Орхідея де Сантіс

Орхідея де Сантіс
Orchidea De Santis
Ім'я при народженні	Оркідеа Де Санктіс італ. Orchidea De Sanctis
Народилася	20 грудня 1948(1948-12-20) (75 років) Барі, Італія
Громадянство	Італія
Діяльність	акторка театру, кіноакторка, радіоведуча, еротична модель, співачка, блогерка
Роки діяльності	1964 — 1996
IMDb	nm0211473
orchideadesantis.it
Орхідея де Сантіс у Вікісховищі

Оркіде́а Де Са́нтіс (італ. Orchidea De Santis, справжнє прізвище — Де Са́нктіс (італ. De Sanctis); 20 грудня 1948(19481220), Барі, Італія) — італійська кіноакторка та еротична модель. Її кінокар'єра тривала в часи розквіту італійського кінематографа з 1964 по 1996 рік, впродовж яких вона зіграла у приблизно в 60 стрічках, але стала відомою завдяки своїм ролям у жанрі «еротичної комедії по-італійськи» й особливо у такому піджанрі як «Декамеротика».

На відміну від багатьох інших акторок так і не стала «зіркою першої величини», але все одно зіграла багато ролей і намагалась обирати стрічки, де можна проявити свою акторську гру. Починала як співачка, а пізніше працювала у кіно, але після аварії 1980 року покинула кіноіндустрію й грала у театрі, на телебаченні та на радіо. Відома громадською діяльністю із захисту тварин і популяризацією кіно. Заснувала фестиваль незалежного кіно Italia (de)Genere.

Біографія

Перші роки

Оркідеа Де Санктіс народилася 20 грудня 1948 року на Адріатичному узбережжі в місті Барі на Півдні Італії. За деякими даними вона народилася в іншому місті Апулії, Лечче, хоча це не підтверджується інформацією з офіційного сайту акторки. Батько Оркідеї був морським офіцером, тож в дитинстві дівчинці довелося з усією родиною переїхати до Риму.

Вперше з індустрією розваг вона стикнулася у дванадцятирічному віці на радіо Via Asiago. Тоді ж, 1960 року, Оркідеа була хористкою і незабаром стала солісткою дитячого хору на Programma Nazionale (нині — Rai Radio 1) під керівництвом професора Ренати Кортільоні.

Кінокар'єра

Початок кінокар'єри Оркідеї в середині шістдесятих років був пов'язаний маленькими побічними ролями, які потім стають все більш важливими. Кінодебют відбувся 1964 року, коли п'ятнадцятирічна Оркідеа з'явилася в ролі Дори в одній з новел фільму «Ці божевільні, божевільні жінки» (італ. Queste pazze, pazze donne), який зняв Маріно Джироламі. Через два роки вона ще раз з'явилась на великому екрані у стрічці «Битва модів» (італ. La battaglia dei Mods), присвячену популярній на той час молодіжній субкультурі модів.

Зйомки в жанровому кіно акторка почала з «комедії по-італійськи» і чистого комічного кіно. Серед найбільш значущих були «Двоє дітей Рінґо» (італ. I due figli di Ringo) 1966 року з Франко Франкі та Чиккіо Інграсіа, а також фільм Енцо Дж. Кастелларі «Гектор Могутній» (італ. Ettore lo fusto) 1971 року , сюрреалістична комедія про Троянську війну. Одним з найуспішніших фільмів Де Сантіс у кіно стала стрічка Лучано Сальче «Переворот» (італ. Colpo di stato) 1969 року з «зірковим» акторським складом: Джанкарло Джанніні, Ріккардо Куччоллою, Орнеллою Муті, Адріаною Асті, Гастоне Москіном.

Далі в акторки було багато ролей в «сексуальних комедіях по-італійськи», таких як «Сольний концерт пістолета» (італ. Concerto per pistola solista; 1970 рік), «Декамеротікус» (італ. Decameroticus; 1972 рік), «Заради кохання Офелії» (італ. Per amare Ofelia; 1974 рік) та «Сімейний порок» (італ. Il vizio di famiglia; 1975 рік) тощо. Крім еротичних комедій, вона також грала у класичних комедіях, спагеті-вестернах, джалло та пеплумах.

