Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ
Патріарший собор воскресіння христового, Київ.jpg
50°27′08″ пн. ш. 30°35′13″ сх. д. / 50.452389° пн. ш. 30.587000° сх. д. / 50.452389; 30.587000
Тип споруди собор і православний храм
Розташування Flag of Ukraine.svg УкраїнаКиїв
Архітектор Микола Левчук
Початок будівництва 9 вересня 2002 року
Кінець будівництва 18 серпня 2013 року
Належність Українська Греко-Католицька Церква
Єпархія Київська архиєпархія УГКЦ
Адреса Микільсько-Слобідська вулиця, 5;
Оригінальна назва Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ у Києві
Епонім Великдень
Вебсайт kyivsobor.ugcc.org.ua
Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ. Карта розташування: Україна
Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ
Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ (Україна)
CMNS: Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ у Вікісховищі

Патріа́рший собо́р Воскресі́ння Христо́вого УГКЦ — головний собор та головний осередок Української греко-католицької церкви, розташований у Києві, за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 5 (найближча станція метро — Kiev Metro First Line logo.svg «Лівобережна»). Площа — 1,72 га. Патріа́рший собо́р Воскресі́ння Христо́вого УГКЦ є важливішим об'єднавчим чинником для українців з усього світу. Від початку заснування і до сьогодні він зводиться за кошти вірян, як духовний символ єднання українського народу.

Стилістично-образне вирішення храму виділяє його з української сакральної архітектурної традиції і ставить у ряд унікальних споруд сучасності. Патріарший собор Воскресіння Христового на лівому березі Дніпра в Києві є продовженням великих зусиль багатьох поколінь українців та одним з проявів духовного відродження не лише Української греко-католицької церкви, а всієї України.

Відкритий 27 березня 2011 року інтронізацією Святослава Шевчука, що був обраний Верховним архієпископом Української греко-католицької церкви. Освячений 18 серпня 2013 року.

Історія будівництво та перші богослужіння[ред. | ред. код]

Можна починати з часів, коли Українська греко-католицька церква почала виходити з підпілля та відновлювати свої сили.

У 1991 році, перед Великоднем, Блаженніший Мирослав-Іван Любачівський повернувся в Україну, до Львова, і почав працювати над тим, щоб відродити занедбані у радянській період парафії та зібрати розпорошені громади.

Будівництво собору, 2009
Ця стаття стосується теми
Українська
греко-католицька церква
Структура
Верховний Архієпископ
Святослав (Шевчук)
Синод УГКЦ
Патріарший собор Воскресіння Христового
Богослов'я
Катехизм «Христос — наша Пасха»
Законодавство
Кодекс Канонів Східних Церков
Історія
Предстоятелі ·  Єпископи
Берестейська унія
УГКЦ в СРСР ·  УГКЦ у 1980-1990-х
Андрей Шептицький ·  Йосиф Сліпий

Проект собору архітектора Миколи Левчука здобув першу премію на Всеукраїнському огляді-конкурсі Національної спілки архітекторів України на найкращий архітектурний твір останніх трьох років у номінації «Проекти 2000 р.»[1]27 жовтня 2002 о 13.00 відбулося освячення наріжного каменя майбутнього собору за участю Любомира Гузара, єпископів УГКЦ. Будівництво комплексу розпочалося 9 вересня 2002 року. До червня 2003 року вибудовано цокольний (нульовий) поверх Патріаршого Собору і розпочато зведення адміністративного будинку. До кінця 2004 р. зведено стіни спочатку до відмітки 13,2 м, а пізніше до пілонної (рівень центрального склепіння храму) частини собору.

10 жовтня 2004 р. було освячено та встановлено п'ять хрестів Собору. В освяченні взяли участь усі єпископи УГКЦ чотирьох континентів світу. В той день був піднятий і встановлений найбільший хрест на центральному куполі.

Наприкінці 2005 розпочато монтування металевого каркаса центрального склепіння храму. Цю металоконструкцію, яка в діаметрі має 20 м, на будмайданчик перевозили частинами. Його піднімали по сегментах (всього чотири) і, вже потім, з'єднували. Роботу завершили тільки на початку літа 2006 р.

Перше Богослужіння в храмі відправлено 19 січня 2006 року на свято Богоявлення Господнього. Проведено в підвальній частині собору.

17 червня 2009 року в соборі відбулася перша за роки незалежності єпископська хіротонія в УГКЦ[2].

Патріарший собор будувався впродовж 12 років. Спорудити його греко-католики могли б набагато швидше. Однак церковне керівництво категорично відмовилося від підтримки великого бізнесу і можновладців. З цього приводу тодішній глава Української греко-католицької Церкви Любомир (Гузар) висловився так:

«Ми маємо таку позицію, що не хочемо приймати пожертв від офіційних органів. Бо це завжди тягне за собою певну, так би мовити, „вдячність“. Ми хочемо бути Церквою свобідною, щоби пожертви не перешкодили нам сказати правду, коли її треба сказати».

