Почесні громадяни Буенос-Айреса

Поче́сний (видатни́й) громадяни́н Автоно́много мі́ста Буенос-Айрес (ісп. Ciudadano Ilustre de la Ciudad Autónoma de Buenos Aires) — почесне звання, що присвоюється від імені громади міста Буенос-Айрес та є вищим знаком вдячності жителів цього міста. Воно присвоюється фізичним особам, які мають видатні заслуги та внесли великий особистий вклад у розвиток Буенос-Айреса, його культуру, науку, політику, спорт тощо. Звання присвоюється лише аргентинцям, які народилися або прожили більше 10 років у місті.

Першою відзначеною цією нагородою особою була Флорентіна Гомес Міранда^[es], аргентинська правниця та політик лівого толку, яку нагородили 25 березня 1999 року. З того часу, станом на 2023 рік, було нагороджена 241 людина.

Порядок нагородження[ред. | ред. код]

Міська влада Буенос-Айреса затвердила наступні місцеві нагороди^[1]:

Видатний гість міста Буенос-Айрес (ісп. Visitante Ilustre de la Ciudad de Buenos Aires);
Почесний гість міста Буенос-Айрес (ісп. Huésped de Honor de la Ciudad de Buenos Aires);
Почесний (видатний) громадянин міста Буенос-Айрес (ісп. Ciudadano/a Ilustre de la Ciudad de Buenos Aires);
Видатна особистість міста Буенос-Айрес (ісп. Personalidad Destacada de la Ciudad de Buenos Aires);
Знак за заслуги (ісп. Medalla al mérito);
Почесна грамота за мужність або відвагу (ісп. Diploma de Honor al Valor o Arrojo).

Згідно міського закону № 578, звання почесного громадянина присуджується законодавчим органом автономного міста Буенос-Айрес^[es], що приймає спеціальний законодавчий акт, схвалений двома третинами депутатів^[2]. Отримати звання можуть лише фізичні особи, громадяни Аргентини, які народилися в місті Буенос-Айрес або проживають у ньому не менше 10 років і які відзначилися своєю діяльністю в галузях культури, науки, політики, спорту та захист прав, гарантованих Національною Конституцією та Конституцією міста Буенос-Айрес^[es]^[1]. Почесне громадянство не може бути надано будь-якій особі, яка скоїла злочини проти людства в будь-де у світі, а також будь-кому, хто здійснював і видавав накази про репресії під час військової диктатури^[3].

Опис списку[ред. | ред. код]

Перелік почесних громадян[ред. | ред. код]

Нагороджені у 1990-х[ред. | ред. код]

Особа	Закон (Ley CABA)	Дата присвоєння	Пр.
Марія Флорентіна Гомес Міранда^[es] (María Florentina Gómez Miranda; 1912—2011) Юрист і політик. Діячка лівого Громадянського радикального союзу, депутат нижньої палати парламенту у 1983—1991 роках. Відома захистом прав жінок^[4]^[5].	Nº176/1999	25 березня	^{[Ley 1]}
Берта Перельштайн де Браславскі^[es] (Berta Perelstein de Braslavsky; 1913—2008) Педагог і міжнародний педагогічний консультант, яку називають «учителем учителів».	Nº266/1999	14 жовтня	^{[Ley 2]}
Грегоріо Вайнберґ^[es] (Gregorio Weinberg; 1919—2006) Письменник, історик, редактор і педагог, який займався дослідженнями та викладанням культури, історії ідей та освіти^[6].	Nº267/1999	14 жовтня	^{[Ley 3]}

Нагороджені у 2000-х[ред. | ред. код]

Особа	Закон (Ley CABA)	Дата присвоєння	Пр.