Кінокар'єра Оркідеї Де Сантіс раптово зупинилась у 1980 році після серйозної аварії під час фільмування «Ось і коти» (італ. Arrivano i gatti). Після цього випадку вона взяла тривалу перерву і повернулася на сцену лише у двох повнометражних кінофільмах. У 1987 році знялась у стрічці «Ніжність» (італ. Tenerezza) і ​​1992 року у «Друзі серця» (італ. Le amiche del cuore) разом з Мікеле Плачидо.

Телебачення, театр, радіо та захист тварин

Де Сантіс у 1986 році

Після аварії деякий час Оркідеа знімалася на телебаченні та в кількох короткометражних фільмах, таких як «Рузвельт» (італ. Roosvelt; 1986 рік, на Rai Tre), «Чарівна Цирцея» (італ. La Maga Circe; 1987 рік) та «Лукреція Борджіа» (італ. Lucrezia Borgia; 1987 рік), «Великі процеси» (італ. Il Grandi Processi; 1996 рік, усі на Rai Uno). «Справа Редолі» (італ. Il caso Redoli) став останнім фільмом, в якому знялася акторка. По завершенню кінокар'єри Де Сантіс грала в театрі, у радіовиставах Rai Radio (зокрема на радіостанції для італійців за кордоном Rai Internazionale).

Де Сантіс і Лучано Сальче

Наприкінці вісімдесятих вона організовувала та проводила телевізійні програми, які на той час вважалися експериментальними, спрямовані на інформування та просвіту з теми захисту прав тварин, для деяких приватних римських мовників, таких як GBR, Video1 і T.R.E.. Так у 1999 році акторка була творцем і ведучою телевізійного шоу L'anello di Re Salomone, присвяченому тваринам. На початку 2000-х її також можна було почути в розважальній радіопрограмі Due di notte. З цієї тематики Оркідеа створила навчальні відео, призначені для шкіл, зокрема «Монографія звичайного пса» у 2002 році. Крім популяризації прав тварин вона тісно співпрацює з різними організаціями захисту тварин і навколишнього середовища. Зокрема з Міжнародною організацією захисту тварин (OPIA — італ. Organizzazione Internazionale Protezione Animali), а також організовує щорічну виставку собак Tali & Quali. Сама акторка з цього приводу каже:

Я зачарована, спостерігаючи за ящірками, жабами, метеликами та всіма дрібними істотами навколо. Я переконана, що кожна людина повинна хоча б раз у житті мати безпосередній досвід спілкування з твариною. Тварини навчають вас багатьох речей. Присутність тварини може заповнити «прогалини» в людській любові. Тварини приймають нас такими, якими ми створені, і не розрізняють: красиві ми чи потворні, багаті чи бідні, розумні чи дурні.

— Оркідеа Де Сантіс про захист тварин

Оркідеа Де Сантіс активна не лише в питаннях захисту тварин, також вона займається громадською діяльністю, виступає на презентаціях і фестивалях, присвячених італійському незалежному кіно категорії «B». У середині 2000-х років Оркідеа у співпраці з Департаментом культури адміністрації міста Риму координувала фестиваль жанрового кіно Italia (de)Genere, присвячений золотим рокам італійського кінематографа. Гостям проводили зустрічі до та після показів журналісти та критики кіно Альберто Кастанья, Фабіо Мелеллі, Італо Москаті, Антоніо Тенторі, а також було запрошено таких зірок, як Карло Ліццані, Франко Неро, Маріо Скачча, Серджо Солліма та багато інших. 20 лютого 2006 року акторка з багатьма митцями (як то Паоло Вілладжо, Ландо Буццанка, Елеонора Джорджі тощо) взяла участь у виставці Casa del cinema під назвою «Остання посмішка», присвяченій видатному італійському актору та режисеру Лучано Сальче. Трохи пізніше Оркідеа за підтримки Експериментального центру кінематографії провела ретроспективний показ його фільмів.

Творчість

Амплуа

Вона привносила у фільми, де знімалася, свою чудову фізичну присутність і незвичайне почуття гумору та іронії.

оригінальний текст (італійська)

Porta nei film che ha interpretato la sua grande presenza fisica e un senso dell'umorismo e dell'ironia non comuni.

— італійський кіножурналіст Джордіано Лупі

Зовнішні відеофайли
	evK_qNpA6d8 на YouTube (італ.)

