Перейти до вмісту

Список станцій Київського метрополітену

Вибраний список
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Схема ліній Київського метрополітену

Це список станцій Київського метрополітену — системи ліній метрополітену в Києві (Україна). Першу лінію було відкрито 6 листопада 1960 року. На момент відкриття вона мала п'ять станцій. Наразі метрополітен налічує три лінії з 52 діючими станціями.

Цей список станцій виконано із прив'язкою до ліній і поділено на діючі станції та такі, що перебувають у процесі будівництва, законсервовані чи запроєктовані.

Етимологія назв станцій

[ред. | ред. код]

Станції Київського метрополітену названі:

  • 1 станція на честь людини («Тараса Шевченка»);
  • 1 станція від назви парку («Гідропарк»);
  • 3 станції за напрямом руху автошляху, поблизу якого розташовані («Житомирська», «Чернігівська», «Бориспільська»);
  • 5 станцій на честь гідронімів («Дніпро», «Славутич», «Либідська», «Вирлиця», «Почайна»);
  • 4 станції від назв площ[1] («Контрактова площа», «Поштова площа», «Майдан Незалежності», «Площа Українських Героїв»);
  • 4 станції від назв вулиць, проспектів, бульварів («Берестейська», «Хрещатик», «Героїв Дніпра», «Васильківська»);
  • 11 станцій на честь наземних будівель, споруд, закладів;
  • 23 станції від районів і місцевостей Києва, де вони розташовані.

Лінії та станції

[ред. | ред. код]
Святошинсько-Броварська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[2] Вигляд станції Схема лінії
Академмістечко 24 травня 2003 року — 56,6
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
 Новобіличі +зал
ПК068+75 Академмістечко
 ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин +зал
 ПК026+50 Нивки
 Гаванський шляхопровід
 ПК016+03 Берестейська +зал
ПК5+65 Шулявська
 ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
 ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна +M
ПК65+19 Хрещатик +M
 ССГ до Майдану Незалежності
 ССГ до Кловської
 ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
 Міст Метро через р. Дніпро
 ПК105+00 Гідропарк
 Русанівський метроміст через Русанівську протоку
 ПК121+09 Лівобережна  +зал
 Шляхопровід над залізницею
 ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
 ПК157+65 Лісова
Житомирська 24 травня 2003 року — 36,2
Святошин 5 листопада 1971 року Святошино (до 1991 року[3][4]) 30,5
Нивки 5 листопада 1971 року — 23,8
Берестейська 5 листопада 1971 року Жовтнева
(до 1993 року[5]) 		21,0
Шулявська 5 листопада 1963 року Завод «Більшовик»
(до 1993 року[5]) 		26,5
Політехнічний інститут 5 листопада 1963 року — 29,8
Вокзальна 6 листопада 1960 року — 54,0
Університет 6 листопада 1960 року — 21,1
Театральна 6 листопада 1987 року Ленінська
(до 1993 року[5]) 		15,0
Хрещатик 6 листопада 1960 року — 33,9
Арсенальна 6 листопада 1960 року — 22,3
Дніпро 6 листопада 1960 року — 2,7
Гідропарк 5 листопада 1965 року — 5,0
Лівобережна 5 листопада 1965 року — 45,9
Дарниця 5 листопада 1965 року — 47,4
Чернігівська 4 жовтня 1968 року Комсомольська
(до 1993 року[5]) 		39,6
Лісова 5 грудня 1979 року Піонерська
(до 1993 року[5]) 		58,8
Оболонсько-Теремківська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[2] Вигляд станції Схема лінії
Героїв Дніпра 6 листопада 1982 року — 30,4
Оболонсько-Теремківська лінія
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
 ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
 ПК172+92 Почайна +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка +M
ПК146+05 Контрактова площа +авт
 ПК136+25 Поштова площа +ф +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності +M
 ССГ до Хрещатика
 ССГ до Кловської
ПК112+75 Площа Українських Героїв +M
 ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
 ПК81+70 Либідська +зал
ПК69+29 Деміївська +авт
 ПК58+49 Голосіївська
 ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
 ПК19+58 Іподром +авт
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
 ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
 ПК010+23 Одеська
 ТЧ «Теремки»
Мінська 6 листопада 1982 року — 46,8
Оболонь 19 грудня 1980 року Проспект Корнійчука
(до 1990 року[6]) 		33,9
Почайна 19 грудня 1980 року Петрівка

