Літинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літинський район
Coat of Arms of Litynsky raion in Vinnytsia oblast.png Flag of Litynsky raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Вінницька область
Код КОАТУУ: 0522400000
Утворений: 1923
Населення: 36000 (на 1.02.2015)
Площа: 960 км²
Густота: 38.6 осіб/км²
Тел. код: +380-4347
Поштові індекси: 22300—22364
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Літин
Селищні ради: 1
Сільські ради: 21
Смт: 1
Села: 59
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: смт Літин, вул. Леніна, 7
Веб-сторінка: Літинська РДА Літинська районна рада
Голова РДА: Мельничук Іван Іванович
Голова ради: Гром Володимир Володимирович

Commons-logo.svg Літинський район у Вікісховищі

Лі́тинський райо́н — район Вінницької області в Україні. Літинський район має площу 960 км² і населення 36 857 жителів (на 1.07.2012). Адміністративний центр — смт Літин.

Географія[ред.ред. код]

Хмельницька область
(Старосинявський район)
Хмільницький район Калинівський район
Хмельницька область
(Летичівський район)
Gray compass rose.svg
Хмельницька область
(Деражнянський район)
Жмеринський район Вінницький район

Загальна площа території району становить 95983 гектари, його протяжність із заходу на схід — 43 км, з півночі на південь — 37. Найбільші річки в районі — Згар та Південний Буг.

Уладівське лісництво, кв.67, поблизу с. Гущинці

Надра району мають такі корисні копалини як граніт, діорит, глина, пісок, є джерела мінеральних вод (с. Осолинка, с. Вербівка). Окрім цього розвідано незначні поклади бурого вугілля, гранату, флігопіту, мармуроподібних вапняків, каоліну, залізної руди. Третина природних запасів торфу області знаходиться в Літинському районі.

У структурі ґрунтів району переважають опідзолені ґрунти (79 %) в незначній кількості є дерно-підзолисті, чорноземи, лукові, болотисті.

Нараховується 2 заповідних урочища загальною площею 47, 8 га , 5 пам'яток природи місцевого значення, 3 заказники місцевого значення — 373 га, 1 пам'ятка загальнодержавного значення (урочище «Дубина» — 29 га), 1 заказник загальнодержавного значення («Дяківці» — 223 га).

Історія[ред.ред. код]

Вчені-археологи нараховують у районі кілька десятків стоянок древніх людей, які різняться за часом та належністю до певних культур. А саме: 14 пам'яток трипільської культури, 8 поселень епохи бронзи, 4 пам'ятки скіфського часу, 3 — черняхівської культури та 1 ранньослов'янське поселення.

31 жовтня — 1 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Луку, Іванівці, Шевченка теперішнього Літинського району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Братська могила 128 воїнів Радянської Армії, загиблих при звільненні селища Літин

Літинський район утворено 12 квітня 1923 року на базі колишніх Сосонської, Багриновецької та Кожухівської волостей колишнього Літинського повіту і віднесено до складу Вінницької округи. З 27 лютого 1932 року район входить складу Вінницької області. Був розформований 30.12.1962 р. і відновлений 08.12.1966 р.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 21 сільська рада, які об'єднують 62 населені пункти та підпорядковані Літинській районній раді. Адміністративний центр — місто Літин[1].

Економіка[ред.ред. код]

На території району працює 6 промислових підприємств: ВАТ «Літинський молочний завод», ТОВ агрофірма «Вікторія», ДП «Уладівський спиртовий завод», ВК-123, ТОВ «Літинський цегельний завод», ТОВ «Літинський м'ясокомбінат». Розпочало роботу ТОВ видавництво «Поділля» (друкарська справа), ПФ «Маріо» (сантехнічні вироби).

Основним напрямком району є сільське господарство. Загальна площа району становить 95983 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя — 66698 га, із них: рілля −50979 га, сінокоси — 3716 га, пасовища — 10377 га, багаторічні насадження — 1626 га. На території району функціонує 15 основних сільськогосподарських підприємств, діє 38 фермерських господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур та цукрових буряків, хмелярстві, садівництві, вирощуванні ВРХ та виробництві молока.

Цукровий завод, Уладівка

Швидкими темпами розвивається підприємництво. У районі нараховується 78 підприємств малого бізнесу. На податковому обліку знаходиться 1306 підприємців — фізичних осіб.

Будівельна галузь району представлена такими організаціями: Райавтодор (будівництво та ремонт доріг), МКП «Газмонтаж» (будівництво газових мереж), Підприємство «Сільсервіс» (будівництво та обслуговування будинків в сільській місцевості), КП «Рембудмонтаж» (будівельні та ремонтні роботи будинків, реалізація будматеріалів), ТОВ «Атлант» (різноманітні будівельні, ремонтні роботи, реалізація будматеріалів).

