Либідська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°25′15″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.42083° пн. ш. 30.52083° сх. д. / 50.42083; 30.52083

Либідська
Оболонсько-Теремківська лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Глибина закладення 22[1] м
Стара назва Дзержинська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102,0 м
Будівництво
Дата відкриття 30 грудня 1984 року
Архітектор(и) В. I. Єжов, А. C. Крушинський, Т. O. Целіковська за участю О. М. Панченка
Художник(и) Е. І. Котков, М. Г. Бартосік
Скульптор(и) М. К. Вронський
Будівельник(и) Київметробуд
Транспорт
Пересадка на   Либідська (перспектива)
Район міста Голосіївський, Печерський
Виходи до Ескалатор вулиць Великої Васильківської, Антоновича, Джона Маккейна, Либідської площі
Наземний транспорт А 20, 27, 51, 52
Тр 1, 12, 42, 43, 50, 91Н
Мт (міські) 212, 239, 422, 457, 470, 507, 520, 539, 546, 557, 590
Мт (міські) 729, 801, 812, 825
Інше
Час відкриття 05:48
Час закриття 00:12
Код станції 221
Мапа
Оболонсько-Теремківська лінія
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
ПК172+92 Почайна +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка +M
ПК146+05 Контрактова площа +авт
ПК136+25 Поштова площа  +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності +M
ССГ до Хрещатика
ССГ до Кловської
ПК112+75 Площа Українських Героїв +M
ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
ПК81+70 Либідська
ПК69+29 Деміївська +авт
ПК58+49 Голосіївська
ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
ПК19+58 Іподром +авт
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
ПК010+23 Одеська
ТЧ «Теремки»

«Ли́бідська» — 27-ма станція Київського метрополітену, розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Палац „Україна“» і «Деміївська». Відкрита 30 грудня 1984 року під назвою «Дзержи́нська». Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[2]. До 15 грудня 2010 року була кінцевою. Починаючи з 9 грудня 2023 року тимчасово кінцева станція для основної частини лінії.

З 1994 року станція має статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, монументально-декоративного мистецтва[3][4].

Опис[ред. | ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з'їзд з боку станції «Деміївська».

Станція з вузькими пілонами. Глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер'єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з'єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. В торці центрального залу станції знаходиться панно із таких само латунних труб з металевими зірками. В підземному переході біля входу на станцію до початку 1990-х років знаходилася композиція з барельєфом Фелікса Дзержинського роботи архітектора Олега Стукалова, скульпторів Макара Вронського та Володимира Чепелика[5] (не збереглася).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте через вміле використання опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна. Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на Либідську площу, вулиці Велику Васильківську та Антоновича. Наземний вестибюль відсутній.

Пасажиропотік[ред. | ред. код]

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 52,6 37,5 27,7 34,6 34,6 31,2 30,2 30,2 29,3

Проблемні питання[ред. | ред. код]

8 грудня 2023 року столична влада оголосила про зупинення руху поїздів на відрізку між станціями «Либідська» та «Деміївська» Оболонсько-Теремківської лінії метро. За попередніми даними, вказані обставини виникли у зв’язку з розгерметизацією тунелю та появою тріщин у його стінах, що призвело до підтоплення тунелю на вказаній ділянці метрополітену. За процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва у зв’язку з підтопленням тунелів на ділянці Київського метрополітену на Оболонсько-Теремківській лінії метро розпочато досудове розслідування за фактом службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст.367 КК України)[6].

Різке збільшення пасажиропотоку на станції, яка стала кінцевою, а також застосування нових турнікетів зі зменшеною пропускною спроможністю призвело до появи черг, в яких пасажири марнують до 15 хвилин часу[7].

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Метро Києва. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017. 
  2. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  3. Наказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.1994 року № 10.
  4. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11. [Архівовано 11.08.2013, у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.])
  5. Фіалко В. Краса підземних вокзалів [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.] // Прапор комунізму. — 1985. — № 32 (2128). — 7 лютого. — С. 2
  6. Підтоплення метро у Києві: прокуратура розпочала досудове розслідування. 08.12.2023, 20:05
  7. Демченко, Марія (11 грудня 2023). Затори, черги на вхід у метро і окрема смуга, якої немає: як добираються на роботу жителі Голосієва після закриття метро?. Хмарочос (укр.). Процитовано 11 грудня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]