Мар-а-Лаго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мар-а-Лаго
MaralagoLoC.jpg

26°40′37″ пн. ш. 80°02′13″ зх. д. / 26.67704444447177892° пн. ш. 80.03712777780577881° зх. д. / 26.67704444447177892; -80.03712777780577881Координати: 26°40′37″ пн. ш. 80°02′13″ зх. д. / 26.67704444447177892° пн. ш. 80.03712777780577881° зх. д. / 26.67704444447177892; -80.03712777780577881
Країна Flag of the United States.svg США
Розташування Палм-Біч
Статус спадщини Національна історична пам'ятка і об'єкт Національного Реєстру Історичних місць США[d][1]
Архітектор Marion Sims Wyethd і Joseph Urband
Відкриття 1985
Власник Дональд Трамп

Мар-а-Лаго. Карта розташування: США
Мар-а-Лаго
Мар-а-Лаго
Мар-а-Лаго (США)
maralagoclub.com

CMNS: Мар-а-Лаго у Вікісховищі

Мар-а-Лаго ([ˌmɑrəˈlɑːɡ]) — курортна вілла та національна історична пам'ятка у середземноморському стилі, що розташована на бар'єрному острові у Палм-Біч, Флорида за адресою 1100 S Ocean Blvd, Palm Beach, FL 33480, USA. Другий за величиною особняк у штаті Флорида та 21-й за величиною у Сполучених Штатах; він має 126 кімнат площею 5810 м2[2]

У 1985 році маєток за $10 млн. придбав магнат нерухомості Дональд Трамп, у 1993 році він перетворив віллу на приватний курортний клуб з обмеженим правом помешкання для членів клубу. У 2018 році Forbes оцінив маєток у $160 млн.[3].

Мар-а-Лаго було зведено з 1924 по 1927 роки спадкоємицею зернової компанії світською дамою Марджорі Меррівезер-Пост. На момент її смерті у 1973 році Пост заповіла своє майно Службі національного парку, сподіваючись, що його можна буде використовувати для державних візитів або як Зимовий Білий Дім, але оскільки витрати на утримання майна перевищували кошти, виділені Пост, та було важко обезпечити споруду, оскільки вона розташована на льотному шляху аеропорту Палм-Біч, то маєток було повернуто Актом Конгресу у 1981 році Фонду Пост.[4]

Після придбання маєтку у 1985 році Дональдом Трампом.[5][6], на віллі був проведений ряд реконструкцій. Родина Трампа виділила собі окремі приватні покої в закритій частині будинку та земельної ділянки.[7] У 1993 році, у зв'язку з фінансовими труднощами та високою вартістю утримання маєтку, Трамп поміняв його статус з приватного помешкання на прибутковий приватний клуб з обмеженими правами перебування, уклавши з містом Палм-Біч відповідну умову-договір [8][9] . Однак під час свого президентства у 2016-2020 рр. Трамп неодноразово порушував ці умови. Він часто відвідував палац на посту президента США[10], подовгу жив там з сім'єю, називав Мар-а-Лаго «Зимовий Білий Дім» або «Південний Білий Дім». Мар-а-Лаго використовувався для проведення зустрічей президента Трампа та міжнародних лідерів, включаючи прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе та Генерального секретаря КП Китаю Сі Цзіньпіна.

Після закінчення президентського строку у січні 2021, Трамп зіткнувся із серйозною критикою та судовими позовами з боку сусідів з приводу порушення Трампом угоди про користування маєтком, незаконними перебудовою історичного пам'ятника та порушення порядку у місті[11][12].

Назва[ред. | ред. код]

Компанія ідентифікує назву Мар-а-Лаго як іспанську для «море-до-озера»[13] посилаючись на те, що курорт займає всю ширину острову Палм-Біч, від Атлантичного океану до, що тепер називається Флоридським внутрішньобережним водним шляхом, але раніше було відоме як озеро Ворт.

