Собчак Ксенія Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ксенія Собчак
Ksenia Sobchak 2017.jpg
Народилася 5 листопада 1981(1981-11-05) (37 років)
Ленінград, РРФСР
Громадянство Росія Росія
Національність українка/росіянка
Місце проживання Москва, Росія
Діяльність телеведуча, політик
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин, Санкт-Петербурзький державний університет і Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена[d]
Володіє мовами російська і англійська
Членство Russian Opposition Coordination Council[d]
Посада Член політради партії «Партії змін»
Партія Партія змін[1]
Конфесія православ'я і Ітсизм
Батько Собчак Анатолій Олександрович
Мати Нарусова Людмила Борисівна
У шлюбі з Віторган Максим Еммануїлович
Діти Платон Виторган[d]
Автограф Ksenia Sobchak's signature.svg
IMDb nm2446117
snd:
Собчак Ксенія Анатоліївна — запис голосу.
При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.
Сторінка в Інтернеті ksenia-sobchak.com

Ксе́нія Анато́ліївна Собча́к (рос. Ксения Анатольевна Собчак; нар. 5 листопада 1981, Ленінград, Російська РФСР) — російський політик, журналістка, шоувумен і телеведуча. Член політради партії «Партії змін» з 23 грудня 2017 року.

Дочка першого мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака і Людмили Нарусової, члена Ради Федерації Росії. Кандидат у президенти РФ 2018 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

У дитинстві навчалась у балетній школі при Маріїнського театру та художній школі Ермітажу. 1998 року Ксенія покинула школу при університеті Герцена і вступила до Санкт-Петербурзького державного університету на відділення управління міжнародних зв'язків. Чоловік — Максим Віторган, актор і режисер, син відомого радянського та російського кіноактора Еммануїла Віторгана.

2001 року вона переїхала до Москви і вступила до Інституту міжнародних відносин на відділення міжнародних відносин. 2002 року вона вступила на магістерську програму з політології у тому ж університеті. Собчак знялась у фільмі 2004 року «Злодії та повії», що описує справжню історію її дитинства.

Періодично сценічний образ Ксенії Собчак, творчі і комерційні проекти за її участі[2] піддаються критиці[3], однак у Ксенії немало й прихильників[4][5]; хоча більшість професійних журналістів критичні або стримані в своїх оцінках[6]. Часто ЗМІ порівнюють Ксенію Собчак із Періс Хілтон[7].

У березні 2015 року виїжджала на деякий час із Росії за рекомендацією спецслужб Росії. Це відбулося після похорон Бориса Нємцова.[8][9]

Телевізійна кар'єра[ред. | ред. код]

Ксенія Собчак була ведучою телевізійних проектів «Хто не хоче стати мільйонером» на ТНТ, «Останній герой-6» на Першому каналі, «Блондинка в Шоколаді» на Муз-ТВ. Була однією з ведучих шоу «Дві зірки» на Першому каналі. У 2008 і 2010 разом з Іваном Ургантом була ведучою Премії Муз-ТВ. Знімалася в рекламних роликах компанії Євросєть. 2010 році була Провідною розважального Шоу Ідеальний чоловік на Телеканалі СТС.

В останній час режисер та одна з ведучих реаліті-шоу «Дом-2» на телеканалі ТНТ, власної радіопередачі «Будні Барабака» на радіостанції Срібний дощ. З 15 березня 2010 року веде ток-шоу «Свобода думки» на П'ятому каналі.

З 23 квітня 2010 року веде розважальну програму «Дівчата» на телеканалі «Росія 1».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Участь у президентських виборах в РФ 2018 року[ред. | ред. код]

18 жовтня 2017 року Ксенія Собчак офіційно оголосила про намір брати участь у виборах Президента РФ 2018 року[10].

Штаб кандидата в президенти РФ очолив політолог і медіаменеджер Ігор Малашенко, який є одним з творців телекомпанії НТВ, займав пости генерального директора РДТРК Останкіно і ТОО Телекомпанія НТВ. У 1996 році Малашенко був одним з керівників передвиборної кампанії Бориса Єльцина.

20 жовтня 2017 року стало відомо, що кампанію буде організовувати політтехнолог Олексій Ситников[11]. 31 жовтня 2017 року Олексій Ситников разом зі своєю командою пішов зі штабу Собчак[12].

