Щогла

Щогли фрегата Grand Turk

Що́гла — високий стовп, прямовисна (вертикальна) або похила конструкція на вітрильному судні (кораблі), звичайно підтримувана розтяжками, призначена для встановлення вітрил.

На сучасних суднах щогли підтримують радіоантени, світлові прилади й пости спостереження.

Етимологія

Слово щогла (давньорус. шегла) вважається запозиченням зі скандинавських мов: від дав.-шв. *sigla («щогла»), яке порівнюють з дав.-ісл. sigla.

Історія

Спочатку щогла являла собою цільний дерев'яний стовп, укріплений у гнізді палуби й підтримуваний розтяжками — поперечними вантами й поздовжніми штагами, зі збільшенням кількості вітрил стала складаною, з переходом на теплові двигуни одержала форму триноги, ажурної або пустотілої металевої вежі. Нижня частина щогли називається «шпор» (від нід. sрооr).

Фок-щогла

Перша, рахуючи від носа до корми, щогла на судні з двома або більше щоглами.

Грот-щогла

Найвища щогла судна незалежно від її місця розташування. Грот-щогла може бути єдиною (судна з вітрильним озброєнням «шлюп», «тендер» і ін.) На дво- або трищоглових суднах вона зазвичай друга, рахуючи від носа судна. На чотири- і більш щоглових суднах «гротами» називають всі щогли між носовою (фок-щоглою) і кормовою (бізань-щоглою), тобто другу, третю та ін. Щоб уникнути плутанини їх відрізняють за порядковими номерами (від носа до корми — «перша грот-щогла», «друга грот-щогла» і т. д.) Наприклад, навчальний чотирищогловий барк «Крузенштерн» має фок-щоглу, першу грот-щоглу, другу грот-щоглу й бізань-щоглу.

Бізань-щогла

Бізань-щогла (від нід. ezaansmast) — назва кормової щогли на три- і більше щогловому судні. На трищоглових судах бізань завжди третя, на багатощоглових — остання, а всі щогли між бізань-щоглою й фок-щоглою називаються грот-щоглами й різняться порядковим номером. Кормова щогла на двощогловому судні також може називатися бізань-щоглою, якщо носова значно більша за неї й перебуває в середині судна.

Приставка «крюйс» означає приналежність елемента рангоуту або такелажу до бізань-щогли, наприклад, «крюйс-стеньга».

Щогли вітрильних суден

На грецькому бункерувальнику «Agea Zjni III» встановлена димар-щогла. Фото від 27 січня 2007 року.

Грецький бункерувальник «Agea Zoni III» з димаром-щоглою вид з корми. Фото від 27 січня 2007 року.

Складена щогла

Щогли малих стародавніх суден звичайно виготовляли з одного цілого стовбура дерева — щогли одноратища. Нижня частина щогли, з'єднана безпосередньо із судном — нижня щогла, її продовження — стеньга, ще вище — брам-стеньга і бом-брам-стеньга. Звичайно для вітрильних судів виготовляли з ялиці або інших легких смолистих порід дерев: пінії, американської смолистої сосни й т. ін. Приблизно до XIX століття нижні щогли вітрильних суден і бушприт виготовляли з декількох брусів, зблокованих один з одним і стягнутих бандажами — вулингами (5-6 шлагів троса, покладеного навколо щогли), а з XVIII століття — залізними обручами — бугелями (могли бути й дерев'яними). Надягали їх на щоглу в гарячому стані. Такий рангоут називали складовим.

Інше

«Щогла» — одне з назв ялиці білої (Abies alba) — представника родини Соснових. Вона пов'язана з тим, що прямі стовбури цього дерева використовували для вироблення щогол.

Джерела

• http://www.bluewatersailing.com/shipclass.php
• http://www.hms-trincomalee.co.uk/virtual/rigging/sailsrev.htm
• http://web.archive.org/web/20080305025200/http://tallships.sailtraining.org/sailrigs.htm
• http://boatdesign.net/articles/mast-materials/
• UCLA MAC Dinghy Sailing Overview