Едуардо Гудіньйо Кіффер^[es] (Eduardo Gudiño Kieffer; 1935—2002) Письменник і журналіст.	Nº619/2001	2 серпня	^{[Ley 4]}
Онофре Ловеро^[es] (Onofre Lovero; 1925—2012) Актор і театральний режисер.	Nº620/2001	2 серпня	^{[Ley 5]}
Альберто Мігре^[es] (Alberto Migré; 1931—2006) Письменник і телепродюсер, автором кількох «мильних опер» на телебаченні.	Nº673/2001	15 листопада	^{[Ley 6]}
Орасіо Салас^[es] (Horacio Salas; 1938—2020) Поет, есеїст й історик. Був директором Національного фонду мистецтв^[es] і Національної бібліотеки^[7].	Nº674/2001	15 листопада	^{[Ley 7]}
Фелікс Франсіско Неббія^[es] (Félix Francisco Nebbia; нар. 1948) Співак, музикант і композитор, який вважається одним із засновників аргентинського року. Його пісня La balsa^[es] 1967 року, записана у співавторстві з Тангіто^[es] і виконана групою Los Gatos^[es], принесла величезний успіх року іспанською мовою в Аргентині та була визнана найкращою рок-піснею в історії Аргентини за версією журналу Rolling Stone та MTV.	Nº675/2001	15 листопада	^{[Ley 8]}
Мігель Анхель Естрелья^[es] (Miguel Ángel Estrella; 1940—2022) Класичний піаніст.	Nº676/2001	15 листопада	^{[Ley 9]}
Алехандро Доліна^[es] (Alejandro Dolina; нар. 1944) Письменник, музикант, радіо та телеведучий, актор.	Nº677/2001	15 листопада	^{[Ley 10]}
Лєрко Спіллер^[es] (Ljerko Spiller; 1908—2008) Скрипаль, учитель музики та диригент хорватського походження^[8].	Nº721/2001	14 грудня	^{[Ley 11]}
Марія Фукс^[es] (María Fux; 1922—2023) Балерина, хореограф і танцювальний терапевт. Відома, як автор власної системи танцювальної терапії в Аргентині.	Nº722/2001	14 грудня	^{[Ley 12]}
Есмеральда Аголья^[es] (Esmeralda Agoglia; 1923—2014) Балерина. Перша аргентинка, яка отримала міжнародне визнання за свою роботу в класичному танці, пізніше стала хореографом.	Nº723/2001	14 грудня	^{[Ley 13]}
Педро Оргамбіде^[es] (Pedro Orgambide; 1929—2003) Письменник-поліграф^[en] мексиканського походження.	Nº724/2001	14 грудня	^{[Ley 14]}
Альфредо Алькон^[es] (Alfredo Alcón; 1930—2014) Театральний актор і режисер.	Nº807/2002	2 липня	^{[Ley 15]}
Мігель Унамуно^[es] (Miguel Unamuno; 1932—2009) Політичний діяч, який обіймав посаду міністра праці^[es] в уряді Ісабель Перон.	Nº808/2002	2 липня	^{[Ley 16]}
Професор Хорхе Очоа де Егілеор (Jorge Ochoa de Eguileor; ?) Історик.	Nº809/2002	2 липня	^{[Ley 17]}
Лоліта Торрес (Lolita Torres; 1930—2002) Співачка та акторка. Протягом своєї 50-літньої творчої кар'єри грала в кіно, на радіо, у театрі та на телебачення. Здобла популярність не тільки в Південній Америці, а й у країнах Азії та Європи. Через проблеми зі здоров'ям у 1990-х роках вона відійшла від активної діяльності і за місяць до смерті її було нагороджено почесним громадянинством міста Буенос-Айрес^[9]^[10].	Nº810/2002	1 серпня	^{[Ley 18]}
Хуан Карлос Хене^[es] (Juan Carlos Gené; 1929—2012) Актор і драматург, профспілковий і політичний діяч. Президентом і генеральний секретар Аргентинської асоціації акторів^[es], генеральний директор Channel 7^[es] і генеральний директор муніципального театру ім. генерала Сан-Мартіна^[es] в Буенос-Айресі. Він був директор Латиноамериканського центру створення та дослідження театру (CELCIT) до своєї смерті.	Nº846/2002	1 серпня	^{[Ley 19]}