У стрічках, де грала Де Сантіс її героїні ніколи не були основними чи єдиним, а завжди була позаду більш популярної та відомої колеги. У своїх перших фільмах Оркідеа знімалася разом із визнаними акторками того часу, як Розальба Нері, Аніта Екберг, Глорія Пол, Марія Піа Конте, Ліза Гастоні, Кароль Андре, Валерія Моріконі та Розанна Ск'яффіно. Доля виконавиці другорядних ролей супроводжувала акторку протягом усієї її кінокар'єри, за рідкісними винятками.

Де Сантіс зробила собі ім'я знімаючись переважно у жанрових стрічках. Деякі з фільмів були одними з перших у своїх напрямках. Наприклад трилер («Твоє миле тіло для вбивства» (італ. Il tuo dolce corpo da uccidere) 1970 року), детектив («Сольний концерт пістолета» (італ. Concerto per pistola solista) того ж року), сатира («Дорогій мамі в день народження» (італ. Alla mia cara mamma nel giorno del suo compleanno) 1974 року) і перш за все Оркідеа відома як акторка «сексуальної комедії по-італійськи».

Серед важливих фільмів цього жанру, у яких вона взяла участь, були «Переворот» (італ. Colpo di stato) Лучано Сальче 1969 року, «Паоло гарячий» (італ. Paolo il caldo) Марко Вікаріо 1973 року з Джанкарло Джанніні, Россаною Подеста та Орнеллою Муті, а також «Заради кохання Офелії» (італ. Per amare Ofelia) Флавіо Могеріні 1974 року з Ренато Поццетто та Франсуазою Фабіан. Однак, найбільше акторка запам'яталась публіці завдяки ролі у фільмі «Небога» (італ. La nipote) Нелло Россаті 1974 року, культовому фільмі, де вона зіграла хоч і другорядну, але помітну протягом усього сюжету роль економки Доріс. Серед інших робіт в цьому жанрі: «Простачка» (італ. L'ingenua, 1975 рік), «Сімейний порок» (італ. Il vizio di famiglia, 1975 рік), «Милі тітоньки» (італ. Le dolci zie, 1975 рік), «Лікарка під простирадлом» (італ. La dottoressa sotto il lenzuolo, 1976 рік), «Гарна чорнява економка» (італ. Una bella governante di colore, 1978 рік), «Троє під простирадлом» (італ. Tre sotto il lenzuolo, 1979 рік) тощо.

Варто також відзначити, що Де Сантіс виконала багато фундаментальних ролей у «декамеротичному» піджанрі. Декамеротика (або «комедія Боккаччо») — піджанр еротичної комедії, дія сюжетів якого відбувається здебільшого в Італії пізнього середньовіччя, оповідаючи про сексуальні пригоди духовенства, аристократії або простолюду. Цей жанр, разом з іншими еротичними фільмами, з'явився в Італії наприкінці 1960-х років, а потім набув особливого поширення на початку 1970-х років. Лише 1972 року Оркідеа зіграла у п'ятьох «декамеротичних» стрічках: «Заборонений Декамерон» (італ. Il Decamerone proibito), «Теплі ночі Декамерона» (італ. Le calde notti del Decameron), «Жарти, дозволеність і кохання таємного Декамерона» (італ. Beffe, licenzie et amori del Decamerone segreto), «Тисяча і одна ніч по-італійськи» (італ. Le mille e una notte all'italiana), а також «Декамеротікус» (італ. Decameroticus). В жодному з цих фільмів ніколи не було однієї головної героїні, а кілька, ніби, режисери не довіряли здатності кожної акторки окремо привернути увагу чоловічої аудиторії в прокаті. Крім Оркідеа у Декамеротиці зіграли багато помітних ролей й інших італійських акторок еротичного жанру, як то Фемі Бенуссі, Габріелла Джорджеллі, Маліса Лонго, Адріана Асті. Проте Оркідеа мала відмінні фізичні дані, і, на відміну від багатьох інших, мала хист до акторської майстерності.

Де Сантіс разом з Ренцо Монтаньяні у фільмі «Сімейний порок» 1975 року

Фільмографія

За 32 роки кінокар'єри Оркідеа Де Сантіс знялася приблизно в 56 художніх повнометражних фільмах. Вона також з'явилася в кількох короткометражках.

