Ємчиха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Ємчиха
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Миронівський
Рада/громада Ємчиська сільська рада
Код КОАТУУ 3222981801
Облікова картка Ємчиха 
Основні дані
Засноване 1790
Населення 530
Площа 24,99 км²
Густота населення 21,21 осіб/км²
Поштовий індекс 08852
Телефонний код +380 4574
Географічні дані
Географічні координати 49°40′49″ пн. ш. 31°09′21″ сх. д. / 49.68028° пн. ш. 31.15583° сх. д. / 49.68028; 31.15583Координати: 49°40′49″ пн. ш. 31°09′21″ сх. д. / 49.68028° пн. ш. 31.15583° сх. д. / 49.68028; 31.15583
Середня висота
над рівнем моря
134 м
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Миронівка
Місцева влада
Адреса ради 08852, с. Ємчиха, вул. Леніна, 2; тел. 3-35-42
Карта
Ємчиха is located in Україна
Ємчиха
Ємчиха
Ємчиха is located in Київська область
Ємчиха
Ємчиха
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Село Ємчиха (2015 р.)

Є́мчиха — село в Україні, в Миронівському районі Київської області. Населення становить 530 осіб.

Історія[ред.ред. код]

В історичних документах вперше згадується наприкінці XVIII ст. (1790 рік) під назвою Ямчуха.

Поблизу Ємчихи розкопано кургани доби бронзи (III — І тисячоліття до н. е.), скіфського (VII–VI ст. до н. е.) та сарматського (II — І ст. до н. е.) часів, а також курган кочівників X–XII ст. Біля села збереглися залишки городища часів Київської Русі.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1514 осіб, налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква, школа та 2 постоялих будинки[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2047 осіб (990 чоловічої статі та 1057 — жіночої), з яких 2017 — православної віри[2].

11 травня 1918 року Ємчиха опинилася у самому центрі польсько-німецького конфлікту: ІІ польський корпус було зусібіч оточено у Ємчисі німецькими частинами з метою силового роззброєння. В результаті бою польські частини були змушені скласти зброю.

Інфраструктура[ред.ред. код]

В селі діє десятирічна загальноосвітня середня школа та Будинок культури.

Уродженці села[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-81)

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.