Леопольдо Федеріко^[es] (Leopoldo Federico; 1927—2014) Диригент, композитор і бандонеоніст, який вважається одним з найвидатніших виконавців у жанрі танго^[11].	Nº858/2002	15 серпня	^{[Ley 20]}
Хуан Карлос Коломбрес «Ландрю»^[es] (Juan Carlos Colombres «Landrú»; 1923—2017) Художник-мультиплікатор.	Nº977/2002	12 грудня	^{[Ley 21]}
Ектор Россетто (Héctor Rossetto; 1923—2017) Шахіст, міжнародний гросмейстер і п'ятиразовий чемпіон Аргентини.	Nº978/2002	12 грудня	^{[Ley 22]}
Елена Мусманно^[es] (Elena Musmanno; 1908—2012) Вчена-нутриціолог. Була високопосадовцем ООН, дослідником, викладачем, міжнародним консультантом і автором численних праць для підготовки фахівців у галузі харчування та поширення науки про харчування.	Nº979/2002	12 грудня	^{[Ley 23]}
Рейнальдо Чакон (Reinaldo Chacón; ?) Медик.	Nº980/2002	12 грудня	^{[Ley 24]}
Аквіліно Гонсалес Подеста (Aquilino González Podestá; ?) Архітектор.	Nº981/2002	12 грудня	^{[Ley 25]}
Родольфо Медерос^[es] (Rodolfo Mederos; нар. 1940) Бандонеоніст, режисер, педагог, композитор і аранжувальник. Засновник культового гурту Generación Cero.	Nº982/2002	12 грудня	^{[Ley 26]}
Професор Оскар Карлос Пекора (Oscar Carlos Pécora; ?) Театральний режисер.	Nº983/2002	12 грудня	^{[Ley 27]}
Роберто Санчес «Сандро»^[es] (Roberto Sánchez «Sandro»; нар. 1940) Співак і актор. Як виконавець відомий в жанрах canción melódica^[es], рок-н-ролу та попмузики^[12]^[13].	Nº984/2002	12 грудня	^{[Ley 28]}
Єва Хіберті^[es] (Eva Giberti; нар. 1929) Психолог і психоаналітик, соціальний працівник і професор університету. Протягом усього свого професійного життя систематично займалася дослідженнями «гендеру».	Nº985/2002	12 грудня	^{[Ley 29]}
Грасієла Борхес^[es] (Graciela Borges; нар. 1942) Видатна аргентинська акторка кіно, театру та телебачення, радіоведуча. Відзначена своїм талантом і надзвичайною привабливістю, вона стала символом аргентинської краси 1960-х і 1970-х років, а участь у кількох фільмах зробила її найвідомішою акторкою національного кіно.	Nº986/2002	12 грудня	^{[Ley 30]}
Майор Вісенте Альберто Варела (Vicente Alberto Varela; ?) Майор аргентинської армії у відставці, який пережив громадянсько-військове повстання 1956^[es] року на захист національної конституції під командуванням генерала Хуана Хосе Вальє^[es]^{[Ley 31]}.	Nº987/2002	12 грудня	^{[Ley 31]}
Педро Ігнасіо Кальдерон^[es] (Pedro Ignacio Calderón; нар. 1933) Музикант, що протягом багатьох років був керівником філармонічного оркестру Буенос-Айреса^[es].	Nº988/2002	12 грудня	^{[Ley 32]}
Ектор Майораль^[es] (Héctor Mayoral; нар. 1937) Танцюрист танго, викладач і хореограф.	Nº989/2002	12 грудня	^{[Ley 33]}
Ельса Марія Боркес де Майораль (Elsa María Bórquez de Mayoral; ?) Танцівниця.	Nº990/2002	12 грудня	^{[Ley 34]}
Професор Сара Б'янкі^[es] (Sarah Bianchi; 1922—2010) Вчителька, театральна режисерка, театральна акторка, лялькарка і авторка різноманітних лялькових вистав для дітей і дорослих^[14].	Nº991/2002	12 грудня	^{[Ley 35]}