Під час своєї кінокар'єри Де Сантіс зіграла багато другорядних жіночих ролей. Серед партнерів по знімальному майданчику Оркідеї було багато зірок італійського кіно: Фемі Бенуссі, Тіно Буацеллі, Ландо Буццанка, Даніеле Варґас, Паоло Вілладжо, Ліза Гастоні, Вітторіо Де Сіка, Джанкарло Джанніні, Чиккіо Інграсіа, Піно Карузо, Вальтер К'ярі, Валентіна Кортезе, Альберто Ліонелло, Сандра Міло, Ренцо Монтаньяні, Гастоне Москін, Роміна Павер, Стефанія Сандреллі, Розанна Ск'яффіно, Габріеле Тінті, Леопольдо Трієсте, Едвіж Фенек, Франко Франкі, Ілона Шталлер то багато інших. Окрім того, з акторкою в деяких міжнародних фільмах грали зірки європейського кіно: Кароль Андре, Філіпп Леруа, Жульєт Майнієль, Мішель Пікколі, Моріс Роне, Карін Шуберт тощо.

Вона грала у фільмах багатьох відомих режисерів: Лучано Сальче («Як я навчився любити жінок», «Переворот» та «Дорогій мамі в день народження»), Альфонсо Брешія («У лабіринті сексу», «Твоє миле тіло для вбивства»), Енцо Муції («Рожева пляма»), Ів Аллегре («Вторгнення»), Енцо Дж. Кастелларі («Гектор Могутній»), Франсіс Жиро («Рене ла Канн») тощо.

Починаючи з середини 1970-х років «золота епоха» італійського кінематографа почала закінчуватися. На закінчення кінокар'єри також вплинула аварія, в яку потрапила акторка. Невдовзі вона зіграла в кількох телевізійних проєктах. Не зважаючи на велику кількість зіграних ролей акторка так і не була номінована на жодну з кінопремій.

Список ролей акторки

Переворот, 1969 рік

Дорогій мамі в день народження, 1974 рік

Небога, 1974 рік

Сімейний порок, 1975 рік

Милі тітоньки, 1975 рік

Зовнішні відеофайли
Сцени з кінофільмів
	UlfZwYugqlU на YouTube (італ.)
	Sy2-Ci3-MZk на YouTube (італ.)
	FA3dQi1quNo на YouTube (італ.)

Українські назви фільмів у таблиці подано шляхом перекладу оригінальних назв.

