Мошурівська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мошурівська волость
Центр Мошурів
Площа 15 781 (1886)
Населення 10 312 осіб (1886)
Густота 59.8 осіб / км²

Мошурівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Мошурів.

Станом на 1886 рік складалася з 17 поселень, 6 сільських громад. Населення — 10312 осіб (5040 чоловічої статі та 5272 — жіночої), 1664 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 8793 6504
Приватної власності 6710 4228
Іншої власності 278 203
Загалом 15781 10935

Поселення волості:

  • Мошурів — колишнє власницьке село за 40 версти від повітового міста, 2500 осіб, 447 двір, православна церква, школа, 3 постоялих дворів, водяний і 3 вітряних млини, винокурний завод.
  • Білашки — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 1119 осіб, 235 дворів, православна церква, школа, 2 водяних і 7 вітряних млинів.
  • Гордашівка — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1459 осіб, 273 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 5 водяних млинів.
  • Лащова — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 630 осіб, 103 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Поташ — колишнє власницьке село при річці Поташ, 673 особи, 134 двори, православна церква, школа.
  • Романівка — колишнє державне та власницьке село при річці Романівка, 2200 осіб, 393 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Роман Семенович Хмара[2],[3];
  • 19121913 роках — Демид Лукич Галушка[4],[5];
  • 1915 року — Микола Омелянович Плахотнюк[6].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.