Оскар Еміліо «Качо» Тірао^[es] (Oscar Emilio «Cacho» Tirao; 1941—2007) Гітарист і композитор народної музики, що грав у своєму стилі та техніці класичної гітари.	Nº1026/2003	18 червня	^{[Ley 36]}
Альфредо Ді Стефано (Alfredo Di Stéfano; 1926—2014) Аргентинсько-іспанський футболіст і тренер. Легендарний гравець клубів «Рівер Плейт» , «Мільйонаріос» і «Реал Мадрид». З 2000 року і до самої смерті він був почесним президентом клубу «Реал Мадрид», якому, будучи гравцем, завдячує своїми найбільшими успіхами та всесвітнім визнанням, найкращий бомбардир за всю історію клубу. Його вважають одним із найкращих гравців усіх часів^[15].	Nº1085/2003	25 вересня	^{[Ley 37]}
Хуан Карлос Копес^[es] (Juan Carlos Copes; 1931—2021) Танцюрист і хореограф танго. Відомим тим, що він був пропагандистом танцю танго з видовищним хореографічним стилем та його міжнародним поширенням.	Nº1088/2003	2 жовтня	^{[Ley 38]}
Рауль Хіменес^[es] (Raúl Giménez; нар. 1950) Ліричний тенор, що побудував кар'єру в європейських та південноамериканських театрах, що спеціалізується на бельканто та репертуарі Моцарта.	Nº1089/2003	2 жовтня	^{[Ley 39]}
Професор Фермін Чавес^[es] (Fermín Chávez; 1924—2006) Історик, поет і журналіст, учень Хосе Марії Роси^[es].	Nº1090/2003	2 жовтня	^{[Ley 40]}
Атіліо Стампоне^[es] (Atilio Stampone; 1926—2022) Музикант аргентинського танго, піаніст, аранжувальник, режисер і композитор. Маючи класичну освіту, він був учасником знаменитого октету^[es] Астора П'яццолли. У 1952 році, у віці 26 років, створив власний оркестр. Написав музичні партитури до важливих фільмів, у тому числі до «Офіційної версії» (ісп. La historia oficial), який у 1985 році отримав премію «Оскар» як найкращий іноземний фільм. Серед його творів виділяється альбом Concepto 1972 року, який вважається однією з найважливіших комплексних робіт в історії танго та шоу-музики. З 2000 року працював директором Аргентинського національного музичного оркестру «Хуан де Діос Філіберто».	Nº1091/2003	2 жовтня	^{[Ley 41]}
Рауль Гарельйо^[es] (Raúl Garello; 1936—2016) Бандонеоніст, режисером, композитором і аранжувальником, який займався музикою танго.	Nº1092/2003	2 жовтня	^{[Ley 42]}
Карлос Гарсія^[es] (Carlos García; 1914—2006) Піаніст, диригент, композитор і аранжувальник. Виріс у Буенос-Айресі та впродовж 1920—1926 років він почав свої перші музичні дослідження з Маріано Домінгесом. Через деякий час він навчився вдосконалюватися у грі на фортепіано, вивчаючи гармонію, контрапункт, фугу, композицію та інструментування у маестро Педро Руббіоне.	Nº1093/2003	2 жовтня	^{[Ley 43]}
Хорхе Відаль^[es] (Jorge Vidal; 1924—2010) Співак аргентинського танго. Він мав довгу творчу кар'єру, яка включала участь у кількох фільмах^[16].	Nº1094/2003	2 жовтня	^{[Ley 44]}
Мануель Садоскі^[es] (Manuel Sadosky; 1914—2005) Математик, фізик і інформатик, який вважається «батьком комп'ютерної техніки в Аргентині». Він привіз у країну комп'ютер Clementina^[es]^[17] і був засновником нової комп'ютерної спеціальності в університеті Буенос-Айреса^[18]. Під час військової диктатури був вигнаний і повернувся до країни, щоб стати секретарем з питань науки і технологій в уряді Рауля Рікардо Альфонсіна.	Nº1095/2003	2 жовтня	^{[Ley 45]}