Історія[ред. | ред. код]

Вітальня Мар-а-Лаго, 1967 рік

Марджорі Меррівезер Пост, спадкоємиця бізнесу «Post Cereals», разом із сврїм чоловіком Едвардом Хаттоном замовили віллу. Архітектор Маріон Сімс Вайєт спроектувала будову у середньоморському стилі, а театральний художник і дизайнер Джозеф Урбан — розробив дизайн інтер'єру та зовнішніх прикрас у стилі арт нуво («віденська сецесія» або «модерн»).[14][15] Пост витратила 7 мільйонів доларів (дорівнює 107 мільйонам доларів по курсу 2019 р.), й будівля була закінчена у 1927 році.[16] У будинку 58 спалень, 33 ванні кімнати, 8,8-метровий обідній стіл з верхом з мармурової флорентійської мозаїки, 12 камінів і три бомбосховища. У 1980 році Мар-а-Лаго було оголошений національною історичною пам'яткою.[17]

Пост померла у 1973 році й заповіла маєток у 6,9 гектарів уряду США як Зимовий Білий дім для президентів та прийомів іноземних сановників.[18] Річард Ніксон віддав перевагу Флоридському Білому дому в Кі-Біскейн, а Джиммі Картер взагалі не був зацікавлений. Невдовзі федеральний уряд збагнув величезні витрати на утримання та труднощі з підтримкою безпеки для дипломатів[19] та повернув палац Фонду Пост у 1981 році. Його було виставлено на продаж за 20 мільйонів доларів. Дайна Меррілл та дві інші дочки Пост тим часом не підтримували маєток, розраховуючи на його швидкий продаж. Зацікавлених покупців було так мало, що місто Палм-Біч схвалило його знесення, щоб побудувати менші будинки.[20]

Вхідні ворота у 2014 році

Дональд Трамп дізнався про маєток після того, як безуспішно намагався придбати та об'єднати дві квартири у Палм-Біч для своєї родини. За словами Трампа, він запропонував родині Пост 15 мільйонів доларів за нього, але вони відхилили його пропозицію. Трамп придбав землю між Мар-а-Лаго та океаном у Джека К. Массі, колишнього власника KFC, за 2 мільйони доларів США[21] й заявив, що має намір побудувати будинок, який перекриє вид на пляж Мар-а-Лаго. Така загроза викликала зниження вартості маєтку, й Трамп у кінцевому підсумку придбав нерухомість за 7 мільйонів доларів у 1985.[22][23] Трамп відремонтував палац й додав бальну залу у 1900 м2[20] Клубі також має 5 глиняних тенісних кортів та басейн на набережній.

На початку 1990-х Трамп зіткнувся з фінансовими труднощами. Під час переговорів зі своїми банкірами він пообіцяв розділити Мар-а-Лаго на менші об'єкти, міська рада Палм-Біч не дозволила йому втілити цей план, як таки що протирічить законам про національні історичні пам'ятники. Натомість Трамп перетворив маєток у приватний клуб, що, на відміну від інших старих курортів у Палм-Біч, таких як Бат й Тенісний клуб й Еверглейдс Клуб.[24]

У новому клубі відбулися концерти Селін Діон та Біллі Джоела, в якості гостей були учасники конкурсу краси, а Майкл Джексон та Ліза Марі Преслі провели медовий місяць у Мар-а-Лаго.[20][23][25] Мар-а-Лаго часто приймав Міжнародний бал Червоного Хреста, щорічний бал «Біла краватка, хвости та тіара».   Заснований Пост, він має історію залучення заможних представників світу та послів інших країн для підтримки місії Американського Червоного Хреста.

У травні 2019 року повідомлялося, що дохід у Мар-а-Лаго знизився, тоді як готель у місті Вашингтон, округ Колумбія, що відкрився за місяці до виборів 2016 року, незначно збільшив дохід у 2017 році.[26]

Клуб Мар-а-Лаго[ред. | ред. код]

Мар-а-Лаго у 2009 році

Основним бізнесом, що розташовано у маєтку, є клуб Мар-а-Лаго, що працює як курорт й готель для членів, що платять збори, й надає у оренду місця для зустрічей у маєтку для приватних заходів. Членство в клубі Мар-а-Лаго вимагало плати вступний внесок у розмірі 200 тисяч доларів до 2012 року, коли він був знижений до 100 тисяч доларів. Джерела, наближені до курорту, зазначили, що скорочення відбулося у відповідь на зменшення попиту після скандалу Берні Медоффа, що торкнувся багатьох заможних мешканців Палм-Біч.[27] Плата була повернута до 200 тисяч доларів у січні 2017 року після обрання Дональда Трампа президентом з 14 тисячами доларів США щорічних внесків.[28] За ніч гості платять до 2000 доларів.[20] Відповідно до форм фінансових розголошень, поданих Дональдом Трампом, клуб Мар-а-Лаго реалізував 29,7 млн доларів валового доходу за період з червня 2015 по травень 2016 року.[29]

Клуб налічує майже 500 членів, що платять (з обмеженням у 500) й приймає 20-40 нових членів на рік.[30][31] Серед членів клубу нафтовий директор Білл Кох, фінансист Томас Пітерффі, лідер Демократичної партії Нью-Джерсі Джордж Норкросс, лобіст Кеннет Дуберштайн, розробники нерухомості Брюс Е. Толл та Річард Лефрак, керівник ЗМІ Крістофер Рідді, ведучий ток-шоу Хавї Карр, дружина ведучого ток-шоу Майкла Савіджа та тренер НФЛ Білл Белічік.

