Вояджер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Вояджер-1
Див. також: Вояджер-2
Космічний зонд «Вояджер»(«Voyager»).

«Voyager» (раніше званий: «Mariner») — назва космічної програми НАСА та двох американських космічних зондів, виведених на орбіту ракетами-носіями типу Титан-3E (Центавр) у межах цієї програми.

Траєкторія руху[ред. | ред. код]

Траєкторії «Вояджерів».

«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977 року, він минув Юпітер у березні 1979-го, досяг Сатурна в листопаді 1980-го. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979, повз Сатурн — у серпні 1981, облетів Уран у січні 1986 і Нептун — у серпні 1989 року.

Особливістю траєкторій цих космічних зондів є те, що на момент запуску, розташування зовнішніх планет Сонячної системи дозволяло інтенсивно застосовувати пертурбаційні маневри. Завдяки маневрам у гравітаційному полі планет-гігантів космічні апарати змогли облетіти планети й вийти за межі геліосфери з мінімальними витратами палива для прискорення.

Слід зазначити, що коли 12 вересня 2013 року NASA офіційно підтвердили вихід «Вояджер» у міжзоряний простір за межами геліосфери, значна кількість ЗМІ помилково оголосила про вихід апарату за межі Сонячної системи. Насправді останнє може статися лише тоді коли «Вояджер» повідомить про повну зміну в направленні магнітного поля за межі геліосфери. Це може відбутися приблизно 2027 року.

Ізотопне джерело живлення[ред. | ред. код]

Ізотопний термоелектричний генератор «Вояджерів».

Оскільки апарати мали працювати на значній відстані від Сонця, джерелом живлення для бортового обладнання було обрано ізотопний термоелектричний генератор. Джерелом тепла служить ізотоп плутонію — 238Pu. Початкова потужність джерел живлення становила по 470 Вт. Однак із часом потужність зменшується. Станом на рік 2010 це зменшення становило близько 5 Вт/рік[1]. Щоб подовжити час роботи апаратів деякі підсистеми поступово вимикають, що дозволить експлуатувати апарати до 2037 року[1]:

Вояджер-1[ред. | ред. код]

1998 — Зменшено споживання енергії контролю температури системи UVS (11,0 Вт)

  • Вимкнено обігрівач WA Vidicon (5,5 Вт)
  • Вимкнено обігрівач NA Vidicon (5,5 Вт)

2002 — Завершено роботу системи UVS (43,9 Вт).

  • Вимкнено обігрівач WA Electronics Replacement (10,5 Вт)
  • Вимкнено обігрівач IRIS Replacement (7,8 Вт)
  • Вимкнено обігрівач NA Electonics Replacement (10,5 Вт)
  • Вимкнено обігрівач Azimuth Actuator Supplemental (3,5 Вт)
  • Вимкнено живлення UVS (2,4 Вт)
  • Вимкнено обігрівач UVS Replacement (2,4 Вт)
  • Вимкнено обігрівач Azimuth Coil (4,4 Вт)
  • Вимкнено живлення Scan platform (2,4 Вт)

2010 — Закінчено працю системи DTR (5,8 Вт)

2011 — Система gyro operations буде вмикатись тільки на короткий час

2015 — Буде вимкнено живлення Pyro Instrumentation (2,4 Вт)

2016 — Буде вимкнено живлення PLS instrument

Вояджер-2[ред. | ред. код]

1996 — Зменшено споживання енергії контролю температури системи UVS (11,0 Вт)

1998 Завершено роботу систему UVS (43,9 Вт).

  • Вимкнено обігрівач WA Electronics Replacement (10,5 Вт)
  • Вимкнено обігрівач IRIS Replacement (7,8 Вт)
  • Вимкнено обігрівач NA Electonics Replacement (10,5 Вт)
  • Вимкнено обігрівач Azimuth Actuator Supplemental (3,5 Вт)
  • Вимкнено живлення UVS (2,4 Вт)
  • Вимкнено обігрівач UVS Replacement (2,4 Вт)
  • Вимкнено обігрівач Azimuth Coil (4,4 Вт)
  • Вимкнено живлення Scan platform (2,4 Вт)

2006 — Вимкнено обігрівач AP Branch 2 (11,8 Вт)

2010 — Система gyro operations вмикається тільки на короткий час

2012 — Завершено роботу системи DTR (5,8 Вт)[джерело?]

2016 — Буде вимкнено живлення Pyro Instrumentation (2,4 Вт)

Здобутки програми[ред. | ред. код]

  • Відкриття активного вулкана на поверхні Іо — перший знайдений позаземний вулкан.
  • Відкриття кілець Юпітера, подібних до кілець Сатурна.
  • Дослідження магнітних полів у космосі.
  • Дослідження космічних променів.
  • Дослідження плазмових хвиль.
  • 17 лютого 1998 р. «Вояджер-1» віддалився на найбільшу відстань від Землі серед усіх об'єктів, створених людиною. Зараз він перебуває на відстані понад 10,4 млрд км від Землі.
  • 2004 року «Вояджер-1», а 2007 — «Вояджер-2» перетнули одну з меж сонячної системи, що називається межею ударної хвилі сонячного вітру), і розташована на відстані близько 100 астрономічних одиниць від Сонця. Апарати передали інформацію про структуру цієї ударної хвилі[2].

Позаземний контакт[ред. | ред. код]

Золотий диск «Вояджера».

«Золоті» платівки[ред. | ред. код]

Керівництво проекту цілком серйозно поставилось до можливості зустрічі представників позаземної цивілізації з апаратами «Вояджер» — на борту апаратів перебувають вкриті золотом мідні грамофонні платівки (30 сантиметрів у діаметрі) і пристрої для їх відтворення. На платівках є записи звуку й зображення, що мають дати уявлення про життя й культуру на Землі. Там є записи грому, вітру, музичні твори, а також привітання різними мовами (крім мов сучасних народів, є й записи так званими «мертвими» мовами). Зображення записано в аналоговій формі.

Покриття «золотої» платівки «Вояджера».

Покриття «золотої» платівки[ред. | ред. код]

Платівку вкрито пластиною, на якій викарбувано зображення, що мають пояснити, як відтворити записи. Там визначено з якою швидкістю має обертатись диск (на основі частоти основного коливання молекули водню). Показано, як треба поставити голку для відтворення звуку, і зазначено, що починати відтворення слід із зовнішнього краю платівки. Подано інструкцію, якої форми має бути сигнал для відтворення зображень з платівки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Тридцятирічний план програми Вояджер
  2. Voyager 2 Proves Solar System Is Squashed. Voyager: The Interstellar Mission. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-12-27. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]