Мефісто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мефісто
угор. Mephisto
Жанр драма
Режисер Іштван Сабо
Продюсер Манфред Дурніок
Сценарист
  • Петер Добаї
  • Іштван Сабо
На основі Мефісто: історія однієї кар'єри Клауса Манна
У головних
ролях
Клаус Марія Брандауер
Кристина Янда
Ільдіко Баншагі
Оператор Лайош Колтаї
Композитор Зденко Тамашші
Кінокомпанія
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 144 хв.
Мова угорськанімецькаанглійська
Країна Угорщина Угорщина
 ФРН
Австрія Австрія
Рік 1981
Дата виходу 11 лютого 1981 (Угорщина, прем'єра)
IMDb ID 0082736
Рейтинг IMDb: 7.9/10 stars
Наступний Полковник Редль

«Мефісто» (англ. Mephisto; в радянському прокаті під назвою «Мефістофель») — драматичний кінофільм 1981 року, поставлений режисером Іштваном Сабо за романом «Мефісто: історія однієї кар'єри» (1936) Клауса Манна з Клаусом Марією Брандауером у головній ролі. Фільм є першим з так званої «німецької трилогії» Іштвана Сабо (наступні стрічки — «Полковник Редль», 1985, та «Гануссен», 1988). На 54-й церемонії вручення премії «Оскар» Американської кіноакадемії фільм здобув нагороду як Найкращий фільм іноземною мовою .

Сюжет[ред. | ред. код]

У основі сюжету лежить історія духовної деградації друга молодості Клауса Манна — знаменитого актора Густафа Грюндгенса. Невгамовне честолюбство спонукало його на співпрацю з владою, що зробила його директором Державного театру в Берліні.

Гендрік Гефген (Клаус Марія Брандауер) мріє про славу, але наразі вимушений задовольнятися скромним місцем у трупі одного з театрів Гамбурга. Перед його талантом починають схилятися, новаторські ідеї викликають зацікавлення — і поступово Гендрік стає місцевою знаменитістю, а шлюб з Барбарою Брюкнер (Кристина Янда), донькою таємного радника (Здзіслав Мрожевський), відкриває принадні перспективи. Але невгамовне честолюбство не дозволяє Гефгену зупинитися на досягнутому — і він летить до Берліна, де тим часом до влади в Німеччині приходить НСДАП. За жаданий успіх Гефген продає свою душу, але не Дияволові, а нацистам. Тільки пізніше, повністю потрапивши під п'яту Третього Рейху, він розуміє свою помилку.

У ролях[ред. | ред. код]

Клаус Марія Брандауер Гендрік Гофген
Кристина Янда Барбара Брукнер
Ільдіко Баншагі Ніколетта Ван Нойбур
Рольф Гоппе прем'єр-міністр
Дьєрдь Черхальмі Ганс Міклос
Петер Андораї Отто Ульріхс
Карін Бойд Джульєтт Мартенс
Крістіна Гарборт Лотта Лінденталь
Тамаш Майор Оскар Кроге, директор театру
Ільдіко Кішонті Дора Мартін
Здзіслав Мрожевський Брукнер
Тері Тордаї Лаура
Девід Робінсон критик Девідсон

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[1]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
34-й Каннський міжнародний кінофестиваль 1981 Золота пальмова гілка Мефісто Номінація
Найкращий сценарій Іштван Сабо Перемога
Приз ФІПРЕССІ Мефісто Перемога
Премія «Оскар» 1982 Найкращий фільм іноземною мовою Мефісто Перемога
Премія BAFTA 1982 Найкращий актор-новачок у головній ролі Клаус Марія Брандауер Номінація
Премія «Давид ді Донателло» 1982 Найкращий іноземний фільм Мефісто Перемога
Найкращий іноземний актор Клаус Марія Брандауер Перемога
Премія «Срібна стрічка» 1982 Найкращий іноземний режисер Іштван Сабо Перемога
Премія «Юссі» 1982 Найкращий іноземний кінематографіст Клаус Марія Брандауер Перемога
Національна рада кінокритиків США 1982 Найкращий фільм іноземною мовою Мефісто Перемога
ТОП іноземних фільмів Перемога
Премія «Бамбі» 1983 Найкращий актор Клаус Марія Брандауер Перемога
Гільдія німецького артхаусного кіно 1983 Срібна нагорода за найкращий іноземний фільм Мефісто Перемога
Лондонське коло кінокритиків 1983 Фільми іноземною мовою року Мефісто Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]