Клуб проводить щорічну новорічну вечірку, описану в Daily Mail журналістом та автором Рональдом Кесслером, який знав Дональда Трампа протягом двох десятиріч: «Новорічна вечірка відбулася у тому бальному залі [описано в книзі Кесслера „Сезон: Всередині Палм-Біч й найбагатше суспільство Америки“] з майже 700 гостей, які заплатили 1000 доларів за пару. Першими винесли закуски та шампанське на терасу з видом на басейн, що завжди нагріто до 25,6 градусів, так само як й другий басейн, що прямо на березі океану. Серед пропозицій були коктейльні креветки, клішні з кам'яних крабів, холодні омари, устриці на половинці раковини, суші та ікра покладена на блинах. Після цього гості перейшли до бальної кімнати на вечерю та танці. Вечеря включала трюфелі й рикотта равіолі, філе міньйона ій морські гребінці. Ігристе було з власного виноградника Трампа у Шарлотсвіллі у штаті Вірджинія[32] Друга стаття Кесслера в Дейлі мейл у лютому 2016 року передбачали, що Трамп буде діяти президентом так, як він керує Мар-а-Лаго.[33]

У «Дорожній карті до Вашингтона Трампа» Кесслер описав метод «моркви на паличці», яким Трамп скористався, щоб його маєток Мар-а-Лаго був затверджений як клуб членами міської ради Палм-Біч й передбачив, що він буде діяти як президент так само, щоб завоювати підтримку його порядку денного.[34] У «Анатомії рішення Трампа» Кесслер зобразив, як Трамп приймає рішення, зосередившись на своєму рішенні перетворити свій маєток Мар-а-Лаго у Палм-Біч на приватний клуб.[35]

Станом на лютий 2017 року президент Трамп розглядав як мінімум трьох членів клубу на посади заморських послів ЗДА.[31]

На знак протесту проти зауважень Трампа щодо серпня 2017 року «Об'єднайте правильний мітинг» у Шарлоттсвілі, у штаті Вірджинія, 6 некомерційних організацій скасували заплановані урочисті заходи у клубі Мар-а-Лаго. До скасування благодійних організацій входили Американський Червоний Хрест та Американське товариство протидії раку.[36]

Клуб часто штрафують за порушення кодексу здоров'я. У січні 2017 року інспектори штату Флорида відмітили 15 порушень, що включали небезпечні морепродукти, недостатньо охолоджене м'ясо, іржаві стелажі та кухарі без сітки для волосся.[37] З 2013 року його спіткало 51 штрафи за порушенням кодексу здоров'я.[38]

30 березня 2019 року громадянина Китаю Юцзіна Чжана було заарештовано та звинувачено у незаконному вході до приміщення та наданні неправдивих свідчень федеральним правоохоронцям.[39]

Президентство Трампа[ред. | ред. код]

Президент Трамп назвав Мар-а-Лаго своїм «Зимовим Білим домом»[40] а також — «Південним Білим домом».[41]. Він має чутливий складений інформаційний об'єкт (SCIF) для зв'язку з ситуаційною кімнатою Білого дому та Пентагоном.[42]

Помітні візити президента[ред. | ред. код]

Трампи приймають Сіндзо Абе та його дружину у Мар-а-Лаго
Трампи приймають Сі Цзіньпіна та його дружину у Мар-а-Лаго
Президент Трамп (на чолі столу) та різні члени кабінету, радники та співробітники, що здійснюють моніторинг ракетного удару по Сирії з SCIF у межах Мар-а-Лаго

Перший візит Трампа до Мар-а-Лаго на посаді президента США відбувся у вихідні 3–6 лютого 2017 року. У суботу він влаштував Діамантовий бал Червоного Хреста в клубі Мар-а-Лаго[43] а у неділю він спостерігав за Супер Чаша LI в Міжнародному гольф-клубі Трампа (Вест-Палм-Біч). Орієнтовна вартість (понад 3 мільйони доларів США) вихідних викликала деяку пильну перевірку, оскільки Трамп перед тим, як був обраний, регулярно критикував президента Барака Обаму за те, що він нібито дорого сплачував відпустки, фінансувані платниками податків.[44]

