Грін Олександр Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грін Олександр Степанович
AlexanderGrin.jpg
При народженні Олександр Степанович Гриневський
Псевдоніми, криптоніми Грін
Народження 11 (23) серпня 1880(1880-08-23)
  Слободський (нині Кіровської області, РФ)
Смерть 8 липня 1932(1932-07-08) (51 рік)
  Старий Крим
злоякісна пухлина
Національність росіянин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія,СРСР СРСР
Мова творів російська мова
Рід діяльності романіст
Напрямок романтичний реалізм, соцреалізм
Жанр роман
Magnum opus: Багряні вітрила[1]
S: Роботи у Вікіджерелах
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Грін Олександр Степанович на Вікісховищі

Олекса́ндр Грін (справжнє ім'я — Олександр Степанович Гриневський; 11 (23) серпня 1880(18800823) — 8 липня 1932) — російський письменник, представник романтичного реалізму, революціонер.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Слободському — повітовому містечку В'ятської губернії, у сім'ї службовця-поляка. Через деякий час родина переїхала у В'ятку. Отримавши початкову освіту вдома, Олександр продовжив навчання в реальному училищі. Однак, незабаром був виключений за сатиричні вірші, що висміювали педагогів. Згодом, Олександр вступив до міського чотирирічного училища, яке закінчив у 1896 році.

Подався до Одеси, мріючи стати моряком та втамувати спрагу пригод. Був матросом, рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі й золотошукачем. Згодом, хлопець зрозумів, що кар'єра моряка не для нього.

Добровольцем пішов до царської армії. У 1902 році Олександра Гриневського було зараховано рядовим до 213 Оровайського резервного батальйону. Втім, у армії все в юнака викликало протест: жорстокість командирів, їхня безглузда муштра, безправ'я солдат. Тому більшу частину своєї служби Грін провів на гауптвахті. Цей бунт проти жорстокості та сваволі завершився втечею, яку йому допомогли здійснити революціонери. Тоді ж Грін почав читати заборонену літературу, відвідувати таємні збори, виконувати доручення, проводити революційно-пропагандистську роботу серед матросів (за що у 1903 році був заарештований у Севастополі). Результатом невдалої спроби втекти стало ув'язнення, йому довелося відсидіти близько двох років. Згодом, у 1906 році, Гріна знову заарештували, вже у Петербурзі, і вислали на чотири роки до міста Туринська Тобольської губернії (звідки він втік у В'ятку).

Під чужим іменем майбутній письменник залишив батьківщину і приїхав до Петербурга. Літературний дебют письменника відбувся у Москві — в 1906 році надрукували його перше оповідання «Заслуга рядового Пантелеева». Твір був написаний як агітка, що призначалась для розповсюдження серед солдатів. Майже увесь тираж було вилучено і тільки завдяки тому, що Грін підписав його ініціалами «А. С. Г.» (а ніхто з працівників видавництва не назвав прізвища автора), письменнику вдалося уникнути нового арешту. Така ж сумна доля спіткала і його брошуру «Слон і Моська», Першим твором Гріна, що дійсно побачив світ, стало оповідання «В Італії» (1906 рік), яке було надруковано в газеті «Биржевые ведомости». Згодом, один за одним починають з'являтися «Цегла і музика», «Марат», «Випадок». У 1907 році під оповіданням «Випадок», уміщеним у петербурзькій газеті «Товарищ», уперше з'явився підпис «А. С. Грін».

Перша збірка Гріна під назвою «Шапка-невидимка» вийшла в світ у 1908 році. У 1910 році його знову заарештували (цього разу як нелегала) і відправили відбувати заслання протягом двох років у Архангельській губернії.

З початком громадянської війни письменника запроторили до армії. Вирушаючи на службу, з мріями і надією на краще майбутнє, він повернувся тяжко хворим, без житла і засобів до існування. У відчаї Грін звернувся до Максима Горького, який домовився про лікарню, дістав рідкісні на той час продукти і ліки, допоміг отримати кімнату в Будинку мистецтв і академічний пайок.

Почав багато писати, вдруге одружився. У 1924 році Грін з родиною переїхав до Феодосії. Оселившись восени 1930 року в Старому Криму, родина опинилась у дуже скрутному матеріальному становищі.

Помер письменник у бідності та забутті 8 липня 1932 року від раку легень.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Олександр Грін на поштовій марці України, 2005

Твори[ред.ред. код]

Одним з найкращих творів Гріна вважають повість-феєрію «Багряні вітрила» (рос. «Алые паруса») (1923 рік).

Основні видання творів[ред.ред. код]

  • Собрание сочинений: в 6 т. — М. : Правда, 1980. — Т. 1—6.
  • Собрание сочинений: в 5 т. — М. : Худож. лит., 1991. — Т. 1—5.— ISBN 5-280-01609-8.
  • Сочинения: в 3 т.— М. : ТЕРРА, 1996. — Т. 1—3.
  • Сочинения: в 2 т. — Симферополь: Таврия, 1974. — Т. 1—2.
  • Избранное: в 2 т.— Симферополь: Крымиздат, 1962. — Т. 1—2.
  • Избранное. — М. : Просвещение, 1989. — 400 с. — ISBN 5-09-001611-9.
  • Рассказы. — Минск: Наука и техника, 1982. — 352 с.
  • Психологические новеллы. — М. : Совет. Россия, 1988. —447 с.
  • Новеллы. — М. : Москов. рабочий, 1984. — 416 с.
  • Шапка — невидимка ; Штурман «Четырех ветров» ; Прилив бурь— М. : Эй-Ди-Лтд., 1994. — 1994. — 428 с. — ISBN 5-85869-064-5.
  • Бегущая по волнам; Джесси и Моргиана ; На облачном берегу. — М. : Эй-Ди-Лтд, 1994. — 476 с. — ISBN 5-85869-067-Х.
  • Искатель приключений. — М. : Правда, 1988. — 479 с.
  • Корабли в Лиссе. — Мурманск: Мурман. кн. изд-во. — 1983. — 296 с.
  • Крысолов. — М. : РАЛИ, б. г. (1991). — 64 с.
  • Стрімкіша за хвилі [пер. з рос]. — К. : Зелений Пес, 2008.— 396 с. — ISBN 978-966-2938-83-8.
  • Червоні вітрила / пер. Л. Кононовича. — К.: Грані-Т, 2007. — 95 с. — ISBN 978-966-4650-77-6.
  • Пурпурові вітрила / пер. з рос.— К. : Школа, 2007. — 110 с. —ISBN 966-661-771-4.
  • Пурпурові вітрила. — Львів: Червона Калина, 2005. — 131 с. — ISBN 5-7707-0730-5.

Екранізація творів[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Хоча українською їх також часто передають як «Пурпурові вітрила» та «Червоні вітрила», що не передає правильно відтінок кольору цих вітрил.
  2. «Крымские страницы Александра Грина» (1980) — Електронний каталог

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Письменник Це незавершена стаття про письменника або письменницю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.