Луїс Альберто Кесада (Luis Alberto Quesada; ?) Поет і громадський діяч.	Nº1096/2003	2 жовтня	^{[Ley 46]}
Роберто Освальд^[es] (Roberto Oswald; 1933—2013) Сценограф і оперний режисер^[19]^[20].	Nº1097/2003	2 жовтня	^{[Ley 47]}
Фернандо Суарес Пас^[es] (Fernando Suárez Paz; 1941—2020) Музикант, скрипаль і диригент, який був працював у Національному симфонічному оркестрі^[es] та Філармонічному оркестрі Буенос-Айреса^[es].	Nº1098/2003	2 жовтня	^{[Ley 48]}
Орасіо Коппола^[es] (Horacio Coppola; 1906—2012) Фотограф і кінорежисер.	Nº1099/2003	2 жовтня	^{[Ley 49]}
Леон Х'єко^[es] (Raúl Alberto Antonio «León» Gieco; нар. 1951) Популярний музикант і співак. Його творчість характеризується змішанням фольклорного жанру^[es] з аргентинським роком, а також соціальними та політичними підтекстами своїх пісень.	Nº1100/2003	2 жовтня	^{[Ley 50]}
Професор Херман Бідарт Кампос^[es] (Germán Bidart Campos; 1927—2004) Правник, доктор права та соціальних наук Університету Буенос-Айреса^[21], він був членом Консультативної комісії з розробки Конституції Аргентини в 1972 році, радником Національного конституційного конвенту з реформи Конституції Аргентини 1994 року. Декан юридичного факультету Аргентинського католицького університету, проректор того ж університету та директор юридичної газети El Derecho^[es].	Nº1179/2003	13 листопада	^{[Ley 51]}
Професор Освальдо Баєр^[es] (Osvaldo Bayer; 1927—2018) Історик, письменник, журналіст, філософ, мислитель, інтелектуал, профспілковий діяч, політичний активіст і правозахисник. В часи військової диктатури жив у вигнанні в Берліні^[22].	Nº1254/2003	4 грудня	^{[Ley 52]}
Максиміліано Герра^[es] (Maximiliano Guerra; 1927—2004) Танцюрист і хореограф.	Nº1255/2003	4 грудня	^{[Ley 53]}
Ебе Клементі (Hebe Clementi; ?) Історик.	Nº1256/2003	4 грудня	^{[Ley 54]}
Альфредо Карліно^[es] (Alfredo Carlino; 1932—2018) Поет, колишній боксер, журналіст, учитель і політичний активіст пероністського толку^[23].	Nº1257/2003	4 грудня	^{[Ley 55]}
Професор Роберто Едмундо Пупі (Roberto Edmundo Pupi; ?) Медик.	Nº1258/2003	4 грудня	^{[Ley 56]}
Карлос Б'янкі (Carlos Bianchi; нар. 1949) Футболіст, тренер і спортивний директор. Б'янкі був одним із найрезультативніших аргентинських форвардів свого часу, встановлюючи рекорди в Аргентині та Франції, але він отримав ще більше визнання завдяки своїй кар'єрі технічного директора, який здебільшого тренував клуби «Велес Сарсфілд» і «Бока Хуніорс» і став ним з найуспішніших в історії південноамериканського футболу^[24]^[25].	Nº1259/2003	4 грудня	^{[Ley 57]}
Професор Освальдо Гульєльміно (Osvaldo Guglielmino; ?) Письменник.	Nº1260/2003	4 грудня	^{[Ley 58]}
Перес Селіс^[es] (Pérez Celis; 1939—2008) Художник-пластик^[en] з міжнародним визнанням. Його творчість виражалася в живописі, скульптурі, муралізмі та гравюрі. Він розробив абстрактний стиль, вдаючись до злиття естетичних ліній андських індіанських культур із міжнародним пластичним авангардом, водночас із використанням образів культури Буенос-Айреса^[es].	Nº1467/2004	16 вересня	^{[Ley 59]}
