Модрича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Модрича
Modriča/Модрича
Modrica.jpg
Вигляд міста
Герб
Герб

Координати 44°57′24″ пн. ш. 18°18′54″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Республіка Сербська
Регіон Добой
Громада Модрича
Мер Младен Крекич (ПДП)[1]
Перша згадка 1323
Місто з 1897
Висота центру 105  м
Населення 10 137  (2013)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+387) 53
Поштовий індекс 74480
Статистичний номер
населеного пункту
213969[2]
GeoNames 3194943
OSM 2528233 ·R (Модрича)
Офіційний сайт http://www.modrica.ba
Модрича. Карта розташування: Боснія і Герцеґовина
Модрича
Модрича
Модрича (Боснія і Герцеґовина)
Модрича у Вікісховищі?
Положення громади Модрича у межах Боснії і Герцеговини
Модрицький нафтопереробний завод

Мо́дрича (босн. і хорв. Modriča, серб. Модрича) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади.

Географія[ред. | ред. код]

Модрича лежить у пониззі Босни на рівнині Посавіни, використовуваній переважно у сільськогосподарських цілях. Громада багата на родючі угіддя і невеличкі водотоки. Велика частина площі муніципалітету зайнята лісистими пасмами гір: Вучьяк (367 м) на лівому березі та Требава (644 м) на правому березі Босни. Найближчі міста — Шамац, Дервента і Добой.

Історія[ред. | ред. код]

Перший письмовий документ про Модричу — грамота з ХІІІ століття угорського короля Бели IV, в якій Модрича згадується як джерело. За переказами, Модричу названо на честь невеличкої річки з голубою, гірською водою. Припускається, що це річечка Дуса. Згідно з іншими легендами, місцевість бере назву від давньослов'янських позначень блакитного неба і відстаней, розмитих на обрії до голубизни — «модріна (блакить)/модріча».

Як поселення уперше згадується в грамоті боснійського бана Стефана Котроманича з 1323 року, де говориться про жупу Ненавіште із селами Модрича і Якеш.

1536 року Модричу підкорили турки. Турецька влада докладала зусиль до повернення старого населення і приведення нових жителів, що було однією з економічних і стратегічних потреб. Так, приблизно в XVI столітті там з'являються влахи (серби). На початку турецького панування чинилися спроби ісламізувати християнське населення.

Після Берлінського конгресу 1878 року на ці землі вступила Австро-Угорщина.

Нацистська армія увійшла в Модричу 16 квітня 1941 року. Після відходу німецької армії 22 червня на східний фронт, влада у місті перейшла до рук НДХ. 8 вересня 1943 партизанські загони НВАЮ відбили в усташів місто. Німецькі війська знову займають Модричу 24 грудня. Партизанські загони остаточно завоювали місто 9 квітня 1945. З цього дня Модрича починає відновлюватися і водночас переживати соціально-економічне відродження.

Модрича відносно сильно постраждала від війни 1992—1995 років через своє положення у вигляді коридору між захопленими сербами районами на захід і схід від неї, утримуваними хорватами ділянками на півночі та контрольованими мусульманами територіями на півдні.

Після війни довоєнні межі муніципалітетів було змінено, села Якеш, Печнік і Модрицький Луг було виділено з громади Модрича і включено в нову громаду Вукосавлє, натомість декілька сіл західної частини довоєнної території муніципалітету Градачац було віднесено до громади Модрича, що суттєво змінило її розміри.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з останнім офіційним югославським переписом 1991 року, Модрича налічувала 10 454 жителі.

Національність[3] 1991 1981 1971 1961 1948
Мусульмани 5.252 (50,23%) 4.815 (50,00%) 4.910 (67,03%) 2.470 1.605
Серби 2.420 (23,14%) 1.841 (19,11%) 1.428 (19,49%) 1.889 1.226
Югослави 1.347 (12,88%) 1.904 (19,77%) 154 (2,10%) 118
Хорвати 1.134 (10,84%) 838 (8,70%) 732 (9,99%) 461 211
Роми 38 3
Чорногорці 29 25 25
Албанці 15 12 1
Угорці 5 4 3
Словенці 4 3 13
Македонці 3 4 16
Інші та невизначені 301 (2,87%) 232 (2,40%) 100 (1,36%)
Всього 10.454 9.630 7.324 5.032 3.072

Економіка[ред. | ред. код]

Найбільший вклад у зайнятість місцевого населення вносить заснований у 1954 році нафтопереробний завод, який нині належить російським інвесторам. Другим великим роботодавцем у місті є взуттєва фабрика, яка працевлаштувала понад 100 осіб. Після війни місто невпинно росте, виникають також нові фірми, особливо у будівництві.

Транспорт[ред. | ред. код]

Паралельно з річкою Босна проходить залізнична вітка Сараєво—Добой—Шамац і автомагістраль M17 Босанський Шамац—Чапліна. Планується автобан А1

Культура[ред. | ред. код]

Місто має культурний центр і спорткомплекс, де проводяться різні заходи. Влітку декілька років поспіль відбувається турнір із баскетболу. Щорічний зліт мотоциклістів «Моторіада» робить Модричу Меккою для любителів мотоциклів. У вихідні дні місто досить пожвавлене, кав'ярні здебільшого заповнені. Є кілька дискотек і нічний клуб.

Спорт[ред. | ред. код]

У місті базується футбольний клуб «Модрича Максима», який з 2003 по 2010 рік грав у Прем'єр-лізі БіГ, а нині грає у Першій лізі Республіки Сербської. Існує також волейбольний клуб «Модрича Оптима» та баскетбольне і борцівське спортивні товариства.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Модрича побраталася з такими містами:

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Результати виборів 2004
  2. Sistematski spisak općina i naselja. fzs.ba. Процитовано 26. 1. 2016. 
  3. Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ и СФРЈ, попис становништва 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, и 1991. године. (сербо-хорв.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Офіційний сайт громади Модрича (босн.)
  • Modriča Oil (босн.)
  • Књига: „Национални састав становништва - Резултати за Републику по општинама и насељеним мјестима 1991.“, статистички билтен бр. 234, Издање Државног завода за статистику Републике Босне и Херцеговине, Сарајево. (сербо-хорв.)