За результатами посіла 4 місце і набрала 1,68% голосів

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Див. також: Анексія Криму Росією (2014)

В квітні і липні 2014 році свідомо порушувала Державний кордон України з метою проникнення в окупований Росією Крим.

У березні 2015 року в інтерв'ю польському виданню Newsweek Ксенія Собчак заявила, що на місці президента Росії вчинила би так само щодо Криму — анексувала би. Однак зробила би це «цивілізованим способом». Свою позицію вона пояснила тим, що Крим асоціюється в неї з дитинством, шкільними канікулами, першим коханням. Вона додала, що на відміну від Путіна, не вводила б на територію півострова зелених чоловічків, а зайнялася б його туристичним та інфраструктурним розвитком.[13]

24 листопада 2017 року під час прес-конференції з приводу заяви про намір брати участь у президентських виборах Собчак заявила: «З точки зору міжнародного права, Крим — український… Ми порушили наше слово, ми порушили будапештський меморандум 1994-го року. Ми обіцяли і порушили обіцянку. Це велика проблема.»[14]

Не зважаючи на своє бачення анексії Криму міжнародним порушенням спровокованим односторонньо в РФ, вважає єдиним рецепт повернення Криму лише через референдум, який, за її словами, має бути легітимним[15].

З березня 2018 — фігурант бази даних «Миротворець»[16].

Творчість[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • 2006 року випустила книгу «Стильні штучки».
  • 2007 року спільно з Оксаною Робскі видала книгу «Як вийти заміж за олігарха».
  • 2010 року випустила книгу «Енциклопедія лоха»[17]
  • 2010 року спільно з Ксенією Соколовою випустила книгу «Філософія в будуарі»

Фільмографія[ред. | ред. код]

Озвучування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ до 23 червня 2018 року — Партія «Громадянська ініціатива»
  2. ↑ Журнал «GQ», интервью «Мужчина и женщины. Рамзан Кадыров отвечает на провокационные вопросы о сексе, чеченской культуре и своём служении народу».
  3. ↑ Радио «Маяк», от 3 июля 2008 20:05, передача «Ксения Собчак в гостях у Кати Гордон и Дмитрия Глуховского»
  4. ↑ Радиостанция «Эхо Москвы», передача «Разворот» от 16 июля 2008, тема «По следам полемики Ксении Собчак и Кати Гордон: в чём суть спора?»
  5. ↑ Леонид Радзиховский, «Российская газета» — Центральный выпуск № 4849 от 16 февраля 2009 г., статья «Конец гламура. Сможет ли кризис потеснить моду на глянец?»
  6. ↑ Сергій Корзун, интервью, «Российская газета» — Федеральный выпуск № 4710 от 18 июля 2008 г. «Эфирное мыло. В чём секрет высокого рейтинга хамства и пошлости в радио- и телепередачах.»
  7. ↑ The Guardian: She has a TV show and a Porsche. Now Moscow's Paris Hilton wants a party too(англ.)
  8. ↑ Собчак виїхала з Росії
  9. ↑ Ксения Собчак уехала из России «по рекомендации спецслужб», 16 МАР, 2015, РБК
  10. ↑ Собчак іде в президенти /Кореспондент, 19.10.2017/
  11. ↑ Штаб Собчак очолив керівник президентської кампанії Єльцина. ЛIГА.Новости. 2017-10-24. Процитовано 2017-10-29. 
  12. ↑ Зі штабу Собчак пішло 2/3 співробітників. espreso.tv. Процитовано 2017-10-31. 
  13. ↑ Ксенія Собчак заявила, що на місці Путіна теж анексувала б Крим. ТСН. 1+1. 31.03.2015
  14. ↑ Кандидат в президенти РФ Собчак озвучила свою позицію щодо Криму та України. ТСН.ua (uk). Процитовано 2017-10-29. 
  15. ↑ "Первый мой визит как президента будет в Украину. России есть за что просить прощения у Украины". Главные заявления Собчак на пресс-конференции. gordonua.com. 
  16. ↑ Собчак Ксенія Анатоліївна // Миротворець
  17. ↑ «Енциклопедія лоха»

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Собчак Ксенія Анатоліївна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собчак Ксенія Анатоліївна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Собчак_Ксенія_Анатоліївна&oldid=23100714