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1964	ф	Ці божевільні, божевільні жінки	Queste pazze, pazze donne	Новела «Мало, але добре» (італ. Pochi ma buoni). Дора (італ. Dora)
1964	ф	Непереможна трійка	Gli invincibili tre	світловолоса дівчина (італ. Ragazza di capelli biondi)
1966	ф	Битва модів	La battaglia dei Mods	Жасмін (італ. Jasmine)
1966	ф	Як я навчився любити жінок	Come imparai ad amare le donne	Аґнес (італ. Agnese)
1966	ф	Двоє дітей Рінґо	I due figli di Ringo	Марісоль (італ. Marisol)
1967	ф	Чорний	Il nero	Оркідеа (італ. Orchidea)
1968	ф	Сіґпрес проти Скотленд-Ярду	Sigpress contro Scotland Yard (нім. Mister Zehn Prozent – Miezen und Moneten)	Мануела (італ. Manuela)
1969	ф	Переворот	Colpo di stato	подруга (італ. La fidanzata)
1969	ф	У лабіринті сексу	Nel labirinto del sesso (Psichidion)	Анна (італ. Anna)
1969	ф	Рожева пляма	Una macchia rosa	Надя (італ. Nadia)
1969	ф	Приберіть ноги від лобового скла	Togli le gambe dal parabrezza	Франческа (італ. Francesca)
1970	ф	Вторгнення	L'invasione (фр. L'invasion)	Елла (італ. Ella)
1970	ф	Твоє миле тіло для вбивства	Il tuo dolce corpo da uccidere	Елена Сандерс (італ. Elena Sanders)
1970	ф	Сольний концерт пістолета	Concerto per pistola solista	покоївка (італ. la cameriera)
1970	ф	Красиві... це ми	Quelli belli… siamo noi	Елізабетта Контросальво (італ. Elisabetta Controsalvo)
1972	ф	Гектор Могутній	Ettore lo fusto	Брізеїда (італ. Briseide)
1972	ф	Заборонений Декамерон	Il Decamerone proibito	Тесса (італ. Tessa)
1972	ф	Диявол в мозку	Il diavolo nel cervello	Катеріна (італ. Caterina)
1972	ф	Один долар у нагороду	La preda e l'avvoltoio (ісп. Un dólar de recompensa)	Джанет (італ. Janet)
1972	ф	Навіть якщо я хочу працювати?	Anche se volessi lavorare, che faccio?	повія (італ. prostituta)
1972	ф	Сім трупів для Скотленд-Ярду	7 cadaveri per Scotland Yard	Сенді Крістіан (італ. Sandy Christian)
1972	ф	Теплі ночі Декамерона	Le calde notti del Decameron	Перонелла (італ. Peronella)
1972	ф	Жарти, дозволеність і кохання таємного Декамерона	Beffe, licenzie et amori del Decamerone segreto	Дінда (італ. Dinda)
1972	ф	Заборонені ігри Аретіно П'єтро	I giochi proibiti de l'Aretino Pietro	Новела «Шахрайство» (італ. La truffa). Ліза Мартіні (італ. Lisa Martini)
1972	ф	Тисяча і одна ніч по-італійськи	Le mille e una notte all'italiana	Невідомо
1972	ф	Любов і смерть у саду богів	Amore e morte nel giardino degli dei	Віола (італ. Viola)
1972	ф	Декамеротікус	Decameroticus	дружина Чакко (італ. moglie di Ciacco)
1973	ф	Хрещена мати	La padrina	Маріса (італ. Marisa)
1973	ф	Вітерберійські оповідання: найщасливіші історії 1300-х років	I racconti di Viterbury — Le più allegre storie del '300	Аманда (італ. Amanda)
1973	ф	Паоло гарячий	Paolo il caldo	повія (італ. prostituta)
1973	ф	Спробуй і ти, Ліонель	Provaci anche tu, Lionel	Анна Тринадцята (італ. Anna Tredicesimo)
1974	ф	Заради кохання Офелії	Per amare Ofelia	трієстська повія (італ. prostituta triestina)
1974	ф	Племінниці Чарлі	нім. Charlys Nichten	Домінік (італ. Dominique)
1974	ф	Смерть дзвонить о 10	Le calde labbra del carnefice (ісп. La muerte llama a las 10)	Ширлі (італ. Shirley)
1974	ф	Вибачте, чи можна було б уникнути військової служби?... Ні!	Scusi, si potrebbe evitare il servizio militare?… No!	Невідомо
1974	ф	Дорогій мамі в день народження	Alla mia cara mamma nel giorno del suo compleanno	Йоланда (італ. Jolanda)
1974	ф	Проституція	Prostituzione	Бенедетта (італ. Benedetta)
1974	ф	Небога	La nipote	Доріс (італ. Doris)
1975	ф	Простачка	L'ingenua	Сьюзі (італ. Susy)
1975	ф	Чуттєвість — це... мить життя	La sensualità è… un attimo di vita	дружина Франко (італ. Moglie di Franco)
1975	ф	Стережіться... йдуть студентки!	Attenti… arrivano le collegiali!	Надя (італ. Nadia)
1975	ф	Сімейний порок	Il vizio di famiglia	Маріса (італ. Marisa)
1975	ф	Милі тітоньки	Le dolci zie	Мануела (італ. Manuela)
1976	ф	Лікарка під простирадлом	La dottoressa sotto il lenzuolo	медсестра Італія (італ. infermiera Italia)
1976	ф	Святий Паскуале Байлонне, захисник жінок	San Pasquale Baylonne protettore delle donne	Бастіана (італ. Bastiana)
1977	ф	Рене ла Канн	Tre simpatiche carogne (фр. René la canne)	Кім (італ. Kim)
1977	ф	Міністр вимагав їх усіх негайно	Il signor Ministro li pretese tutti e subito	Доріс (італ. Doris)
1977	ф	Призначення	L'appuntamento	Аделіна Тоніні (італ. Adelina Tonini)
1977	ф	Найкраще сміється той, хто сміється останнім	Ride bene… chi ride ultimo	Новела «Контрольний візит» (італ. La visita di controllo). Тереза, дружина Тоні (італ. Teresa, moglie di Toni)
1978	ф	Гарна чорнява економка	Una bella governante di colore	лікарка Сантіна (італ. dottoressa Santina)
1978	ф	Кіт і сало	Tanto va la gatta al lardo…	Новела «Три Богородиці» (італ. Le tre verginelle). Сестра Вільми та Віри (італ. sorella di Wilma e Vera)
1978	ф	Сміючись і жартуючи	Ridendo e scherzando	Новела № 5 «Хоч би якою ціною…» (італ. Costi quel che costi...). Даліа Казалі (італ. Dalia Casali)
1979	ф	Троє під простирадлом	Tre sotto il lenzuolo	Новела «Суботній ранок» (італ. Sabato mattina). Покоївка Розіта (італ. Rosita, la domestica)
1980	ф	Ось і коти	Arrivano i gatti	еротична акторка (італ. attrice del film erotico)
1986	кф	Рузвельт	Roosvelt	Невідомо
1987	ф	Ніжність	Tenerezza	Невідомо
1987	кф	Чарівна Цирцея	La Maga Circe	Невідомо
1987	кф	Лукреція Борджіа	Lucrezia Borgia	Невідомо
1992	ф	Друзі серця	Le amiche del cuore	Елена, мати Морени (італ. Elena, madre di Morena)
1996	кф	Великі процеси	Il Grandi Processi	Невідомо
1996	тф	Справа Редолі	Il caso Redoli	Невідомо