Транспорт[ред.ред. код]

По території району проходить автошлях міжнародного значення E50 (Умань — Краківець) (через смт Літин), а також автодороги Любар — Нова Ушиця та Любар — Могилів-Подільський. Північну частину району перетинає залізниця, на якій розташована станція Уладівка (протяжність — 9 км).

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 41383 97,94 %
росіяни 654 1,55 %
поляки 48 0,11 %
молдовани 46 0,11 %
білоруси 34 0,08 %
інші 87 0,21 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 41620 98,50 %
російська 570 1,35 %
молдовська 18 0,04 %
білоруська 18 0,04 %
вірменська 14 0,03 %
інші 12 0,03 %

На території проживає 36 857 жителів (на 1.07.2012).

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Літинського району були створені 64 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 74,33% (проголосували 22 598 із 30 403 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 69,86% (15 787 виборців); Юлія Тимошенко - 15,59% (3 523 виборців), Олег Ляшко - 4,69% (1 060 виборців), Анатолій Гриценко - 3,27% (738 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,87%.[3]

Соціально-культурна сфера[ред.ред. код]

На території району діє 20 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 8 шкіл І-ІІ ступенів, 9 шкіл І ступеня, 2 навчально — виховних комплекси (1- І та 1- І-ІІ ступенів), дитячо-юнацька спортивна школа, школа мистецтв, в яких навчається близько 6 тис. учнів, дитячий оздоровчий табір «Казкова долина», 15 дошкільних навчальних закладів.

Літинське районне територіальне медичне об'єднання налічує 46 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 лікарських амбулаторій, 3 сільські дільничні лікарні та центральну районну лікарню. Мережа лікарняних закладів району нараховує 235 ліжок. Поліклінічні заклади мають потужність 520 відвідувачів в зміну. Забезпеченість населення лікарнями на 10 тисяч чоловік становить 57,1 ліжок, а поліклінічними закладами 80,2 відвідувачів на зміну.

У районі діє також 35 клубних установ. з них — 5 сільських та 1 районний будинок культури, 43 бібліотеки, в тому числі центральна районна та дитяча бібліотеки, Літинський краєзнавчий музей ім. Устима Кармалюка, музей ім.. Стельмаха, районний кінотеатр. В райцентрі розташований парк культури і відпочинку.

Нараховується 28 громадських організацій, досить активно працюють: Подільський народний університет Культури, районна організація «Чорнобиль», районна організація ветеранів України, районна рада жінок, спілка інвалідів війни та Збройних сил України, організація «Союз жінок — трудівниць», «За майбутнє дітей України».

Зареєстровано 68 районних організацій політичних партій. Активно функціонують партії: «Батьківщина», Соціалістична партія України, Народний союз «Наша України», Комуністична партія України.

Релігія[ред.ред. код]

Комплекс споруд церкви Різдва Богородиці, Журавне

Діє 78 релігійних громад, з них: 39 громад Української православної церкви Московського патріархату, 19 громад Української православної церкви Київського патріархату, 5 громад християн євангельської віри, 5 громад Адвентистів сьомого дня, 7 громад Євангельських християн баптистів, 1 громада Римо-католицької церкви та Російської старообрядової церкви, 1 церква Воскреслого Христа.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Вчені-археологи нараховують у районі кілька десятків стоянок древніх людей, які різняться за часом та належністю до певних культур. А саме: 14 пам'яток трипільської культури, 8 поселень епохи бронзи, 4 пам'ятки скіфського часу, 3 — черняхівської культури та 1 ранньослов'янське поселення.

Пам'ятниками архітектури у районі є Журавненська церква (XVIII ст.) та залишки Літинської тюрми — фортеці (1805 рік), у якій ув'язнювався Устим Кармалюк.

Персоналії[ред.ред. код]

  • Модест (Стрільбицький) (1823–1902) — духовний письменник, магістр Київської духовної академії, архієпископ Волинський та Житомирський.
  • Богдан Шишковський (1873–1931) — польський фізик, хімік, член Польської академії наук (1929).
  • Станіслав Струмилін (1877–1974) — учений у галузі економіки, статистики, управління народним господарством, демографічного прогнозування, економічної історії.
  • Яків Гальчевський (1894–1943) — військовий діяч, активний учасник повстанського руху в Україні, громадський діяч, вчитель, письменник; штабс-капітан російської армії (літо 1917), сотник Армії УНР, майор Війська Польського.
  • Михайло Стельмах (1912–1983) — український письменник, драматург, фольклорист.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]