Єпископи УГКЦ всю надію поклали на вірян — оголосили збір коштів, аби кожен греко-католик, як в Україні, так і в діаспорі, мав можливість долучитися до процесу побудови собору і відчув свою причетність до розвитку Церкви. Священнослужителі УГКЦ разом із активними мирянами почали організовувати різноманітні акції, благодійні концерти. А восени 2007 року провели збір пожертв через поширення так званих «цеглинок». Придбавши таку цеглинку номіналом 10, 50, 100, 500 та 1000 грн, жертводавець вносив свій посильний вклад у спільну справу. Такі «цеглинки» греко-католики могли придбати не тільки в Україні, а й у Польщі, Німеччині, США, Канаді, Аргентині та інших державах світу, де живуть українські греко-католики. На момент освячення собору було придбано 119 662 «цеглинок» на суму 9 695 325 грн.

Конструктивні характеристики[ред. | ред. код]

  • Висота — 60 м;
  • Площа — 3206,1 м²;
  • Місткість — 1500 чол;
  • Будівельний об'єм — 37 200 м³;

Оздоблення[ред. | ред. код]

Оздоблення внутрішнього простору храму — яскраво білий, колір стін, підлоги, вівтарних споруд (престолу, жертовника, архиєрейського трону), що символічно відтворює світло найважливішої євангельської події, якій і присвячений храм — Воскресіння Христового. Купол собору побудований без опорних споруд.[3]

Освячення собору[ред. | ред. код]

Освятив собор 18 серпня 2013 року, з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі Главою УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук). На прощу з нагоди освячення собору прибули понад 20000 прочан (за іншими даними від 30 до 50000) та понад 700 священиків[4][5].

У престол новозбудованого храму Блаженніший Святослав уклав мощі святих апостолів Петра і Павла та Андрія Первозваного, Папи Климента та Мартина, які загинули на українських землях, святого священномученика Йосафата Кунцевича, блаженних священномучеників XX століття Миколая Чарнецького та Йосафата Коциловського.

Разом із членами Синоду, Папським нунцієм Едвардом Томасом Ґаліксоном, кардиналом Аюдрісом Юзасом Бачкісом — Папським посланцем та римо-католицькими владиками глава УГКЦ відправив Службу Божу.

Патріарший центр[ред. | ред. код]

Патріарший Собор разом із адміністративним будинком утворюють Патріарший центр УГКЦ. Розміщується за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 5 (станція метро «Лівобережна»), площею 1,72 га.

Перенесення Патріаршого престолу Церкви до Києва[ред. | ред. код]

21 серпня 2005 перенесено Патріарший престіл Церкви зі Львова до Києва, де й містився осідок Глави УГКЦ до примусового вигнання греко-католиків Катериною ІІ. На урочистих заходах взяли участь близько 3000 вірних УГКЦ[6] і також представники Української православної церкви Київського Патріархату, Української автокефальної православної церкви.

27 березня 2011 року Собор був відкритий церемонією інтронізації Верховного архієпископа Святослава (Шевчука). В церемонії брали участь 60 ієрархів УГКЦ та інших Східних католицьких Церков, представники Святого Престолу, Європейської Єпископської Конференції, ієрархи Римо-католицької церкви в Україні та православних Церков Київської традиції, члени Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій.[7]

5 червня 2017 року в День св. Духа у крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ в місті Києві упокоїлося тіло глави Української греко-католицької церкви у 2001—2011 рр. Верховного Архієпископа Києво-Галицького (2005—2011 рр.) Любомира Гузара. Похорон відбувся за великого скупчення людей, за участі найповажніших архиєреїв УГКЦ, представників інших конфесій та віровизнань, дипломатичного корпусу[8].

Богослужіння[ред. | ред. код]

Богослужіння у Патріаршому соборі здійсннються щодня[9]. Недільна Божественна літургія об 11:00 транслюється через Живе телебачення[10][11].

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама частини лівого берега Києва з Патріаршим собором

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У творчих майстернях архітекторів // Архітектурний вісник. — 2000. — № 3 (11). — С. 25.
  2. Глава УГКЦ: Собор Воскресіння Христового сяє як Новий Єрусалим на весь світ — УНІАН
  3. http://tvoemisto.tv/news/10_tsikavyh_faktiv_pro_patriarshyy_sobor_u_kyievi_74172.html
  4. Блаженніший Святослав освятив Патріарший собор Воскресіння Христового
  5. Як посвячували головний собор УГКЦ у Києві // газета «Експрес». — 2013. — 19 серпня.
  6. Собор єднає всіх! К.: «Друкарські куншти», 2009
  7. Архієпископ Києво-Галицький Блаженніший Святослав зійшов на Престіл
  8. Релігійно-інформаційна служба України, 05.06.2017
  9. Розклад Богослужінь у Патріаршому Соборі
  10. онлайн трансляції Богослужінь від Живе телебачення
  11. Записи Божественних Літургій

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. https://sobor.ugcc.church/. 
  2. Офіційний сайт Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. https://sobor.ugcc.church/. 
  3. Патріарший Собор Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. https://sobor.ugcc.church/. 
  4. Патріарший Собор Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. https://sobor.ugcc.church/. 
  5. Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. https://sobor.ugcc.church/.