Кловська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°26′13″ пн. ш. 30°31′54″ сх. д. / 50.43694° пн. ш. 30.53167° сх. д. / 50.43694; 30.53167

Кловська
Сирецько-Печерська лінія
Klovska metro station Kiev 2010 01.jpg
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Проектна назва Вулиця Мечникова
Стара назва Мечникова
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 103,0 м
Будівництво
Дата відкриття 31 грудня 1989 року
Архітектор(и) М. А. Соляник
Архітектор(и) вестибюлів А. С. Крушинський, Л. І. Качалова, О. В. Черевко
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Район міста Печерський
Виходи до Ескалатор вул. Мечникова, вул. Леоніда Первомайського, Печерського узвозу
Наземний транспорт А 55
Інше
Час відкриття 5:47
Час закриття 0:11
Код станції 316
Сирецько-Печерська лінія
Маршала Гречка
ПК1+49Виноградар
Проспект Правди
ТЧ «Виноградар»
ПК20+15Мостицька
ПК41+50Сирець  +зал
ПК56+96Дорогожичі
ПК68+03Герцена
Службова гілка (проект) до Глибочицької
ПК83+91Лук'янівська   +M
ПК100+18Львівська брама
ПК114+62Золоті ворота  +M
   
ПК122+50Палац спорту  +M
Службова гілка до Хрещатика
Службова гілка до Майдану Незалежності
ПК133+91Кловська
ПК147+27Печерська
ПК158+20Дружби народів
ПК177+40Видубичі  +зал   +зал  +ав
ПК187+29Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42Славутич
ПК219+34Осокорки
ПК233+02Позняки  +M
ПК245+50Харківська
Доступ для інвалідів ПК257+00Вирлиця
Доступ для інвалідів ПК269+13Бориспільська
ТЧ-3 «Харківське»
Доступ для інвалідів ПК280+04Червоний хутір

«Кло́вська» — 31-шa станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Палац спорту» і «Печерська». Відкрита 31 грудня 1989 року під назвою «Мечникова»[1] у складі першої черги Сирецько-Печерської лінії. Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[2], походить від назви історичної місцевості Клов, де розташована станція.

Конструкція[ред.ред. код]

Конструкція станціїпілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Палац спорту», що переходить у ССГ з Святошинсько-Броварською та Куренівсько-Червоноармійською лініями.

Зали станції сполучені між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал ескалаторним тунелем з тристрічковими одномаршевими ескалаторами з'єднаний із підземним вестибюлем, який виходить у підземний перехід на вулицю Мечникова.

Опис[ред.ред. код]

Станція з вузькими пілонами, облицьованими лекальним білим мармуром. Склепіння з листового фарбованого алюмінію. Інтер'єр перонного залу підкреслює планувальну особливість станції — акцент зроблено у напрямку похилого вестибюля. Великий проліт у 14 метрів і радіальне розміщення стін. Станція вирішена у спокійних світлих тонах, лаконічно, за відсутності зайвих декоративних елементів. Все це разом надає інтер'єру станції піднесеності та неповторності.

Пасажиропотік[ред.ред. код]

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 12,3 12,3 12,5 12,7 12,0 11,6 11,6 11,9

Зображення[ред.ред. код]

Режим роботи[ред.ред. код]

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 2 квітня 1980 року № 417 «Про перейменування станцій першої дільниці будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 2191, арк. 253, 255. Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.
  2. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

Посилання[ред.ред. код]



Лінії Київського метрополітену
.1.  Святошинсько-Броварська  .2.  Куренівсько-Червоноармійська  .3.  Сирецько-Печерська  .4.  Подільсько-Вигурівська  .5.  Лівобережна  .6.  Вишгородсько-Дарницька