Театр і радіо

У театрі Оркідеа Де Сантіс зіграла багато успішних ролей. Разом з Фіоренцо Фіорентіні Оркедеа зіграла в комедіях «Коли один папа помирає, інший стає римським» (італ. Morto un papa se ne fa un altro) та постановці за п'єсою Ґіґо Де К'яра StregaRoma. Разом з Маріо Скачча Де Сантіс поставила п'єсу «Кіккіньола» (італ. Chicchignola) італійського драматурга Етторе Петроліні. Вона взяла також участь у виставах «Під'юбник» (італ. Sottoveste), написаній Кастеллачі та Вентімілья, Live and Life Майка Іммордіно, «Лялька Оркідеа» (італ. La Bambola Orchidea), яку написала сама. Згодом вона ще раз грала у «Кіккіньолі» з Фіорентіні і нарешті в сезоні 1998—1999 років Окрідеа зіграла у комедійній постановці «Лелеці весело» (італ. La cicogna si diverte) Карло Аліг'єро п'єси французького драматурга Андре Руссена.

Вона також отримала багато ролей на Rai Radio, особливо в епізодичних драмах BaroccoRoma та «Італійська історія» (італ. Racconto Italiano) наприкінці сімдесятих. З 1989 року працювала над програмою Notturno italiano на Rai Internazionale, радіостанції для італійців за кордоном. Також вона працювала й над іншими радіопередачами італійського суспільного мовника RAI: Italia canta, Itinerari italiani, Facile ascolto, L'Arca di Noè (1998) та L'Anello di Re Salomone.

Джерела

• Оркідеа Де Сантіс на сайті IMDb (англ.)
• Petr "Hennes" Hennebichler. Orchidea de Santis. Česko-Slovenská filmová databáze (чес.). Процитовано 24 липня 2023.
• Gordiano Lupi. Sexy made in Italy. Le regine del cinema erotico degli anni Settanta. — Profondo rosso, 2007. — Т. 5. — 291 p. — (La storia, i generi e le attrici del cinema erotico in Italia dalle origini ad oggi) — ISBN ‎8895294114. (італ.)

Додаткова література

• Orchidea De Santis. MYmovies.it (італ.). Процитовано 4 серпня 2023.
• Fabio Melelli. Orchidea De Santis. — Coniglio Editore, 2004. — 108 p. — (Attrici del Cinema Italiano) — ISBN ‎8888833056. (італ.)

Посилання

• Особистий сайт Оркідеї Де Сантіс
• Особистий блог Оркідеї Де Сантіс

Інтерв'ю

•  evK_qNpA6d8 на YouTube (італ.)
• Gordiano Lupi (2 липня 2012). Storia del cinema italiano: intervista a Orchidea De Santis [Історія італійського кіно: інтерв'ю з Оркідеєю Де Сантіс]. mondospettacolo.com (італ.). Процитовано 4 серпня 2023.
• Gordiano Lupi (2 липня 2012). Intervista a Orchidea De Santis, sogno erotico degli italiani [Інтерв'ю з Оркідеєю Де Сантіс, еротичною мрією італійців]. Giornale Pop (італ.). Процитовано 4 серпня 2023.
• Paul Templar (22 жовтня 2010). Orchidea De Santis : intervista. filmscoop.org (італ.). Процитовано 4 серпня 2023.

Сцени з кінофільмів

•  UlfZwYugqlU на YouTube (італ.)
•  Sy2-Ci3-MZk на YouTube (італ.)
•  FA3dQi1quNo на YouTube (італ.)