У вихідні 10–12 лютого 2017 року президент Трамп та його дружина Меланія приймали прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе та його дружину. Це було перше використання Мар-а-Лаго для розваги міжнародного лідера, завдання, яке традиційно проводиться у Білому домі.[45] Президент Трамп також був у відпустці через одну зі своїх перших міжнародних безпекових криз, як то запуску ракет Північною Кореєю. Трамп й Абе провели повний огляд інших їдалень.[46]

Під час третього поспіль візиту на вихідні до Мар-а-Лаго 17–20 лютого Трамп провів передвиборну акцію у міжнародному аеропорту Орландо Мелборна.[47] Він також провів інтерв'ю для заміни радника з національної безпеки й назвав 20 лютого 2017 року генерального директора Макмастера наступником Фліна.[48]

Після четвертого візиту президента Трампа 3–5 березня було порушено питання щодо доступу членів клубу до нього та його оточення. Ряд сенаторів-демократів попросили президента надати журнали відвідувачів Мар-а-Лаго, а також список членів приватного клубу.[49] Згодом було введено «Акт Мар-а-Лаго», — законодавство, що вимагає публікації журналів відвідувачів у Білому домі та інших місцях, де президент веде справи.[50] Позов, поданий аналітиком з Архіву національної безпеки Кейтом Дойлом спільно з Лицарським інститутом першої поправки у Колумбійському університеті та CREW запросив опублікувати журнали відвідувачів з Мар-а-Лаго. У липні 2017 року суддя наказав надати ці журнали у вересні.[51]

П'ятий візит президента Трампа відбувся 17–18 березня 2017. Гостями були батьки Меланії, Віктор та Амалія Кнавс.[52]

Під час свого наступного візиту 6–9 квітня президент Трамп приймав китайського лідера Сі Цзіньпіна перші два дні.[53][54][55] У Мар-а-Лаго було прийнято рішення завдати удару по сирійському аеродрому. Наступні пасхальні вихідні також проведено у колі сім'ї у Мар-а-Лаго.[56]

4 квітня 2017 року, перед візитом Генерального секретаря КПК Сі Цзіньпіна, веб-сайт ShareAmerica, яким керує Бюро міжнародних інформаційних програм Державного департаменту США, опублікував допис у блозі, в якому описував історію Мар-а-Лаго.[57] 5 квітня 2017 року веб-сайт Посольства США у Сполученому Королівстві поділився фрагментами оригінальної публікації у своєму блозі, а сторінка Посольства США у Албанії на Facebook поділилася оригінальною публікацією.[58][59] 24 квітня 2017 року сенатор демократів Рон Вайден, лідер меншості у Конгресі Ненсі Пелосі та спостерігачі з питань етики, як колишній посол Норман Айзен, поставили під сумнів використання офіційних урядових ресурсів для просування приватної власності, що належить Трампу.[60][61][62][63] До 25 квітня 2017 року ShareAmerica та обидві посольства США у Великій Британії та Албанії видалили відповідні пости. ShareAmerica замінив свій пост наступною заявою: «Наміром статті було повідомити громадськість про те, де президент приймав світових лідерів. Ми шкодуємо про помилкове сприйняття й видалили цей пост».[64]

Через сезонне закриття Мар-а-Лаго до 14 травня напередодні сезону ураганів в Атлантичному океані президент Трамп використовує Національний гольф-клуб Трампа у Бедмінстері, штат Нью-Джерсі, як своє бажане місце для відпочинку у літні місяці (називаючи його своїм «Літнім Білим домом»).[65]

У листопаді 2017 року Трамп повернувся до Мар-а-Лаго на своє перше президентське святкування дня Подяки,[66] а через місяць він повернувся у свій десятий президентський візит під час різдвяних канікул.[67]

Протягом 2018 року президент відвідував Мар-а-Лаго вісім разів до сезонного закриття у травні. За цей час 17-18 квітня тут відбулася зустріч на вищому рівні з японським прем'єр-міністром Сінцо Абе.[68] У другій частині року він відзначав тут День Подяки, та не приїхав на Різдво.