Еміліо Балькарсе^[es] (Emilio Balcarce; 1918—2011) Скрипаль, Бандонеоніст, диригент, аранжувальник і композитор.	Nº1490/2004	14 жовтня	^{[Ley 60]}
Консепсьйон «Чіна» Сорілья (Concepción «China» Zorrilla; 1922—2014) Уругвайська акторка, комік і режисер. Одна з найпопулярніших діячів мистецтва Ріо-де-ла-Плати та «гранд-дама» ла-платського театру, видатна акторка та театральний режисер у кіно, на радіо та телебаченні, з довгою кар’єрою на обох берегах Ла-Плати, а також сценаристом, продюсером, перекладачем і адаптатором^[26].	Nº1498/2004	21 жовтня	^{[Ley 61]}
Хосе Марія Пенья (José María Peña; ?) Архітектор.	Nº1566/2004	9 грудня	^{[Ley 62]}
Хоакін Сальвадор Лавадо (Joaquín Salvador Lavado; 1932—2020) Карикатурист і автор коміксів, який став громадянином Іспанії. Його найвідомішим твором був комікс «Мафальда»^[es], що публікувався впродавж 1964—1973 років.	Nº1567/2004	9 грудня	^{[Ley 63]}
Грегоріо Орасіо «Уго Марсель» Карпена^[es] (Gregorio Horacio «Hugo Marcel» Cárpena; нар. 1942) Співак танго й актор.	Nº1569/2004	9 грудня	^{[Ley 64]}
Хорхе Вальдів'єсо^[es] (Jorge Valdivieso; нар. 1957) Вважається найкращим серед аргентинських жокеїв усіх часів^[27].	Nº1570/2004	9 грудня	^{[Ley 65]}
Барух Тенембаум^[es] (Baruch Tenembaum; нар. 1933) Громадський діяч, активіст міжрелігійного діалогу. Народився в сім'ї єврейських гаучо з «Колонії Лас-Пальмерас» (ісп. Colonia Las Palmeras) провінції Санта-Фе, містечку єврейських іммігрантів, які рятувалися від єврейських погромів 1880-х років у Російській імперії^[ru]^[28]. Став відомим як активіст міжрелігійного діалогу, особливо через дві неурядові організації, які він заснував: Casa Argentina в Ізраїлі та Міжнародний фонд Рауля Валленберга.	Nº1572/2004	9 грудня	^{[Ley 66]}
Грегоріо Клімовскі^[es] (Gregorio Klimovsky; 1922—2009) Математик і філософ, який вважається одним із найбільших фахівців з епістемології в Південній Америці.	Nº1573/2004	9 грудня	^{[Ley 67]}
Бруно Хельбер^[es] (Bruno Gelber; нар. 1941) Піаніст.	Nº1886/2005	6 грудня	^{[Ley 68]}
Хуліо Бокка^[es] (Julio Bocca; нар. 1967) Балерун, режисер і педагог балету. Танцював як запрошений артист у кількох театрах, зокрема у: Королівському балеті^[en] Лондона, Великому балеті^[en] Москви, Кіровському балеті^[en] Ленінграда, Ла Скала^[it] Мілану, Сарсуелі^[es] Мадрида та багатьох інших.	Nº1887/2005	6 грудня	^{[Ley 69]}
Фауд Хорхе Юрій «Леонардо Фавіо» (Faud Jorge Jury «Leonardo Favio»; 1938—2012) Співак, автор пісень, кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, активіст і політик^[29]. Пік популярності припав на середину 1960-х — початок 1990-х років.	Nº1888/2005	6 грудня	^{[Ley 70]}
Пальма Ніколіна Равальйо «Естела Раваль»^[es] (Palma Nicolina Ravallo «Estela Raval»; 1929—2012) Одна з найвідоміших аргентинських співачок, жіночий голос Los Cinco Latinos^[es].	Nº2019/2006	6 липня	^{[Ley 71]}