(до 2018 року[7])

44,4
Тараса Шевченка 19 грудня 1980 року — 15,1
Контрактова площа 17 грудня 1976 року Червона площа
(до 1990 року[6]) 		41,0
Поштова площа 17 грудня 1976 року — 11,8
Майдан Незалежності 17 грудня 1976 року Площа Калініна
(до 1977 року[8])
Площа Жовтневої Революції
(до 1991 року[9]) 		31,9
Площа Українських Героїв 19 грудня 1981 року Площа Льва Толстого
(до 2023 року[10]) 		26,7
Олімпійська 19 грудня 1981 року Республіканський стадіон
(до 2011 року[11][12]) 		31,2
Палац «Україна» 30 грудня 1984 року Червоноармійська
(до 1993 року[5]) 		18,9
Либідська 30 грудня 1984 року Дзержинська
(до 1993 року[5]) 		30,2
Деміївська 15 грудня 2010 року — 21,3
Голосіївська 15 грудня 2010 року — 15,0
Васильківська 15 грудня 2010 року — 20,2
Виставковий центр 27 грудня 2011 року 13,5
Іподром 25 жовтня 2012 року — 12,8
Теремки 6 листопада 2013 року — 27,9
Сирецько-Печерська лінія
Назва станції Дата відкриття Попередні назви Пасажиропотік, тис. осіб/добу[2] Вигляд станції Схема лінії
Сирець 14 жовтня 2004 року — 10,7
Сирецько-Печерська лінія
ТЧ «Виноградар»
 ПК06+00 Маршала Гречка
 ПК4+45 Виноградар
ПК3'+20 Варшавська
ПК21+02 Мостицька
ПК41+33 Сирець +зал
ПК56+96 Дорогожичі
 ПК68+03 Герцена
 ССГ до ст. Глибочицька
ПК83+71 Лук'янівська +M
 ПК100+18 Львівська брама
ПК114+62 Золоті ворота +M
   
ПК122+50 Палац спорту +M
 ССГ до ст. Хрещатик
 ССГ до ст. Майдан Незалежності
 ПК133+91 Кловська
 ПК147+27 Печерська
 ПК158+20 Звіринецька
ПК177+40 Видубичі +зал +зал +авт
ПК187+28 Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42 Славутич
 ПК219+34 Осокорки
ПК233+02 Позняки +M
 ПК245+50 Харківська
ПК256+93 Вирлиця
 ПК269+09 Бориспільська
ПК280+04 Червоний Хутір
Дорогожичі 30 березня 2000 року — 15,9
Лук'янівська 30 грудня 1996 року — 40,0
Золоті ворота 31 грудня 1989 року — 20,0
Палац спорту 31 грудня 1989 року — 24,5
Кловська 31 грудня 1989 року Мечнікова
(до 1993 року[5]) 		11,9
Печерська 27 грудня 1997 року — 23,9
Звіринецька 30 грудня 1991 року Дружби народів
(до 2023 року[13]) 		22,5
Видубичі 30 грудня 1991 року — 33,0
Славутич 30 грудня 1992 року — 6,8
Осокорки 30 грудня 1992 року — 20,0
Позняки 28 грудня 1994 року — 38,8
Харківська 28 грудня 1994 року — 26,8
Вирлиця 4 березня 2006 року — 6,6
Бориспільська 23 серпня 2005 року — 16,6
Червоний Хутір 23 травня 2008 року — 4,6