Охоронна зона[ред. | ред. код]

Коли президент перебуває у резиденції, регіон Палм-Біч стає зоною тимчасових обмежень польоту[69] що сильно впливає на польоти та повітряні операції у радіусі 30 морських миль (55,56   км).[70] Берегова охорона та секретна служба забезпечують два підходи до водних шляхів: океан та озеро, а Сікрет сервіс перегороджує вулиці до Мар-а-Лаго під час візитів президента. Берегова охорона також надає елітну команду з морської безпеки, що спеціалізується на морській безпеці.[71] На третій вихідний лютого 2017 року близький аеропорт парку округу Палм-Біч (аеропорт Лантана), три вихідні поспіль був закритий, й накопичив значні фінансові втрати для багатьох підприємств.[72]

Судові справи[ред. | ред. код]

Позов про незаконний прапор[ред. | ред. код]

3 жовтня 2006 року Трамп підняв на 6 х 9 метри американський прапор на 24-метровий флагшток у Мар-а-Лаго. Чиновники з зонування міста попросили Трампа дотримуватися кодів зонування міста, що обмежують флагштоки на висотою у 13 метрів.[73] Ця суперечка призвела до того, що міська рада Палм-Біч стягувала з Трампа 1250 доларів за кожен день стаяння прапора. Трамп подав позов проти міста Палм-Біч. Врешті-решт Трамп відмовився від судового позову про прапором на обмін, що місто відмовиться від штрафів.[74] У рамках посередництва, призначеного судом, Трампу було дозволено подати дозвіл й утримувати жердину, що мала бути на 3 метри нижча за початковий флагшток й розташована у 3 метрах у стороні на його газоні. Угода також вимагала від нього пожертвувати 100 тисяч доларів на ветеранські благодійні організації, а також призвела до зміни міських правил, щодо можливості тримати членство у клубі не мешканцям Пал-Біча.[75]

Боротьба проти дискримінації[ред. | ред. код]

У грудні 1997 року Трамп подав позов проти Таун Палм-Біча до окружного суду Сполучених Штатів для Південного округу Флориди. У своєму позові Трамп звинуватив місто у дискримінації Мар-а-Лаго за те, що клуб приймав у члени чорношкірих та євреїв, що зазвичай не вітаються у інших клубах Палм-Біча.

За даними Vanity Fair, «Трамп та його адвокат уже припускали, що він та його клуб зазнали дискримінації, оскільки багато його членів були євреями, й, що ще гірше, члени ради Палм-Біча, що поставили йому умови, не встановили цих обмежень у своїх власних клубах».

Авіаційні судові спори[ред. | ред. код]

Трамп неодноразово подавав позови проти округу Палм-Біч за літаки, що сідають або злітають з Палм-Біцького міжнародного аеропорту (PBI), які нібито впливають на Мар-а-Лаго.[76]

Трамп вперше подав такий позов у 1995 році; але ця акція була врегульована у 1996 році, коли повіт Палм-Біч погодився співпрацювати з Федеральною авіаційною адміністрацією (FAA) та змінити схеми польотів, щоб найбільш шумний реактивний літак летів над ширшою територією.[76] Як частина судового залагодження Трампу орендував 86 гектарів у повіту Палм-Біч, на якому побудував 18-лунковий міжнародний гольф-клуб Трампа.[23] У липні 2010 року Трамп подав черговий позов з метою зупинити аеропорт від будівництва другої комерційної злітно-посадкової смуги.[77] Цей позов було відхилено.

Трамп подав 3-ій позов проти повіту Палм-Біч у січні 2015 року, вимагаючи відшкодування 100 мільйонів доларів США за «створення необгрунтованої кількості шуму, викидів та забруднюючих речовин у Мар-а-Лаго».[76] Трамп стверджує, що чиновники чинили тиск на FAA, щоб направити авіаперевезення до PBI через Мар-а-Лаго у «навмисному й злобному» акті.[78]

У листопаді 2015 року суддя Флоридського окружного суду виніс рішення проти більшості аргументів Трампа, відхиливши чотири з шести позовних вимог й дозволивши іншим продовжувати справу.[76] Трамп відмовився від позову після перемоги на посаді президента, оскільки маєток, буде у забороненій зоні, накладеній FAA.[79][23] У січні 2017 року Палм-Біч звільнила Мар-а-Лаго від заборони на посадку вертольотів на житлові об'єкти, поки Трамп є президентом, включаючи власний флот й Марін Ван.

