Щогла

Що́гла — високий стовп, прямовисна (вертикальна) або похила конструкція на вітрильному судні (кораблі), звичайно підтримувана розтяжками, призначена для встановлення вітрил.
На сучасних суднах щогли підтримують радіоантени, світлові прилади й пости спостереження.
Зміст
Етимологія[ред. • ред. код]
Слово щогла (давньорус. шегла) вважається запозиченням зі скандинавських мов: від дав.-шв. *sigla («щогла»), яке порівнюють з дав.-ісл. sigla[1].
Історія[ред. • ред. код]
Спочатку щогла являла собою цільний дерев'яний стовп, укріплений у гнізді палуби й підтримуваний розтяжками — поперечними вантами й поздовжніми штагами, зі збільшенням кількості вітрил стала складаною, з переходом на теплові двигуни одержала форму триноги, ажурної або пустотілої металевої вежі. Нижня частина щогли називається «шпор» (від нід. sрооr).
Фок-щогла[ред. • ред. код]
Перша, рахуючи від носа до корми, щогла на судні з двома або більше щоглами.
Грот-щогла[ред. • ред. код]
Найвища щогла судна незалежно від її місця розташування. Грот-щогла може бути єдиною (судна з вітрильним озброєнням «шлюп», «тендер» і ін.) На дво- або трищоглових суднах вона зазвичай друга, рахуючи від носа судна. На чотири- і більш щоглових суднах «гротами» називають всі щогли між носовою (фок-щоглою) і кормовою (бізань-щоглою), тобто другу, третю та ін. Щоб уникнути плутанини їх відрізняють за порядковими номерами (від носа до корми — «перша грот-щогла», «друга грот-щогла» і т. д.) Наприклад, навчальний чотирищогловий барк «Крузенштерн» має фок-щоглу, першу грот-щоглу, другу грот-щоглу й бізань-щоглу.
Бізань-щогла[ред. • ред. код]
Бізань-щогла (від нід. ezaansmast) — назва кормової щогли на три- і більше щогловому судні. На трищоглових судах бізань завжди третя, на багатощоглових — остання, а всі щогли між бізань-щоглою й фок-щоглою називаються грот-щоглами й різняться порядковим номером. Кормова щогла на двощогловому судні також може називатися бізань-щоглою, якщо носова значно більша за неї й перебуває в середині судна.
Приставка «крюйс» означає приналежність елемента рангоуту або такелажу до бізань-щогли, наприклад, «крюйс-стеньга».
Щогли вітрильних суден[ред. • ред. код]

- Складена щогла
Щогли малих стародавніх суден звичайно виготовляли з одного цілого стовбура дерева — щогли одноратища. Нижня частина щогли, з'єднана безпосередньо із судном — нижня щогла, її продовження — стеньга, ще вище — брам-стеньга і бом-брам-стеньга. Звичайно для вітрильних судів виготовляли з ялиці або інших легких смолистих порід дерев: пінії, американської смолистої сосни й т. ін. Приблизно до XIX століття нижні щогли вітрильних суден і бушприт виготовляли з декількох брусів, зблокованих один з одним і стягнутих бандажами — вулингами (5-6 шлагів троса, покладеного навколо щогли), а з XVIII століття — залізними обручами — бугелями (могли бути й дерев'яними). Надягали їх на щоглу в гарячому стані. Такий рангоут називали складовим.
Інше[ред. • ред. код]
«Щогла» — одне з назв ялиці білої (Abies alba) — представника родини Соснових. Вона пов'язана з тим, що прямі стовбури цього дерева використовували для вироблення щогол[1].
Джерела[ред. • ред. код]
- http://www.bluewatersailing.com/shipclass.php
- http://www.hms-trincomalee.co.uk/virtual/rigging/sailsrev.htm
- http://web.archive.org/web/20080305025200/http://tallships.sailtraining.org/sailrigs.htm
- http://boatdesign.net/articles/mast-materials/
- UCLA MAC Dinghy Sailing Overview
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
![]() |
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |