Нок-бензель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кріплення нок-бензельного кута вітрила до нока

Нок-бе́нзель, заст. штикбоут — лінь (бензель), яким принайтовлюється вітрило до нока рангоутного дерева (реї, гафеля, гіка)[1]. Верхні кути прямих вітрил (ними вони кріпляться до ноків реї) називають нок-бензельними (один з них також називається навітряним, другий — підвітряним)[2].

У добу вітрила нок-бензель з навітряного борту вважався почесним місцем для матросів, що виконували на реях роботи з вітрилами (прибирання, ставлення або рифування); на торгових суднах під час виконання цих робіт там перебував другий помічник капітана.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sailing Glossary. Архів оригіналу за 13 лютого 2008.
  2. Самойлов К. И. Углы у парусов // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Самойлов К. И. Нок-бензель // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Самойлов К. И. Штикбоут // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]