Незалежність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави — політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет.

Слово незалежність має різні визначення у різних сферах життєдіяльності людства.

У міжнародному праві незалежність держави тотожна актам визнання її іншими державами, що не обов'язково мають з нею дипломатичні відносини.

З політичної точки зору, терміном «незалежність» деякі позначають різні принципи і інститути конституційного права. Для держави в зовнішніх відносинах — це суб'єктність міжнародного права, обов'язкова частина суверенітету, у внутрішніх відносинах — поділ влади. Для людини — це правовий статус особистості, статус суддів.

В історії відомі випадки здобуття державної незалежності в результаті боротьби націй за свою незалежність, наприклад, Війна за незалежність США (1775-1783). Відомі випадки утворення кількох самостійних держав з однієї, частинами якої вони були (республіки Югославії, Чехословаччини, СРСР). Разом з тим відомі й випадки поступового здобуття незалежності, як у разі незалежності Канади від Великої Британії. Також є країни, чия незалежність не має дати проголошення, вони незалежні дуже давно в силу історичних обставин: Японія, Швеція, Росія.

Оголошення незалежності може супроводжуватися прийняттям декларації про незалежність.

Ознаки незалежності(самостійності)[ред.ред. код]

Самостійність слід характеризувати такими основними ознаками:

  • здатністю самостійно визначати цілі, завдання та методи їх досягнення;
  • здатністю вирішувати питання і проблеми за власний рахунок;
  • свободою вибору тієї чи іншої поведінки.

Див. також[ред.ред. код]


Політологія Це незавершена стаття з політології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.