Споруджувані та проєктовані станції

[ред. | ред. код]
Святошинсько-Броварська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Схема лінії
Новобіличі після 2030 —
Сирецько-Печерська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Схема лінії
Маршала Гречка план Синьоозерна (до 2018 року)  
Виноградар після 2030 –
Варшавська кінець 2026 (cпоруджується) Проспект Правди (до 2023 року)
Мостицька кінець 2026 (cпоруджується) —
Герцена після 2035[14] —
Львівська брама після 2030[15] —
Теличка до 2035[14] —
Подільсько-Вигурівська лінія
Назва станції Дата відкриття (план) Попередні назви Схема лінії
Вулиця Милославська після 2035[16] –
Подільсько-Вигурівська лінія
ТЧ «Троєщина»
 Вулиця Милославська
 Вулиця Цвєтаєвої
 Вулиця Сабурова
 Вулиця Драйзера
 Вулиця Каштанова
 Проспект Ватутіна
 Бульвар Перова
ТЧ «Воскресенка»
Вулиця Братиславська
Вулиця Стальського
ПК178+46 Райдужна
ПК169+46 Затока Десенка
 Подільський міст через р. Десенку
 ПК157+18 Труханів острів
 Подільський міст через р. Дніпро
 ПК144+60 Суднобудівна
 Подільський міст через Київську гавань
ПК128+28 Подільська +M
 ПК121+58
Протипожежна висадочна платформа
ПК108+05 Глибочицька +M
ПК91+36 Площа Перемоги
ПК80+19 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
 Солом'янська площа
Чоколівська +M
 Аеропорт +аеро
 Кільцева дорога
 ТЧ «Гатне»
Вулиця Цвєтаєвої після 2035[16] —
Вулиця Сабурова після 2035[16] —
Вулиця Драйзера після 2035[16] —
Вулиця Каштанова після 2035[16] —
Проспект Ватутіна після 2035[16] —
Бульвар
Перова 		після 2035[16] —
Райдужна після 2030[16] —
Затока
Десенка 		після 2025[16] —
Труханів
острів 		після 2025[16] —
Суднобудівна після 2025[16] —
Подільська після 2025[16] —
Глибочицька після 2025[16] —
Площа
Перемоги 		після 2035[16] —
Вокзальна після 2035[14] —
Солом'янська площа після 2035[14] —
Чоколівська після 2035[14] —
Аеропорт після 2035[14] —
Кільцева дорога після 2035[14] —

Пересадні вузли

[ред. | ред. код]

Проектуються:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Станції «Чернігівська», «Мінська» та «Васильківська» також розташовані поблизу однойменних площ, проте в цих випадках площі отримали назви від станцій, а не навпаки.
  2. ↑ а б в Станом на 2017 рік
  3. ↑ Схема Київського метрополітену 1978 р. з довідника «Вулиці Києва». Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 23 вересня 2007.
  4. ↑ Схема Київського метрополітену 1984 р. Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 23 вересня 2007.
  5. ↑ а б в г д е ж и Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  6. ↑ а б Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3775. Арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
  7. ↑ Рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 3/4067 «Про перейменування станції та лінії Київського метрополітену» // Хрещатик. — 2018. — № 22 (5073). — 23 лютого. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2018.]
  8. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 17 жовтня 1977 року № 1538 «Про найменування станції метрополітену» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8. Спр. 1744. Арк. 219. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
  9. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3862. Арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
  10. ↑ Рішення Київської міської ради від 18 травня 2023 року № 6420/6461 «Про перейменування станції Київського метрополітену „Площа Льва Толстого“» (дата публікації 26.05.2023) [Архівовано з першоджерела 27 травня 2023.]
  11. ↑ Рішення Київської міської ради від 25 травня 2011 року № 191/5578 «Про перейменування станції Київського метрополітену» // Хрещатик. — 2011. — № 80 (3905). — 3 червня. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
  12. ↑ Про перейменування станції «Республіканський стадіон» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] [з 11 липня 2011 року станція «Республіканський стадіон» буде функціонувати з застосуванням нової назви станції — «Олімпійська»] // Офіційний вебсайт КП «Київський метрополітен». — 2011. — 7 липня.
  13. ↑ Рішення Київської міської ради від 18 травня 2023 року № 6419/6460 «Про перейменування станції Київського метрополітену „Дружби народів“» (дата публікації 26.05.2023) [Архівовано з першоджерела 26 травня 2023.]
  14. ↑ а б в г д е ж Перспектива розвитку. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 30 березня 2022.
  15. ↑ Кличко пообіцяв відкрити станцію "Львівська брама" і побудувати метро на Троєщину. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  16. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Кличко розповів про будівництво метро на Виноградар та Троєщину (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_станцій_Київського_метрополітену&oldid=45019893