елементами жахів. У повісті зображено становлення Кораліни як дорослої особистості, тобто описано історію її дорослішання.[13]

Повість містить цілу низку алюзій. Насамперед помітна травестія на «Алісу в Країні див» та «Алісу в Задзеркаллі», зокрема темний таємничий коридор є алюзією на кролячу нору. Мурлика нагадує не тільки тварин-помічників з чарівних фольклорних казок, але й Чеширського кота Льюїса Керрола, кіплінгську кішку, що гуляла, як собі знала, єгипетські міфічні кішки, що знаходяться на межі між реальним та потойбічним світом. «Інша» матір створює алюзії на злих мачух та злих відьом із чарівних казок, Медузу, що поєднує одночасно жах і чарівність, а також відсилає нас до вікторіанського роману «Нова матір» Люсі Кліффорд.[14]

Сприйняття[ред.ред. код]

Адаптації[ред.ред. код]

Кіно та телебачення[ред.ред. код]

«Кораліна в Країні Жахів» (2009) — ляльковий мультиплікаційний фільм, створений студією «Laika Entertainment». Мультфільм вийшов на широкі екрани 6 лютого 2009 року, після світової прем'єри на Портлендському міжнародному кінофестивалі. За оцінкою американської рейтингової системи MPAA, мультфільм отримав рейтинг PG (рекомендується присутність батьків), адже містить лячні зображення, сленгові особливості мови і чорний гумор. У США фільм зібрав близько 17 млн доларів протягом перших днів прокату. Загальний дохід від прокату в світі склав близько 124 млн доларів[15]. Фільм став першим повнометражним ляльковим мультфільмом, який першопочатково зняли у форматі 3D[16]. «Кораліна в Країні Жахів» — найкращий фільм 2009 року на думку Американського інституту кіномистецтв (AFI) [17]. Ба більше, мультфільм номінували на премію «Оскар»[18].

22 жовтня 2017 року відбулася трансляція епізоду мультсеріалу «Сімпсони» під назвою «Будиночок жахів XXVIII», який містить сегмент «Кораліза», створеного на основі повісті Ніла Ґеймана. Ба більше, сам же письменник озвучив Сніжка V, кота Сіпсонів[19].

Аудіокниги, комікс та інші видання[ред.ред. код]

2002 року у видавництві «ГарперКоллінс Паблішерс» світ побачила однойменна аудіокнига, яку начитав сам Ніл Ґейман,[20] а 2009 року у видавництві «Блумбері Паблішинг» вийшла ще одна аудіоверсія повісті під назвою «Кораліна. Надто дивні для слів пригоди», яку начитала Дон Френч[21].

2008 року видавництво «HarperEntertainment» презентувало книгу «Кораліна: Видання колекціонера фільмів» (англ. Coraline: The Movie Collector's Edition), яка містила вісім сторінок із кольоровими ілюстраціями, вісімнадцяти сторінкові примітки Ніла Ґеймана та Генрі Селіка, уривок із сценарію фільму[22].

2008 року на основі книги вийшов однойменний комікс. Ілюстратором став П. Крег Рассел, а Тодд Кляйн у свою чергу здійснив оформлення написів[23].

Мюзикл, опера та пісні[ред.ред. код]

6 травня 2009 року на сцені позабродвейського театру вийшов однойменний мюзикл, який на основі повісті написали Стефін Мерріт та Девід Грінспен. Роль дев'ятирічної Кораліни виконала акторка Джейн Гудішелл[24].

27 березня 2018 року на сцені Барбікан-центру відбулася прем'єра однойменної опери, яку написав британський композитор Марк-Ентоні Тернедж на основі повісті Ніла Ґеймана[25].

Американський гурт Rasputina[en] записав трек під назвою «Coraline», Роуз Берлін за участі гурту Curve також випустили однойменну пісню — «Coraline», а співачка Азам Алі написала пісню «The Cold Black Key». Усі три треки увійшли до альбому-триб'юту творчості Ніга Ґеймана «Where's Neil When You Need Him?» [en] (2006)[26].

2007 року світ побачив альбом Джона Вайзмена «Simply Entitled», який містив пісню під назвою «Coraline», що підсумовувала сюжет Ґейманової книги[27].

Відеогра[ред.ред. код]

На основі екранізації компанія «D3 Publisher Америка» створила однойменну відеогру, яка побачила світ 27 січня 2009. Гра для платформ Play Station 2, Nintendo DS і Wii вийшла незадовго до прем'єри мультфільму та отримала переважно негативні відгуки[28][29].

Критика[ред.ред. код]

Американський письменник Філіп Пулман у своєму огляді повісті «Кораліна» для газети «Гардіан» назвав твір «навдивовижу чудернацькою та страшною книжкою»[30]. Террі Пратчетт також позитивно висловився про повість: «Книга може похвалитися витонченою моторошністю найкращих казок, це просто шедевр. І ваше сприйняття ґудзиків цілковито зміниться і більше не буде таким, як колись.»[31]. Схожими словами охарактеризував цю книгу й Лемоні Снікет: «Ця книга розповідає захопливу й бентежну історію, яка налякала мене мало не до смерті»[32]. На думку Діани Вінн Джоунс, «Кораліні» нарешті вдасться зайняти нішу «Аліси в Країні див»[33].

Переклад українською[ред.ред. код]

Українською мовою «Кораліну» переклав Олександр Мокровольський. 2016 року книжка вийшла у видавництві «Країна мрій».