Тереса Пароді^[es] (Teresa Parodi; 1929—2012) Фольклорна співачка й автор пісень. Перший міністр культури Аргентини^[es]^[30]. Вона також є одним із найбільш репрезентативних фольклорних голосів Аргентини за останні десятиліття, у 1999 році була відзначена спеціальною нагородою на Національному фольклорному фестивалі в Коскіні^[es].	Nº2022/2006	6 липня	^{[Ley 72]}
Херардо Гандіні^[es] (Gerardo Gandini; 1929—2012) Піаніст, композитор і музичним керівник, який став однією з найактуальніших постатей сучасної аргентинської музики другої половини XX століття.	Nº2032/2006	13 липня	^{[Ley 73]}
Луїс Феліпе Ное^[es] (Luis Felipe Noé; нар. 1933) Художник-пластик, мистецтвознавець і педагог. Між 1961 і 1965 роками він був частиною групи Nueva Figuración^[en]^[31] разом з Ернесто Дейра^[es], Ромуло Маккіо^[es] та Хорхе де ла Вега^[es]. Опублікував більше двадцяти книг і провів численні виставки як в Аргентині, так і за кордоном. Однією з головних тем, яка проходить через усі його роботи, є його «концепція хаосу», що розуміється як динаміка, частиною якої є люди, у постійній трансформації.	Nº2077/2006	31 серпня	^{[Ley 74]}
Рохеліо Хуліо Фріхеріо^[es] (Rogelio Julio Frigerio; 1914—2006) Журналіст і політик, ключова фігура в уряді Артуро Фрондісі (1958—1962), засновник разом з ним Руху інтеграції та розвитку^[es] та основний представник економічної течії девелопменталізму в Аргентині^[32]. Нагороджено за: «внесок у національний розвиток, формулювання економіко-політичної доктрини для його реалізації, за пристрасну відданість державним справам і за те, що він був культиватором дружби разом з іншими портеньйо»	Nº2078/2006	31 серпня	^{[Ley 75]}
Едуардо Мануель Аркімбо (Eduardo Manuel Arquimbaud; ?) Танцюрист.	Nº2113/2006	19 жовтня	^{[Ley 76]}
Глорія Хулія Барро (Gloria Julia Barraud; ?) Танцюристка.	Nº2113/2006	19 жовтня	^{[Ley 76]}
Гільєрмо Вілас (Guillermo Vilas; нар. 1952) Тенісист. Переможець 62 турнірів ATP, 4 з яких були турнірами Великого шолома і шість чемпіонатів Гран-Прі (нині тур ATP Мастерс 1000). Єдиним турніром Великого шолома, який він не зміг виграти, був Вімблдон, у якому йому вдалося дійти до чвертьфіналів у 1975 та 1976 роках. Був № 1 і чемпіоном світу 1977 року за престижним щорічним рейтингом World Tennis^[33]^[34]^[35]^[36].	Nº2126/2006	26 жовтня	^{[Ley 77]}
Леон Бенарос^[es] (León Benarós; 1915—2012) Поет, історик, юрист, фольклорист, мистецтвознавець і художник. З літературного боку він належить до так званого покоління 1940-х (ісп. Generación del '40).	Nº2130/2006	2 листопада	^{[Ley 78]}
Алехандро Вашингтон Але «Альберто Подеста»^[es] (Alejandro Washington Alé «Alberto Podestá»; 1924—2015) Співаком аргентинського танго.	Nº2144/2006	9 листопада	^{[Ley 79]}
Сіпе Лінковскі^[es] (Cipe Lincovsky; 1929—2015) Акторка. Одна з найвидатніших у своїй країні, головним чином у кіно та театрі, діячка культури єврейської громади в Аргентині^[37].	Nº2159/2006	23 листопада	^{[Ley 80]}