Страхова виплата за ураган[ред. | ред. код]

Трамп отримав страхову виплату у розмірі 17 мільйонів доларів за ураганну шкоду Мар-а-Лаго після сезону ураганів в Атлантичному океані 2005 року, за шкоду «ландшафтному дизайну, покрівельному покриттю, стінам, живопису, протіканням, творам мистецтва — знаєте, великим гобеленам, плитці, іспанській плитці, пляжу, ерозія», — описав він. Ентоні Сінекал, колишній дворецький президента Трампа на курорті, й згодом його «внутрішній історик», заявив, що деякі дерева за курортом були сплющені, а деякі черепиці були втрачені, але «Цей будинок ніколи не був серйозно пошкоджений. Я був там за всіх [ураганах].»[80]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національний реєстр історичних місць США — 1966.
  2. Spencer, Terry. For Irma vs. Mar-a-Lago, the smart money is on Trump's house. chicagotribune.com. 
  3. Forbes Magazine. Donald Trump Has Gained More Than $100 Million On Mar-a-Lago.
  4. Gruson, Kerry (July 16, 1981). Post Home For Sale For $20. The New York Times. Процитовано April 24, 2017. 
  5. Draper, Robert (May 18, 2016). Mr. Trump’s Wild Ride. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано May 18, 2016. 
  6. Shnayerson, Michael (July 16, 1988). Inside Ivana's Role in Donald Trump's Empire. Vanity Fair. Процитовано April 24, 2017. 
  7. Sherman, Erik. A Look Inside Donald Trump's Lavish, $200 Million 'Palace'. Fortune. Процитовано November 18, 2016. 
  8. Крім іншого - члени клубу, у тому числі і сам Трамп мають право мешкати на території клубу не більше тижня поспіль, а також не більше 21 доби на рік. Крім того, чисельність членів клубу не може перевищувати 500 осіб, та не менш 25% з них мають бути мешканцями міста Палм-Біч, або працювати в ньому.
  9. Mar-a-Lago neighbors tell Trump to spend his post-presidency days elsewhere
  10. See Inside the 'Winter White House' at Mar-a-Lago. Процитовано 2017-02-17. 
  11. The Washington Post: Trump's would-be neighbors fight to keep him from living at Mar-o-Lago
  12. New York Times: A Glitch in Trump's Plan to Live at Mar-a-Lago.
  13. History. The Mar-a-Lago Club. Trump Golf 2017. Архів оригіналу за 2017-01-20. Процитовано 2017-01-21. 
  14. Mar-a-Lago HABS No. FLA-195. 
  15. The History and Memories Behind Mar-a-Lago. Palm Beach Post. December 17, 2005. 
  16. Luongo, Michael (November 2017). The Ironic History of Mar-a-Lago. Smithsonian. Процитовано 27 October 2017. 
  17. AssetDetail. focus.nps.gov. Процитовано April 23, 2016. 
  18. Time, November 13, 1980 and http://time.com/4661763/mar-a-lago-donald-trump-marjorie-post/Шаблон:Full citation needed
  19. Kessler, Ronald (1999). The Season: Inside Palm Beach and America's Richest Society (вид. 1.). New York, NY: HarperCollinsPublishers. с. 181. ISBN 0060193913. 
  20. а б в г Brown, Ian (2016-12-31). A look inside Palm Beach, where wealthy Canadians are one degree of separation from Donald Trump. The Globe and Mail. 
  21. Business Legend Jack Massey Dies. The Palm Beach Daily News. February 16, 1990. с. 1. Процитовано December 17, 2017. 
  22. Trump Fights Property Taxes. Associated Press. March 29, 1988. 
  23. а б в г Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою seal201702 не вказано текст
  24. Haberman, Maggie (January 1, 2017). Mar-a-Lago, the Future Winter White House and Home of the Calmer Trump. 
  25. Mazzei, Patricia (2017-01-17). Haughty Palm Beach learns to love Trump, once a scorned outsider. Miami Herald. 
  26. Trump's Mar-a-Lago resort took a financial hit last year; 'The Art of the Deal' continues to make money, but the president's dozen-plus other books brought in next to nothing — $201 or less.. Politico.com. May 16, 2019. Процитовано May 16, 2019. 
