Тараса Шевченка (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°28′23″ пн. ш. 30°30′18″ сх. д. / 50.47306° пн. ш. 30.50500° сх. д. / 50.47306; 30.50500

Тараса Шевченка
Куренівсько-Червоноармійська лінія
Tarasa Shevchenka metro station Kiev 01.jpg
Загальні дані
Тип колонна, мілкого закладення
Проектна назва Заводська, Фрунзенська, Імені Фрунзе, Імені Шевченка
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 104,0 м
Ширина 10,0 м
Будівництво
Дата відкриття 19 грудня 1980 року
Архітектор(и) І. Л. Масленков, Т. О. Целіковська, А. С. Крушинський, О. М. Працюк
Скульптор(и) О. П. Міловзоров[1]
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Район міста Подільський
Виходи до вулиць Межигірської, Оленівської
Наземний транспорт А 72
Т 11, 12, 19 (по Оленівській вулиці)
Інше
Час відкриття 05:37
Час закриття 00:11
Код станції 214
Куренівсько-Червоноармійська лінія
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
ПК172+92 Петрівка  +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка  +M
ПК146+05 Контрактова площа +ав
ПК136+25 Поштова площа +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності  +M
Службова гілка до Хрещатика
Службова гілка до Кловської
ПК112+75 Площа Льва Толстого  +M
ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
ПК81+70 Либідська
ПК69+29 Деміївська +ав
ПК58+49 Голосіївська
ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
ПК19+58 Іподром +ав
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
ПК010+23 Одеська
ТЧ «Теремки»

«Тара́са Шевче́нка» — 19-тa станція Київського метрополітену. Розташована на Куренівсько-Червоноармійській лінії між станціями «Петрівка» та «Контрактова площа». Відкрита 19 грудня 1980 року[2]. Названа на честь Тараса Шевченка[3][4].

Опис[ред.ред. код]

Станція мілкого закладення колонного типу. Відстань між колонами збільшена — 6 метрів замість 4-х. Дизайнери зробили спробу внести в інтер'єр станції елементи українського колориту, зокрема, стрічка з зображенням гілочок калини поверх колійних стін, і барельєф Кобзаря на червоно-блакитному тлі торцевої стіни центрального залу в орнаменті з таких же гілочок. Колони розширені у створі з балкою, яка, як і колони, облицьована сірим мармуром. Освітлення — скляні бра на колонах з боку посадки і групи скляних світильників на стелі центрального залу. У центрі шляхових стін і над сходовим спуском вестибюля передбачені тематичні композиції, пов'язані з життям і діяльністю відомого українського поета і художника.

Станція з одним вестибюлем, суміщеним з підземним переходом на Межигірську вулицю. Наземний вестибюль відсутній.

Пересадки[ред.ред. код]

Згідно з перспективним планом розвитку метрополітену, у майбутньому станція має стати частиною пересадочного вузла на станцію «Подільська» Подільсько-Вигурівської лінії. Проектом передбачено спорудження двох пересадочних вузлів, обладнаних сходами, ескалаторами та ліфтами. Станція «Тараса Шевченка» підлягатиме реконструкції. Посередині та кінці платформи запроектовані сходи та ліфти. Для зручності пасажирів система пересадки дасть змогу розділити пасажиропотоки. Архітектурне оздоблення станції, що реконструюється, запроектовано з мінімальними змінами в стилі інтер'єру. Заплановано застосувати такі ж самі типи мармуру та граніту, а також прийоми освітлення, що вже існують на станції.

Цікавий факт[ред.ред. код]

Станцію планувалося облицювати білим мармуром, однак на етапі будівництва його забракло.

« Наша група займалася станцією ім. Шевченка. Ми задумали зробити її білою-білою, мов українська хата, а горішньою смугою біля колійної стіни пустити орнаментальний фриз із глазурованої яскравої кераміки. Там же, на торці, було задумане панно з портретом Тараса Шевченка, а в обидва боки від нього — розкриті сторінки книги — безліч — і з цих аркушів прориваються орнаментальні квіти. До того ж я хотів на цих сторінках сантиметровими літерами «написати» вірші Шевченка. Та оскільки такими речами займався ідеологічний відділ партії, то мені довелося дійти до інспектора компартії з питань образотворчого мистецтва на прізвище Янко. Я приніс йому портрет, розповів, як я все бачу. Й про вірші Шевченка розповів. «Це дуже добра ідея, — сказав він. — Але ви розумієте, треба доручити Інститутові літератури, щоб вони там дібрали ідеологічно витримані вірші Тараса». Ну, стало зрозуміло, що інститутові літератури знадобиться не менше, аніж рік на цю роботу. Тому ідея загинула в зародкові.
А з цією гарною станцією-«хатою» сталося так. Архітектор замовляє білий мармур. Привозять кілька ящиків зразків — білий, трохи сіруватий з прожилками. Архітектор зітхнув, відтак кивнув. Гаразд, каже, не страшно, якщо буде трохи з прожилками. А коли привезли всю партію мармуру, то виявилось, що там і сірий, і темно-сірий, і, навіть, чорний. Коротше кажучи, не вийшло білої хати, а мені довелося терміново міняти кольорове вирішення й робити боковий фриз біленьким, та й сам портрет Шевченка — теж білим, а решту…
… коли барельєф для станції був готовий, приймальна комісія обурилась: «А чому Шевченко такий молодий? Чому не мудрий дідусь?» І оголосили конкурс на нового Шевченка, аби він трохи старшим був. Та лише один скульптор Зноба спалахнув бажанням «зістарити» Тараса Шевченка. А був він на той час головою Київської організації Спілки художників. Але коли з'ясувалося, що грошей на новий барельєф у «Метропроекті» й «Метробуді» практично немає, руки й у Зноби опустилися. Так і залишився на станції молодий Шевченко…
 »

— Олександр Міловзоров[5]

Пасажиропотік[ред.ред. код]

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 15,5 16,5 16,6 16,6 15,0 14,5 14,8

Зображення[ред.ред. код]

Розклад відправлення поїздів[ред.ред. код]

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чубенко Марина. На Крещатике поселили веселых кабанчиков: [«Сегодня» нашла мастеров, творения которых украсили столичную подземку.] // Сегодня. — 2008. — № 39 (2875). — 19 февраля. — С. 10. (рос.)
  2. Київ: нова траса метро. [19 грудня відкрився регулярний рух на новій ділянці метро з трьома станціями: «Тараса Шевченка», «Петрівка» и «Проспект Корнейчука»] // «Вечірній Київ». — 1980. — 20 грудня.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 25 червня 1975 року № 613 «Про присвоєння імені Т. Г. Шевченка запроектованій станції метро „Заводська“» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1975. — № 6–7. — С. 25. Архівовано з першоджерела 1 березня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 березня 1976 року № 199 «Про найменування станцій метрополітену на Куренівсько-Червоноармійській лінії» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1552, арк. 134. Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.
  5. Курков Андрій. Миловзорови. Короткий курс // День. — 1997. — № 206. — 15 листопада. (укр.)

Посилання[ред.ред. код]


Лінії Київського метрополітену
.1.  Святошинсько-Броварська  .2.  Куренівсько-Червоноармійська  .3.  Сирецько-Печерська  .4.  Подільсько-Вигурівська  .5.  Лівобережна  .6.  Вишгородсько-Дарницька