Лю Шаоці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лю Шаоці
кит. 刘少奇
LiuShaoqi Colour.jpg
Прапор
2-й Голова КНР
27 квітня 1959 — 31 жовтня 1968
Попередник: Мао Цзедун
Наступник: Дун Біу
 
Партія: Комуністична партія Китаю
Освіта: Комуністичний університет трудящих Сходу
Народження: 24 листопада 1898(1898-11-24)[1][2][3]
Ningxiang City[d], Чанша, КНР
Смерть: 12 листопада 1969(1969-11-12)[4][5][…] (70 років)
Кайфен, Хенань, КНР[4]
Діти: Лю Юань[d], Лю Юньбінь[d], Лю Айцін[d] і Лю Пінпін[d]

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Лю Шаоці (24 листопада 1898, пров. Хунань — 12 листопада 1969) — китайський політик і державний діяч XX століття.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській сім'ї. Здобув педагогічну освіту.

У 1919 — учасник Руху четвертого травня.

З 1921 — член Комуністичної партії Китаю (КПК). Один із керівників робітничого руху під час Революції 1925—1927 в Китаї.

З 1927 — член ЦК, з 1931 — Політбюро ЦК КПК.

У 1930 обраний членом Виконбюро Профінтерну, 1934 — головою Всекитайської федерації профспілок.

Протягом 1936—1943 — секретар Північно-Китайського, Центрально-Китайського бюро ЦК КПК, політичний комісар Нової 4-ї армії.

Потягом 1943—1956 — секретар ЦК КПК. У 1949—1954 — заступник голови Центральної народної урядової ради і заступник голови Народно-революційної військової ради, голова Центрального правління Товариства китайсько-радянської дружби.

Протягом 1949—1953 — віце-голова ВФП.

У 1954—1959 — голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників.

З 1956 — член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, заступник голови ЦК КПК.

З 1959 — голова КНР.

У 1966, в період культурної революції, репресований як один з головних противників політичної лінії Мао Цзедуна.

У 1980 реабілітований.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]