  27. Frank, Robert (January 25, 2017). Mar-a-Lago membership fee doubles to $200,000. CNBC. Процитовано February 13, 2017. «The initiation fee for Mar-a-Lago had been $100,000 since 2012, when it was cut from $200,000. People close to the resort said the fee was reduced following a decline in memberships after the Bernie Madoff scandal, which claimed many wealthy Palm Beach victims.» 
  28. Jordan, Mary. Inside Trump’s Palm Beach castle and his 30-year fight to win over the locals. The Washington Post. Процитовано November 18, 2016. 
  29. Donald Trump Personal Financial Disclosure Form 2015. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 24 серпня 2019. 
  30. Disis, Jill (2017-01-26). Trump-owned Mar-a-Lago hikes prices as membership nears cap. CNNMoney. Процитовано 2017-08-26. 
  31. а б Nicholas Confessore; Maggie Haberman; Eric Lipton (19 February 2017). Trump’s ‘Winter White House’: A Peek at the Exclusive Members’ List at Mar-a-Lago. The New York Times. с. A1. Процитовано 20 February 2017. 
  32. Kessler, Ronald (January 6, 2016). Exclusive: Truffle and Ricotta Ravioli. Daily Mail. 
  33. Kessler, Ronald (February 29, 2016). Take a Look at How Donald Trump Operates Mar-a-Lago. The Daily Mail. 
  34. Kessler, Ronald (April 3, 2017). A Roadmap to Trump's Washington. Washington Times. 
  35. Kessler, Ronald (April 26, 2017). The Anatomy of a Trump Decision. Washington Times. 
  36. Glenza, Jessica (August 18, 2017). Charities cancel events at Trump's Mar-a-Lago club. The Guardian. Процитовано August 18, 2017. 
  37. Associated Press (April 13, 2017). Mar-a-Lago restaurants slapped with 15 health code violations. FoxNews. Процитовано April 13, 2018. 
  38. Allan Smith (June 25, 2018). Trump's history of health code violations at his businesses comes under fire after he blasts 'filthy' restaurant that kicked out Sarah Huckabee Sanders. Business Insider. Процитовано June 25, 2018. 
  39. Lukas Mikelionis (April 19, 2019). Secret Service under fire after agent testifies agency inserted malicious thumb drive into computer. Fox News. Процитовано May 30, 2019. 
  40. Caputo, Marc. Trump dubs Mar-a-Lago the new 'Winter White House'. Politico. 
  41. Boyer, Dave (February 18, 2017). Trump dubs his Mar-a-Lago resort ‘The Southern White House’. The Washington Post. Процитовано February 17, 2017. 
  42. Nunez, Elissa (2017-04-07). What this photo of Trump's war room tells us. CNN. 
  43. Trump in Palm Beach: Another golf course visit today. The Palm Beach Post. February 5, 2017. Процитовано February 6, 2017. 
  44. Nussbaum, Matthew (February 3, 2017). Trump's Mar-a-Lago getaway could cost taxpayers more than $3 million. Politico. Процитовано February 6, 2017. 
  45. Rascoe, Ayesha (February 11, 2017). Trump and Japan's Abe take a swing at golf diplomacy. Reuters. Процитовано February 13, 2017. 
  46. Liptak, Kevin (2017-02-13). At Mar-a-Lago, Trump tackles crisis diplomacy at close range. 
  47. Boyer, Dave (February 18, 2017). Trump dubs his Mar-a-Lago resort ‘The Southern White House’. The Washington Post. Процитовано February 20, 2017. 
  48. Outspoken general named Trump's top security adviser. Reuters. February 20, 2017. Процитовано February 20, 2017. 
  49. Webb, Kristina (March 6, 2017). New: Senators call for release of visitor logs from Trump’s Mar-a-Lago. The Palm Beach Post. Процитовано March 6, 2017. 
  50. Estepa, Jessica (March 25, 2017). Democrats introduce the 'Mar-a-Lago Act'. CNBC. Процитовано March 26, 2017. 
  51. Judge Orders Sep. 8 Deadline for Mar-a-Lago Visitor Records Release | National Security Archive. nsarchive.gwu.edu (en). Процитовано 2017-09-13. 
  52. Spargo, Chris (March 18, 2017). The family's all here! Trump plays golf for the 10th time since becoming president as Melania's parents join them at Mar-a-Lago. Daily Mail. Процитовано March 23, 2013. 
  53. Said and unsaid: the hits and misses of Xi-Trump talks in Mar-a-Lago. South China Morning Post. Процитовано 2017-04-09. 
