Печерська синагога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Печерська синагога
50°25′57″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д. / 50.43260000002777588° пн. ш. 30.54300000002777793° сх. д. / 50.43260000002777588; 30.54300000002777793Координати: 50°25′57″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д. / 50.43260000002777588° пн. ш. 30.54300000002777793° сх. д. / 50.43260000002777588; 30.54300000002777793
Тип споруди втрачена споруда і синагога
Розташування Україна, Київ, Печерськ
Архітектор Андрій Меленський
Початок будівництва 1808
Кінець будівництва 1809
Зруйновано 1829
Відбудовано не відбудовувалась
Адреса Печерська площа
Печерська синагога. Карта розташування: Київ
Печерська синагога
Печерська синагога (Київ)

Печерська синагога  — колишня синагога в Києві, що була розташована на сучасній Печерській площі, між вулицями Копиленка та Панаса Мирного[1].

Історія[ред. | ред. код]

Наприкінці XVIII століття, коли євреям знову дозволили оселитися в Києві, вони, зокрема, оселилися і на Печерську, переважно це були купці та ремісники[2]. У 1808 році міський архітектор Андрій Меленський розробив для Київського Єврейського товариства проєкт дерев'яного молитовного будинку, 15 червня того ж року проєкт затвердив київський губернатор Петро Панкратьєв[3][1].

Будівництво завершили у 1809 році, про що зберігся запис у пінкасі київського поховального братства «Хевра Кадиша»[3]:

« Сьогодні, у неділю 24 ава 5569 р., ми зібралися, щоб зайнятися святими справами з питання синагоги, яку допомагали ми збудувати. На спільну радість було завершене її будівництво тут, на Печерську. І для того, або кожен мав своє місце, обрали ми поважних людей до спеціального товариства, три людини, відомі в місті: ребе Єгуда-Лейб, син Яакова Левенберга; пан Озер, син Бецалеля Розенфельда, відомий своїм багатством; ребе Авраам, син Якова з Борисполя, щоби було в них право продавати місця в синагозі. Кожному, хто видаватиметься їм достойним певного місця, і його дружині у жіночому відділенні, при продажу видається купча з особистим підписом і печаткою вищевказаних осіб, а також, для надання документу законної сили, нашого шановного Рава Ав-бейт-Дін Києва, ребе Довида «

Печерська синагога була дерев'яна одноповерхова, прямокутна в плані споруда (розміром 23×12 м), зведена у стилі класицизму[3]. Чільний фасад, що виходив на захід, підкреслювався портиком із чотирма колонами[3]. Окрім молитовні, у будинку також було приміщення для зібрань місцевого кагалу, таким чином, синагога стала громадським центром печерських євреїв[1]. Пізніше, на початку 1820-х років біля неї звели муровану будівлю меншої, «зимової» («теплої») синагоги[1].

Втім, у 1827 році імператор Микола I знову заборонив євреям оселятися в Києві та вигнав їх із міста[1]. В історичних джерелах лишився запис про те, що «вѣтхое строеніе синагоги» при цьому оцінили в 1000 рублів; у тому ж документі згадується «стара невелика будівля для [єврейської] школи». У 1829 році дерев'яна Печерська синагога згоріла у пожежі; зимова синагога, ймовірно, зруйнувалася тоді ж або була незабаром розібрана при будівництві Нової Печерської фортеці[3]. Закревський у своєму «Описі Києва» вказує, що[4]:

«

...на Печерську ж дві інші, дерев'яні синагоги, літня, здоровенна будівля, яка згоріла у 1829 році, та зимова, що навряд чи через свою близкість могла вціліти.

Оригінальний текст (рос. дореф.)
на Печерскѣ же двѣ другія, деревянныя синагоги, лѣтняя, огромное зданіе, сгорѣвшее въ 1829 г. и зимняя, едва ли по близости въ то время уцѣлѣвшая
«

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]