Максим Голенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голенко Максим Георгійович
Народився 6 квітня 1978(1978-04-06) (41 рік)
Миколаїв, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність театральний режисер, кінорежисер

Голе́нко Макс́им Гео́ргійович (6 квітня 1978(19780406), м. Миколаїв, Україна) — український режисер театру і кіно, головний режисер незалежного «Дикого театру»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Hародився 6 квітня 1978 року у місті Миколаїв. У 1993-1995 роках навчався у театральній студії при Миколаївському українському академічному театрі драми та музичної комедії, після чого у 1995-2000 роках працював у тому ж театрі на посаді актора.

2000-2001 роки — навчався у Харківському університеті мистецтв ім. Котляревського на кафедрі режисури драматичного театру (викладач Барсегян О.С.)

З 2001 по 2006 рік навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого (КНУТКТ), де здобув кваліфікацію режисера драматичного театру та отримав диплом спеціаліста (викладач Коломієць Р.Г.).

2003-2008 р. працював керівником театральної студії при Національній академії управління у м. Київ та здійснив декілька вистав з професійними та непрофесійними артистами.

2013-2015 р. працював у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури на кафедрі сценографії та екранних мистецтв викладачем предмету “Основи режисури“.

В період з 2006 по 2018 рік створив 30 вистав у професійних державних та недержавних театрах в різних містах України: Миколаїв, Рівне, Коломия, Луганськ, Київ. [2].

З 2016 – донині — головний режисер у недержавному «Дикому театрі».

У 2017 році увійшов в топ-10 кращих режисерів країни за версією театральних критиків[3].

Був запрошений на резиденцію у Theater Magdeburg (Німеччина), де в 2016 році поставив у рамках проекту «Дикий Схід» виставу «Вій» за п’єсою Наталії Ворожбит[4].

Постановки неодноразово брали участь у фестивалях та отримували відзнаки.[5]

Ключові театральні роботи[ред. | ред. код]

Назва постановки Автор Театр Прем'єра Примітки
Boa constricttor І. Франко Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І.Озаркевича 2006 Вистава-лауреат:[6]
VІІІ Міжнародного театрального фестивалю “Мельпомена Таврії”, «Краща режисура», м. Херсон, 2006 р.,
VІІ Всеукраїнського фестивалю “Тернопільські театральні вечори, «Дебют-2006» м. Тернопіль, 2006 р.,
Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва “Вересневі самоцвіти”, м. Кіровоград, 2011 р.
Механічний апельсин Е. Берджес “Вільний театр“, м. Київ 2008 Власна інсценізація
Повернення О. Мардань Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І.Озаркевича 2010
Детектор брехні В. Сігарев Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2010
Воскреслий та злий Т. Оглоблін Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2011
Сон смішної людини Ф. Достоєвський Національний академічний театр ім. І. Франка 2012 Вистава-лауреат:
премії “Київська пектораль“(№Краще пластичне рішення")[7],
фестивалю “Грудневі театральні вечори”, м. Чернігів[8]
Два ангела В. Шендерович Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2012
Мата Харі О. Грьоміна Миколаївський академічний російський художній театр 2012
Подражание вечным порокам Б. Брехт Луганський російський академічний театр ім. Луспекаєва 2013 за мотивами “Трьогрошової опери“ Б. Брехта
Банзай К. Мітані Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2013
Вій 2.0 Н. Ворожбит Арт-центр “Пасіка”, Дикий Театр[9], м. Київ 2014 Вистава учасник:[10]

Міжнародного фестивалю «Гогольфест 2015»,
3-го Фестивалю Молодої режисури,
Kiev Theatre Showcase (ETC),
Міжнародного театрального фестивалю
«Мельпомена Таврії 2016» -
відзнака журі у номінаціях: «Краща вистава»,
«Краща режисура», «Краще музичне оформлення»,
Міжнародного театрального фестивалю в Словаччині

Останній ацтек В. Шендеровіч Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2014
Королева краси М. Макдона Театр «Золоті ворота», м. Київ[11] 2015
Палац насолод (Попи, мєнти, бабло, баби) В. Понізов Арт-центр “Пасіка”, Дикий Театр, м. Київ 2015 За Дж. Вебстером
Пампушка за Гі де Мопассаном Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2015
Мюзикл “Біла ворона” Г. Татарченко, Ю. Рибчинський Рівненький обласний академічний музично-драматичний театр[12] 2015
Вій Н. Ворожбит Theater Magdeburg, м. Магдебург (Німеччина)[13] 2016 Вистава-учасник фестивалю ”Wild Osten”
Хазяїн І. Карпенко-Карий Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2016
Афродизіак В. Понізов Дикий Театр, м. Київ[14][15][16] 2016
Віталік В. Ченський Дикий Театр, м. Київ[17][18] 2017 Вистава учасник:

Театрального фестивалю-лабораторії новаторських вистав молодіжних театрів України, м.Мукачево[19],
Міжнародного театрального фестивалю "Мельпомена Таврії", м.Херсон,
Театрально-урбаністичного фестивалю "Parade-Fest", м.Харків,
Фестивалю кабаре "Велика сходка", р.Дніпро,
Мультидисциплінарний міжнародний фестиваль ГОГОЛЬФЕСТ, м.Маріуполь[20],
Визнаний кращою камерною виставою України 2017 року за версією Всеукраїнського театрального фестивалю-премії "Гра", м.Київ[21]