  54. Wong, Alan (2016-04-05). When Xi Jinping Visits Trump at Mar-a-Lago, ‘Nothing Involving Golf Clubs’. New York Times. 
  55. Bennett, George (April 7, 2017). Trump in Palm Beach: Syria strike OK'd at Mar-a-Lago. Plam Beach Post. Процитовано April 11, 2017. 
  56. Bruce Golding (April 16, 2017). Trump attends Easter service with family near Mar-a-Lago. New York Post. Процитовано April 24, 2017. 
  57. Mar-a-Lago: The winter White House | ShareAmerica. 2017-04-24. Архів оригіналу за April 24, 2017. Процитовано 2017-04-25. 
  58. Mar-a-Lago: The winter White House. U.S. Embassy & Consulates in the United Kingdom (en-US). 2017-04-05. Архів оригіналу за April 24, 2017. Процитовано 2017-04-24. 
  59. U.S. Embassy-Tirana. www.facebook.com (en). Процитовано 2017-04-24. 
  60. Ron Wyden on Twitter. Twitter (en). Процитовано 2017-04-24. 
  61. Nancy Pelosi on Twitter. Twitter (en). Процитовано 2017-04-24. 
  62. Borger, Julian (2017-04-24). US embassy site triggers outrage by calling Mar-a-Lago 'winter White House'. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2017-04-24. 
  63. Why is a U.S. embassy promoting a story about Mar-a-Lago?. USA Today (en). Процитовано 2017-04-24. 
  64. ShareAmerica (2017-04-04). Mar-a-Lago: The winter White House | ShareAmerica. ShareAmerica (en-US). Процитовано 2017-04-25. 
  65. Darren Samuelsohn, Kenneth P. Vogel (April 19, 2017). Goodbye, Mar-a-Lago. Hello, Bedminster. Politico. Процитовано May 15, 2017. 
  66. Emily Cochrane (November 23, 2017). A Mar-a-Lago Thanksgiving: It's All Gravy. New York Times. Процитовано November 26, 2017. 
  67. Michelle Ye Hee Lee, Lori Rozsa (December 27, 2017). Palm Beach adjusts to having the president as one of its part-time residents. The Washington Post. Процитовано December 28, 2017. 
  68. The White House (April 18, 2018). President Donald J. Trump’s Summit Meeting with Prime Minister Shinzo Abe. The White House. Процитовано January 14, 2019. 
  69. Narnowitz, Dan (February 14, 2017). AOPA Seeks FAA Meeting on Mar-a-Lago TFRs. AOPA. Процитовано February 20, 2017. 
  70. TFR List 7/4956 (Palm Beach, FL). FAA. February 15, 2017. Архів оригіналу за February 19, 2017. Процитовано February 20, 2017. 
  71. Liberman, S (February 24, 2017). Mar-a-Lago resort – Donald Trump’s winter white house – serves the elite in Palm Beach. My San Antonio. Процитовано February 25, 2017. 
  72. Spencer, Terry (February 17, 2017). Small airport businesses to Trump: Your Florida visits hurt. Chicago Tribune. Процитовано February 18, 2017. 
  73. Town cites Trump, but big banner still waves | www.palmbeachpost.com. Архів оригіналу за September 29, 2007. Процитовано February 7, 2017. 
  74. City to Trump: You're Fined!. CNN. Архів оригіналу за January 21, 2007. Процитовано January 19, 2007. 
  75. Trump’s war with Palm Beach. Politico. Процитовано March 10, 2016. 
  76. а б в г Reid, Andy (December 11, 2015). Trump's Airport Lawsuit Lingers as Presidential Bid Heats Up. South Florida Sun-Sentinel. 
  77. Playford, Adam (July 20, 2010). Trump Sues to Prevent Runway Expansion. Palm Beach Post. 
  78. Sedensky, Matt (January 13, 2015). Trump Sues for $100M, Says Air Traffic Targets Him. USA Today. Процитовано February 23, 2015. 
  79. Mar-a-Lago no-fly zone renders Trump lawsuit moot. Business Insurance. 
  80. Horwitz, Jeff; Spencer, Terry. Trump took $17 million in insurance for damage few remember. AP NEWS. 

Література[ред. | ред. код]

  • Leamer, Lawrence (2019). Mar-a-Lago: Inside the Gates of Power at Donald Trump's Presidential Palace. Flatiron Books. ISBN 1250177510.
  • Leamer, Lawrence (December 25, 2018). «The Secret History of Christmas at Mar-a-Lago, an Unlikely (and Increasingly Uncomfortable) Oazis for the Palm Beach Jewish Community». Vanity Fair.
  • Florida. DK Eyewitness Travel Guides. 2004. p. 117.
  • Blair, Gwenda (2000). The Trumps. p. 364.

Посилання[ред. | ред. код]