Перейти до вмісту

Кучер Олександр Миколайович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Футболіст
Олександр Кучер
Олександр Кучер
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Миколайович Кучер
Народження 22 жовтня 1982(1982-10-22)[1][2][3] (43 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 184 см
Вага 77 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби

1999
1999
2000
Україна «Атлет» (Київ)
Україна «Динамо» (Київ)
Україна СДЮШОР-19 (Київ)
Україна «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
2000–2002 Україна «Арсенал» (Х) 59 (5)
2003–2004 Україна «Металург» (Д) 9 (0)
2003–2004  Україна «Металург-2» (Д) 10 (0)
2003  Вірменія «Бананц» 17 (3)
2004 Україна «Металіст» 4 (0)
2005 Україна «Арсенал» (Х) 12 (0)
2005–2006 Україна «Металіст» 23 (2)
2006–2017 Україна «Шахтар» 167 (7)
2017–2019 Туреччина «Кайсеріспор» 42(0)
2019–2020 Україна «Карпати» 4 (0)
2020 Україна «Метал» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006—2017 Україна Україна 57 (2)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2020–2022Україна «Металіст»
2022–2023Україна «Дніпро-1»
2025 Україна «Чорноморець»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 20 серпня 2023.

Олекса́ндр Микола́йович Ку́чер (нар. 22 жовтня 1982, Київ) український футболіст, що виступав на позиції захисника. Виступав за національну збірну України. Заслужений майстер спорту України. Після завершення кар'єри гравця футбольний тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Починав спортивну кар'єру в клубі «Атлет» (Київ). Продовжував свої кроки на молодіжному рівні у структурі київського «Динамо»[4]. На професійному рівні почав грати у 2000 році у харківському «Арсеналі». Там він провів 3 роки. Зіграв 59 матчів і забив 5 голів.

2003 став гравцем донецького «Металурга». У тому ж році Олександра відправили в оренду до Вірменії в єреванський «Бананц». За вірменський клуб він зіграв 17 матчів і забив 3 м'ячі. У 2004 році гравець провів за «Металург» 9 матчів, після чого покинув клуб.

2004 року захисник приєднався до «Металіста». 2005 року Кучер перейшов до харківського «Арсеналу», за який провів 12 матчів, після чого повернувся до «Металіста» і виступав за цей клуб до 2006 року. 28 серпня 2005 року в матчі проти «Чорноморця» оформив «дубль».

17 травня 2006 року[5] підписав контракт із донецьким «Шахтарем». Дебютний матч зіграв проти свого колишнього клубу «Металіста», вийшовши на заміну.

Зіграв у фіналі Кубка УЄФА 2009 року, в якому «Шахтар» переміг бременський «Вердер» та першим серед українських команд за часи незалежності виграв європейський трофей. Після цього отримав звання заслуженого майстра спорту України.

У всеукраїнському дербі проти «Динамо» в 2012 році оформив «дубль».

11 березня 2015 року отримав найшвидшу в історії Ліги Чемпіонів УЄФА червону картку — на 3-й хвилині матчу проти «Баварії».

1 червня 2017 року після закінчення терміну дії контракту гравець покинув «Шахтар»[6].

У 2019 році грав за львівські «Карпати», після чого завершив кар'єру гравця[7].

Левандовський та Кучер у складі донецького «Шахтаря»

Міжнародна кар'єра

[ред. | ред. код]

Дебютував за збірну 15 серпня 2006 року у товариському матчі проти Азербайджану. Перший гол у міжнародній кар'єрі забив вже 11 жовтня того ж року у матчі кваліфікації до чемпіонату Європи 2008 у ворота збірної Шотландії, реалізувавши подачу В'ячеслава Свідерського з кутового прапорця.

У складі збірної брав участь у чемпіонатах Європи 2012 і 2016 років. Грав за збірну протягом 11 років, зігравши у сумі 57 матчів й забивши 2 голи. Останнім матчем стала товариська зустріч 6 червня 2017 року зі збірною Мальти, в якій Кучер вийшов на поле в основному складі й був замінений Сергієм Кривцовим у перерві між таймами.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У березні 2020 року закінчив кар'єру гравця[8]. Згодом у липні 2020 року був призначений на посаду головного тренера новоствореного «Металу»[9], який у червні наступного року було перейменовано на «Металіст»[10].

У липні 2022 року став головним тренером «Дніпра-1», перейшовши до дніпровського клубу з «Металіста» разом зі своїм помічником Юрієм Ушмаєвим, віцепрезидентом харківського клубу Євгеном Красніковим, спортивним директором клубу Папою Гує, селекціонером Жадером да Сілва і шістьма футболістами Владиславом Рибаком, Володимиром Танчиком, Сергієм Горбуновим, Едуардом Сарапієм, Русланом Бабенком та капітаном команди Фаресом Балулі[11][12][13][14][15].

