Бізань-щогла
1- колона щогли, 2 — крюйс-стеньга, 3- крюйс-брам-стеньга, 4 — крюйс-бом-брам-стеньга
I — бегін-рея, II — нижня крюйс-марса-рея, III — верхня крюйс-марса-рея, IV — крюйс-брам-рея, V — крюйс-бом-брам-рея
a — нижній крюйсель, b — верхній крюйсель, c — крюйс-брамсель, d — крюйс-бом-брамсель
Біза́нь-що́гла — третя щогла на судні[1], лічачи з носа (на деяких суднах друга чи четверта). На вітрильних суднах служить для несення прямої чи косої бізані, а також деяких інших вітрил.
Назва[ред. | ред. код]
Назва «бізань-щогла» є півкалькою нід. bezaansmast (через рос. бизань-мачта), де елемент bezaan через ісп. mesana і порт. mezana сходить до лат. medianus («середній»).
До назв складових рангоуту, такелажу і вітрильного озброєння бізань-щогли, розташованих нижче бізань-марса, додається елемент бізань- (бізань-рея, бізань-рю, бізань-гафель, бізань-гік), до назв складових, розташованих вище марса — елемент крюйс- (крюйс-марсель, крюйс-брамсель, крюйс-топсель, крюйсель-рея, крюйс-брам-рея тощо). Крюйс-марсель скорочено йменується крюйселем. Елемент крюйс- походить з німецької або нідерландської мови, де Kreuz (kruis) означає «хрест», а Kreuzmast (kruismast) — «задня щогла». Такою назвою щогла зобов'язана брасам свої рей, що йдуть хрестоподібно (від лівих ноків до правих вант грот-щогли і від правих ноків до лівих вант)[2]. У Німеччині з XIX століття «бізань-щоглою» (Besanmast) називається тільки «суха» задня щогла (з косими вітрилами), у той час як задньої щогли з прямими вітрилами вживається термін Kreuzmast. Крім того, словом Kreuzmast називають третю щоглу чотирищоглового барка (другу грот-щоглу), хоча браси її рей ідуть не хрестоподібно, а прямо до бізань-щогли. Така само термінологія існує і в нідерландській мові (відповідно bezaanmast і kruismast). До XIX століття елементи Besan і Kreuz були синонімами[3][4].
Рея для несення нижнього вітрила (бізані) на бізань-щоглі називається бізань-реєю, у разі використовування латинського вітрила вживається також назва бізань-рю, а рея для прямої бізані в цьому випадку називається зазвичай бегін-реєю (нід. begine, нім. Bagienrah, можливо, назва пов'язана з бегінками, що мало асоціюватися із «самотою» реї, відсутністю на ній вітрила).
Опис[ред. | ред. код]
Використовування третьої щогли засвідчено на великих давньогрецьких і римських кораблях (трієрах).
На великих галеонах XVI століття встановлювалася друга бізань (четверта щогла, лічачи з носа) — бонавентур-щогла (від фр. bon aventure — «добра пригода»). Як правило, мала латинське озброєння і меншу порівняно з бізанню висоту.
Як правило, бізань є третьою з носа щоглою (перші дві йменуються фок-щоглою і грот-щоглою). Проте, на деяких двощоглових суднах (кечах, йолах) кормова щогла йменується бізанню, оскільки вона значно нижче передньої (грот-щогли). На йолах бізань винесена дуже далеко за корму (за балер стерна): з метою підвищити керованість судна. На семищогловій шхуні «Томас В. Лоусон[en]» на момент побудови бізанню називалася третя з носа щогла, після спуску на воду назву перенесли на четверту щоглу, потім назву повернули третій (в останні місяці щогли йменовалися за днями тижня, таким чином третя щогла називалася «вівторок»)[5]. На деяких чотирищоглових суднах останню щоглу називають джи́гер-щоглою (англ. jigger-mast), так само іноді називається кормова щогла на двощоглових суднах, розташована позаду балера стерна[6].
На барках бізань-щогла, на відміну від решти щогл, має косе вітрильне озброєння.
- Бізань-щогли
Бізань-щогла корабля Victory з бізань-гафелем і бегін-реєю
Бізань-щогла бермудського йола
На чотирищогловому барку «Крузенштерн» бізань-щогла є четвертою з носа
Назву бізані на шхуні Thomas W. Lawson почергово носили третя і четверта щогли
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бізань-щогла // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Karl Heinz Marquardt: Bemastung und Takelung von Schiffen des 18. Jahrhunderts. Delius Klasing, Bielefeld 1986, ISBN 3-7688-0526-3, S. 120. (нім.)
- ↑ Friedrich Ludwig Middendorf: Bemastung und Takelung der Schiffe. Horst Hamecher, Kassel 1977, ISBN 978-3861955610, S. 20 (Nachdruck des Originals von 1903). (нім.)
- ↑ Johann Hinrich Röding: Allgemeines Wörterbuch der Marine. Licentiat Nemnich/Adam Friederich Böhme, Hamburg/Leipzig 1798. (нім.)
- ↑ The Masts of the Thomas W. Lawson
- ↑ Самойлов К. И. Джиггер // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Самойлов К. И. Бизань-мачта // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||