Чудсько-Псковське озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пейпус)
Перейти до: навігація, пошук
Чудсько-Псковське озеро
ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee
Чудсько-Псковське озеро
Координати: 58°40′36″ пн. ш. 27°29′30″ сх. д. / 58.67666666666700337° пн. ш. 27.49166666666700110° сх. д. / 58.67666666666700337; 27.49166666666700110
58°40′36″ пн. ш. 27°29′30″ сх. д. / 58.67667° пн. ш. 27.49167° сх. д. / 58.67667; 27.49167Координати: 58°40′36″ пн. ш. 27°29′30″ сх. д. / 58.67667° пн. ш. 27.49167° сх. д. / 58.67667; 27.49167
Розташування
Прибережні країни Росія Росія, Естонія Естонія
Розміри
Площа поверхні 3,55 тис. км²
Висота над рівнем моря 30,1 м
Середня глибина 7,1 м
Макс. глибина 15 м
Берегова лінія 520 км
Об'єм 25 км³
Країни басейну Естонія і Росія
Чудсько-Псковське озеро (Естонія)
Чудсько-Псковське озеро
Чудсько-Псковське озеро
Чудсько-Псковське озеро (Псковська область)
Чудсько-Псковське озеро
Чудсько-Псковське озеро

CMNS: Lake Peipus на Вікісховищі

Чудсько-Псковське озеро (ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee), озеро на кордоні Естонії та Росії; 3550 км² (з'єднується з південною частиною — Псковським озером), глибина до 15 м; витоки ріки Нарва, що впадає у Фінську затоку. Четверта за площею прісна водойма в Європі[1].

Опис[ред.ред. код]

Площа 3550 км². Середня глибина 7,1 м, найбільша — 15 м.[2]

Озеро складається з трьох частин:[2]

  • Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2670 км²;
  • Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 710 км²;
  • Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 170 км²; озеро-протока, з'єднує два попередні озера.

За іншими даними площа озер становить:[3]

  • Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2613 км² (73 %);
  • Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 709 км² (20 %);
  • Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 236 км² (7 %), із загальною площею 3555 км².

На озері безліч островів, найбільшими є острів Порка (ест. Piirissaar) і Талабські острови. В озеро впадає близько 30 річок. Найбільшими є: Велика і Емайигі. Витікає одна річка — Нарва. Берег низинний, складений торф'яником. Дно мулисте.

Клімат[ред.ред. код]

Озеро замерзає наприкінці листопада — початку грудня. Чудське скресає пізніше аніж Псковське і Тепле озеро. Льодохід припадає на кінець квітня — початок травня.

Історія[ред.ред. код]

Озеро є залишком від великої стародавньої льодовикової водойми, яка існувала у минулі геологічні періоди на місці сучасного.

Взимку 1242, у південній частині озера, відбулася битва війська васала Золотої Орди Олександра Невського з тевтонськими лицарями, яка увійшла в історію як Льодове побоїще.

Фізико-географічна характеристика[ред.ред. код]

Історія формування озера[ред.ред. код]

Озеро — це релікт великої льодовикової водойми, що знаходилась на місці сучасної[4]. У палеозої 300–400 мільйонів років тому вся територія сучасного басейну Фінської затоки була покрита морем. Осадові відкладення того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають потужною товщею (понад 200 метрів) кристалічний фундамент, що складається з гранітів, гнейсів та діабазів. Сучасний рельєф утворився в результаті діяльності льодовика (Останнє Валдайське заледеніння було 12 тисяч років тому). Після відступу льодовика утворилося Літоринове море, рівень якого був на 7 — 9 м вище сучасного. Рівні льодовикових водойм поступово знижувалися, а їх площа зменшувалася[5].

Береги, рельєф дна та гідрографія озера[ред.ред. код]

Береги Чудсько-Псковського озера мають плавні обриси та утворюють лише одну значну затоку — Раскопельську. Майже всюди до низьких берегів озера, що складені переважно торфовищами, прилягають обширні низовинні та заболочені простори, які затоплюються в періоди весняних повеней. В періоди найбільших розливів площа затоплення досягає 1000 км²[6]. Західний берег Псковського озера біля села Червона Гірка високий та стрімкий. Західний берег Чудського озера низовинний, місцями заболочений, східний — більше піднесений. Трапляються піщані дюни і пагорби, порослі борами. Уздовж піщаних берегів на 200–300 м тягнеться смуга мілководдя[7].

Фауна[ред.ред. код]

У озері живуть риби: окунь, судак, лящ, плітка, сиг, Osmerus eperlanus eperlanus m. spirinchus тощо[2]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. see The United Nations World Water Development Report
  2. а б в Чудсько-Псковське озеро / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  3. Рыбный промысел / Водные биоресурсы // Государственный комитет Псковской области по природопользованию и охране окружающей среды (рос.)
  4. Географічний енциклопедичний словник: Географічні назви — М.: Радянська енциклопедія. 1983, З. 488.
  5. Дарінський А. В. Ленінградська область. — Л. : Лениздат, 1975. — С. 14 — 26.
  6. Соколов А. А. Гідрографія СРСР. Л.: Гидрометеоиздат, 1952
  7. Енциклопедія туриста. Псковсько-Чудское озеро

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Озеро Це незавершена стаття про озеро.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.