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Клуб Сезон Ліга Кубок Єврокубки Інші матчі[16] Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Арсенал (Х) 2000–01 Друга ліга 17 2 0 0 17 2
2001–02 Друга ліга 28 3 1 0 29 3
2002–03 Перша ліга 14 0 2 0 16 0
2004–05 Перша ліга 12 0 0 0 12 0
Всього за Арсенал (Х) 71 5 3 0 74 5
Металург (Д) 2002–03 Вища ліга 1 0 0 0 0 0 1 0
2003–04 Вища ліга 7 0 0 0 0 0 7 0
2004–05 Вища ліга 1 0 0 0 0 0 1 0
Всього за Металург (Д) 9 0 1 0 9 0
Металург-2 (Д) (фарм) 2002–03 Друга ліга 8 0 8 0
2003–04 Друга ліга 2 0 2 0
Всього за Металург-2 (Д) (фарм) 10 0 10 0
Бананц (оренда) 2003 Прем'єр-ліга 17 3 2 0 19 3
Всього за Бананц (оренда) 10 0 1 0 19 3
Металіст (Х) 2004–05 Вища ліга 4 0 1 0 5 0
2005–06 Вища ліга 23 2 1 0 24 2
Всього за Металіст (Х) 10 0 1 0 29 2
Шахтар (Д) 2006–07 Вища ліга 14 0 3 1 5 0 0 0 22 1
2007–08 Вища ліга 21 1 4 0 8 0 33 1
2008–09 Прем'єр-ліга 15 0 2 0 11 0 1 0 29 0
2009–10 Прем'єр-ліга 14 1 1 0 10 0 1 0 26 1
2010–11 Прем'єр-ліга 10 0 5 0 3 0 0 0 18 0
2011–12 Прем'єр-ліга 21 0 4 1 6 0 1 0 32 1
2012–13 Прем'єр-ліга 15 3 4 0 7 0 1 0 27 3
2013–14 Прем'єр-ліга 13 1 4 0 8 0 1 0 26 1
2014–15 Прем'єр-ліга 11 0 6 1 6 0 1 0 24 1
2015–16 Прем'єр-ліга 11 1 3 1 13 1 1 0 28 3
2016–17 Прем'єр-ліга 22 0 1 0 6 0 0 0 29 0
Всього за Шахтар (Д) 167 7 37 4 83 1 7 0 294 12
Кайсеріспор 2017–18 Суперліга 21 0 6 0 27 0
2018–19 Суперліга 21 0 5 1 26 1
Всього за Кайсеріспор 42 0 11 1 53 1
Карпати 2019–20 Прем'єр-ліга 4 0 0 0 4 0
Всього за Карпати 4 0 0 0 4 0
Метал 2020–21 Друга ліга 0 0 0 0 0 0
Всього за Метал 0 0 0 0 0 0
Всього за кар'єру 124 3 13 0 2 0 1 0 492 23

Досягнення

[ред. | ред. код]

«Шахтар»:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt — 2000.
  2. BDFA
  3. AsMadrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. Двічі стріяючий Кучер і просто футболіст чотирьох столиць [Архівовано 23 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Трансфери | Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). shakhtar.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
  6. Кучер покинув «Шахтар»[недоступне посилання]
  7. «Карпати» розірвали угоду з легендарним захисником збірної України. 24 Канал (англ.). Процитовано 21 січня 2020.
  8. Олександр Кучер завершив кар'єру гравця.
  9. У Харкові створено ФК Метал. Тренувати буде Кучер, кінцевий бенефіціар – Красніков. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
  10. У Харкові будуть два «Металісти»: УАФ дозволив «Металу» перейменувати клуб на «Металіст». lb.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021.
  11. «Дніпро-1» офіційно оголосив про призначення Олександра Кучера головним тренером. ua-football.com. 29 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  12. Офіційно: Євген Красніков більше не віце-президент «Металіста». ua-football.com. Процитовано 12 серпня 2022.
  13. Пя'теро з «Металіста» та Громов. «Дніпро-1» презентував шістьох новачків. ua-football.com. 29 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  14. ЗМІ: Папа Гуйе повернувся до «Дніпра-1». ua-football.com. Процитовано 12 серпня 2022.
  15. У «Дніпрі-1» працюватиме бразильський селекціонер. ua-football.com. Процитовано 12 серпня 2022.
  16. Матчі за суперкубок, матчі плей-оф чемпіонату тощо

Посилання

[ред. | ред. код]