Проект «Клас-акт» Київська консерваторія 2017 Головний режисер
Мюзикл “Біла ворона” Г. Татарченко, Ю. Рибчинський Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2017 Фіналіст Всеукраїнського театрального фестивалю-премії "Гра", м.Київ
Хаос Мюлліхао Те-арт[22] 2017
Homo Soveticus В.Шендерович[23] Ампулка 2017
Кицюня М. Макдона Дикий Театр[24], м. Київ 2018
Проект «Клас-акт» Київська консерваторія 2018 Головний режисер[25]
Захід І. Бабель Миколаївський український академічний театр драми та музичної комедії 2018
Холостяки і холостячки Х. Левін Те-арт[26] 2018
Жінко, сядь Н. Блок Дикий Театр[27][28][29], м. Київ 2018

Робота на телебаченні[ред. | ред. код]

Рік Назва Канал Роль Примітки
2018 Марк + Наталка ICTV режисер[30] ситком
2018 Вечірка ТЕТ режисер другий сезон

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2006 — “Boa constricttor“, лауреат VІІІ Міжнародного театрального фестивалю “Мельпомена Таврії” (м. Херсон). Відзнака жюрі за «Кращу режисуру».
  • 2006 — “Boa constricttor“, лауреат VІІ Всеукраїнського фестивалю “Тернопільські театральні вечори. Дебют-2006 (м. Тернопіль)[31].
  • 2011 — “Boa constricttor“, лауреат Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва “Вересневі самоцвіти” (м. Кропивницький).
  • 2012 — “Сон смішної людини“, лауреат премії “Київська пектораль“ (пластичне рішення).
  • 2012 — “Сон смішної людини“, лауреат фестивалю “Грудневі театральні вечори” (м. Чернігів).
  • 2016 — “Вій 2.0”, відзнака журі міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії » у номінаціях: «Краща вистава», «Краща режисура», «Краще музичне оформлення».
  • 2017 — “Віталік”, краща камерна вистава України за версією Всеукраїнського театрального фестивалю-премії "Гра" (м. Київ).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019. 
  2. https://my.ua/persons/maksim-golenko
  3. http://www.britishcouncil.org.ua/theatre2017/winners/kitten
  4. https://www.theater-magdeburg.de/en/whats-on/drama/sonderseiten/der-wij/
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січень 2019. Процитовано 9 січень 2019. 
  6. http://teatr.kolomyya.org/performances/constrictor/
  7. http://ilkiv-viktoria.blogspot.com/2013/04/2012.html
  8. https://www.cult.gov.ua/news/u_molodizhci_startuvali_xxvi_grudnevi_teatralni_vechori/2013-12-05-4758
  9. https://teatrarium.com/wild-theatre-vii20/
  10. http://wild-t.com.ua/vii-2-0/
  11. http://www.zoloti-vorota.kiev.ua/repertuar/134-koroleva-krasi
  12. http://dramteatr.com.ua/vist/item/2868
  13. https://www.theater-magdeburg.de/en/whats-on/drama/sonderseiten/der-wij/
  14. https://ukurier.gov.ua/uk/articles/cikavo-strashno-revolyucijno/
  15. https://lb.ua/culture/2017/01/06/355344_estetizatsiya_potvornogo_abo_gran.html
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січень 2019. Процитовано 9 січень 2019. 
  17. https://tyzhden.ua/Culture/199500
  18. https://www.2000.ua/v-nomere/aspekty/art/uliss-nashego-vremeni.htm
  19. https://pmg.ua/culture/65008-mukachevo-znovu-zaproshuye-na-teatralnyy-festyval
  20. https://socportal.info/2018/04/10/festival_startup_gogolfest_ogolosiv_povnij_lajnap_muzichnoji_stseni.html
  21. https://glavcom.ua/country/culture/ogolosheni-peremozhci-teatralnogo-festivalyu-premiji-gra-549682.html
  22. http://te-art.ua/khaos
  23. https://kharkov.internet-bilet.ua/uk/homo-soveticus
  24. https://aristocrats.fm/kitsyunya-ukraino-anglijskaya-kollaboratsiya-dikogo-teatra/
  25. http://www.umoloda.kiev.ua/number/3330/164/124499/
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 січень 2019. Процитовано 12 січень 2019. 
  27. https://pushkinska.net/news/v-odesskom-teatre-pokazali-spektakl-o-nasilii
  28. https://mariupol.tv/news/theatre/mariupol/26475/dikij_teatr_pokazal_v_mariupole_spektakl_zhenshina_syad.html
  29. http://mashaa.org/zhenshhina-syad-ili-dikij-v-harkove/
  30. https://detector.media/medialife/article/135394/2018-03-07-tse-yak-variti-borshch-yak-ictv-novikh-lesyu-i-romu-shukae/
  31. http://teatr.kolomyya.org/history/1989/

Посилання[ред. | ред. код]