Печерська синагога
| Печерська синагога | |
|---|---|
| 50°25′57″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д. / 50.43260000002777588° пн. ш. 30.54300000002777793° сх. д.Координати: 50°25′57″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д. / 50.43260000002777588° пн. ш. 30.54300000002777793° сх. д. | |
| Тип споруди | втрачена спорудаd і синагога |
| Розташування | Україна, Київ, Печерськ |
| Архітектор | Андрій Меленський |
| Початок будівництва | 1808 |
| Кінець будівництва | 1809 |
| Зруйновано | 1829 |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Адреса | Печерська площа |
  Печерська синагога (Київ) | |
 | |
Печерська синагога — колишня синагога в Києві, що була розташована на сучасній Печерській площі, між вулицями Копиленка та Панаса Мирного[1].
Історія[ред. | ред. код]
Наприкінці XVIII століття, коли євреям знову дозволили оселитися в Києві, вони, зокрема, оселилися і на Печерську, переважно це були купці та ремісники[2]. У 1808 році міський архітектор Андрій Меленський розробив для Київського Єврейського товариства проєкт дерев'яного молитовного будинку, 15 червня того ж року проєкт затвердив київський губернатор Петро Панкратьєв[3][1].
Будівництво завершили у 1809 році, про що зберігся запис у пінкасі київського поховального братства «Хевра Кадиша»[3]:
|
Сьогодні, у неділю 24 ава 5569 р., ми зібралися, щоб зайнятися святими справами з питання синагоги, яку допомагали ми збудувати. На спільну радість було завершене її будівництво тут, на Печерську. І для того, або кожен мав своє місце, обрали ми поважних людей до спеціального товариства, три людини, відомі в місті: ребе Єгуда-Лейб, син Яакова Левенберга; пан Озер, син Бецалеля Розенфельда, відомий своїм багатством; ребе Авраам, син Якова з Борисполя, щоби було в них право продавати місця в синагозі. Кожному, хто видаватиметься їм достойним певного місця, і його дружині у жіночому відділенні, при продажу видається купча з особистим підписом і печаткою вищевказаних осіб, а також, для надання документу законної сили, нашого шановного Рава Ав-бейт-Дін Києва, ребе Довида | 
|
Печерська синагога була дерев'яна одноповерхова, прямокутна в плані споруда (розміром 23×12 м), зведена у стилі класицизму[3]. Чільний фасад, що виходив на захід, підкреслювався портиком із чотирма колонами[3]. Окрім молитовні, у будинку також було приміщення для зібрань місцевого кагалу, таким чином, синагога стала громадським центром печерських євреїв[1]. Пізніше, на початку 1820-х років біля неї звели муровану будівлю меншої, «зимової» («теплої») синагоги[1].
Втім, у 1827 році імператор Микола I знову заборонив євреям оселятися в Києві та вигнав їх із міста[1]. В історичних джерелах лишився запис про те, що «вѣтхое строеніе синагоги» при цьому оцінили в 1000 рублів; у тому ж документі згадується «стара невелика будівля для [єврейської] школи». У 1829 році дерев'яна Печерська синагога згоріла у пожежі; зимова синагога, ймовірно, зруйнувалася тоді ж або була незабаром розібрана при будівництві Нової Печерської фортеці[3]. Закревський у своєму «Описі Києва» вказує, що[4]:
|
|
...на Печерську ж дві інші, дерев'яні синагоги, літня, здоровенна будівля, яка згоріла у 1829 році, та зимова, що навряд чи через свою близькість могла вціліти. Оригінальний текст (рос. дореф.) на Печерскѣ же двѣ другія, деревянныя синагоги, лѣтняя, огромное зданіе, сгорѣвшее въ 1829 г. и зимняя, едва ли по близости въ то время уцѣлѣвшая |
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Кальницький, 2012, с. 149.
- ↑ Кальницкий, 2012, с. 158.
- ↑ а б в г д Кальницкий, 2012, с. 159.
- ↑ Закревский, 1868, с. 317.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — ISBN 978-966-489-183-4.
- Кальницкий М. Б. Еврейские адреса Киева. — К. : Дух і літера, 2012. — 368 с. — ISBN 978-966-378-222-5.
- Закревский Н. Описаніе Кіева. — М. : Типографія В. Грачева и комп, 1868. — Т. 1. — 455 с. (рос. дореф.)
- Галант І. Я. Виселення жидів із Київа року 1835-го // Зб. праць Істор.-археогр. жидів. комісії ВУАН. — 1928. — Т. I. — С. 149—197.
- Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія. 2000.