  • Ніл Ґейман. Кораліна. Переклад з англійської: Олександр Мокровольський. Київ: KM Publishing. 2016. 192 стор. ISBN 978-966-923-109-3

У тексті української версії повісті можна зустріти цілий ряд діалектизмів (мішіґен, замикані на замок, накухторити, в знадобі, ґудзі тощо). При перекладі О. Мокровольський також здійснив цілу низку синтаксичних трансформацій:

  • нульова трансформація, за якої зберігається синтаксична структура оригіналу (There was also a well. — Був там і колодязь);
  • переінакшення типів синтаксичного зв'язку між складовими частинами складного речення (Still, she was sure that there was someone in the flat. — І все-таки дівчинка мала певність: хтось та є в помешканні);
  • перетворення складного речення в просте, а також простого — у складне (And then we stopped and we puffed and we panted, and we looked back down the gully. — І тоді ми поставали й відхекувались, засапані, озираючись назад, на те сухе річище);
  • модифікація типу компонентної структури складного речення (Coraline wondered why so few of the adults she had met made any sense. — Кораліна зчудувалася, чому так мало дорослих з її оточення здатні на щось докладне);
  • об'єднання речень (Coraline wasn't allowed in there. Nobody went in there . — Кораліну туди не пускали та й ніхто туди не заходив);
  • розкладання багатокомпонентного складного речення на прості речення, чи на речення з менш складною семантико-синтаксичною будовою (Coraline was woken by the mid-morning sun, full on her face. — Розбудило Кораліну сонце — вдарило просто в обличчя. Ранок був уже не ранній…)
  • перестановки (The hissing became the noise of trumpets, and Miss Spink and Forcible came on to the stage. — Сичання переросло в суремні гуки, й на сцену вийшли панни Примула й Форсібілла)
  • додавання і вилучення членів речення, а також частин речення тощо.[34]

Нагороди[ред.ред. код]

Літературні премії Рік  Результат[35]
Премія Брема Стокера 2002 Перемога
Премія «Г'юго» за найкращу повість 2003 Перемога
Премія «Локус» за найкращий підлітковий роман  2003 Перемога
Премія Британської науково-фантастичної асоціації 2003 Перемога
Премія «Неб'юла» за найкращу повість 2003 Перемога

Примітки[ред.ред. код]

  1. The theatrical trailer for Coraline (англ.). Процитовано 8 December 2010. 
  2. Past Stoker Nominees & Winners (англ.). Horror Writers Association. Процитовано 2009-10-25. 
  3. The Nebula Awards (англ.). Science Fiction and Fantasy Writers of America. Архів оригіналу за 28 August 2008. Процитовано 25 October 2009. 
  4. Neil Gaiman: Rock Star Writer р.16
  5. Кораліна (укр.видання? 2016) ст.13-14
  6. DEATH, CORALINE, AND, OH, WHAT'S THE WORD FOR IT… BEGINS WITH AN M…?
  7. From Neil
  8. Кораліна (укр.видання) ст.7
  9. Кораліна (укр.видання, 2016) ст.52
  10. Кораліна (укр.видання, 2016) ст.143
  11. Кораліна (укр.видання, 2016) ст.156
  12. Кораліна (укр.видання, 2016) ст.183
  13. АНГЛОЯЗЫЧНАЯ ПОСТМОДЕРНИСТСКАЯ ЛИТЕРАТУРНАЯ СКАЗКА КАК ПРИМЕР «ОТКРЫТОГО» ТЕКСТА (НА МАТЕРИАЛЕ СКАЗКИ Н. ГЕЙМАНА «КОРАЛИНА») ст.47
  14. АНГЛОЯЗЫЧНАЯ ПОСТМОДЕРНИСТСКАЯ ЛИТЕРАТУРНАЯ СКАЗКА КАК ПРИМЕР «ОТКРЫТОГО» ТЕКСТА (НА МАТЕРИАЛЕ СКАЗКИ Н. ГЕЙМАНА «КОРАЛИНА») ст.48
  15. Coraline (англ.). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 2012-03-27. Процитовано 06-10-10. 
  16. CGSociety feature — Coraline (англ.). Архів оригіналу за 2012-03-27. Процитовано 06.10.10. 
  17. Десятка кращих фільмів року. ТСН. Процитовано 14 грудня 2009. 
  18. Neil Gaiman’s Journal: Playing a small imaginary me (англ.). Архів оригіналу за 2012-03-27. Процитовано 06.10.10. 
  19. Schwartz, Dana (18 October 2017). Neil Gaiman would love to see a Sandman parody on The Simpsons. Entertainment Weekly. Процитовано 29 October 2017. 
  20. Coraline (Unabridged Audiobook)
  21. CoralineAn Adventure Too Weird for Words
  22. Coraline: The Movie Collector's Edition
  23. Smith, Zack (19 August 2008). P. Craig Russell – Adapting Coraline and More. Newsarama. Процитовано 27 October 2011. 
  24. Blankenship, Mark (7 June 2009). The Score and the Story, Inseparable. New York Times. с. AR4. 
  25. Mark-Anthony Turnage: Coraline
  26. Various ‎– Where's Neil When You Need Him?
  27. John Wiseman Simply Entitled
  28. http://m.ign.com/articles/2009/01/29/coraline-review-2
  29. http://www.metacritic.com/game/playstation-2/coraline
  30. The other mother
  31. Coraline: The Graphic Novel: Neil Gaiman: Bloomsbury Children's
  32. Coraline (Книги Google)
  33. Cognitive Grammar in Contemporary Fiction
  34. Ткаченко О. О. «Синтаксичні трансформації на рівні речення при перекладі з англійської мови українською (на матеріалі роману Ніла Ґеймана „Кораліна“)» ст.194-195
  35. sfadb (Neil Gaiman)

Посилання[ред.ред. код]