Клоріндо Теста^[es] (Clorindo Testa; 1923—2013) Один із найвідоміших архітекторів Латинської Америки XX століття, представник бруталістської архітектури^[38]^[39]. Серед його найважливіших робіт — будівлі, які увійшли в історію аргентинської архітектури, такі як будівля банку Лондона і Південної Америки^[es] та Національна бібліотека, обидві розташовані в Буенос-Айресі. Він також був художником-пластиком^[40]. Нагороджено за: «внесок в ідентичність Автономного міста Буенос-Айрес»	Nº2160/2006	23 листопада	^{[Ley 81]}
Елена Люсена^[es] (Elena Lucena; 1914—2015) Акторка, танцівниця і співачка.	Nº2161/2006	23 листопада	^{[Ley 82]}
Дієго Торрес^[es] (Diego Torres; нар. 1971) Актор, автор пісень і музикант у латиноамериканському поп-жанрі. Відомий за ролями на телебаченні таа в кіно у фільмах «Інші та ми»^[es] (ісп. Los otros y nosotros), «Золота ракетна група»^[es] (ісп. La banda del Golden Rocket) та головною роллю у фільмі «Сусіди у війні»^[es] (ісп. Los vecinos en guerra)^[41].	Nº2162/2006	23 листопада	^{[Ley 83]}
Рубен Хуарес^[es] (Rubén Juárez; 1947—2010) Виконавець аргентинського танго, бандонеоніст та автор пісень.	Nº2205/2006	7 грудня	^{[Ley 84]}
Віктор Уго Моралес^[es] (Víctor Hugo Morales; нар. 1947) Уругвайський журналіст, телеведучий і письменник, який живе в Аргентині з 1981 року. Відомий, як коментатор футбольних матчів, аж до того, що іноді його вважають «найкращим іспаномовним спортивним репортером»^[42].	Nº2207/2006	7 грудня	^{[Ley 85]}
Флореаль Антоніо Феррара^[es] (Floreal Antonio Ferrara; 1924—2010) Кардіолог, спеціаліст із соціальної медицини, автор кількох книг і міністр охорони здоров’я провінції Буенос-Айрес. Нагороджено за: «те, що присвятив своє життя науковому прогресу в галузі охорони здоров'я та політичним і соціальним зобов'язанням і щоб це знайшло відображення в державній системі, яка гарантує здоров'я всього населення.»	Nº2205/2006	7 грудня	^{[Ley 86]}
Карлос Альберто Бертоласі (Carlos Alberto Bertolasi; ?) Медик. Нагороджено за: «надзвичайну кар’єру лікаря та вагомий внесок у систему охорони здоров'я Автономного міста Буенос-Айрес.»	Nº2209/2006	7 грудня	^{[Ley 87]}
Хосе Луїс Мангієрі^[es] (José Luis Mangieri; 1924—2008) Поет і редактор.	Nº2251/2006	14 грудня	^{[Ley 88]}
Мігель Анхель Еспече Хіль (Miguel Ángel Espeche Gil; ?) Дипломат.	Nº2252/2006	14 грудня	^{[Ley 89]}
Альдо Сесса^[es] (Aldo Sessa; нар. 1939) Фотограф та ілюстратор.	Nº2253/2006	14 грудня	^{[Ley 90]}
Сільвія Блайхмар^[es] (Silvia Bleichmar; 1944—2007) Психоаналітик, психолог і соціолог.	Nº2331/2007	10 травня	^{[Ley 91]}
Маркос Мундсток^[es] (Marcos Mundstock; 1942—2020) Диктор, креативний редактор, актор, комік і гуморист. Відомий як учасник гумористично-музикальної групи Les Luthiers^[es], членом якої був понад 50 років. Нагороджений разом з іншими членами групи.	Nº2414/2007	23 серпня	^{[Ley 92]}
Карлос Нуньєс Кортес^[es] (Carlos Núñez Cortés; нар. 1942) Гуморист, піаніст, композитор і хімік. Відомий як учасник гумористично-музикальної групи Les Luthiers^[es], членом якої був понад 50 років. Нагороджений разом з іншими членами групи.	Nº2414/2007	23 серпня	^{[Ley 92]}
Карлос Лопес Пуччо^[es] (Carlos López Puccio; нар. 1946) Керівник оркестру та хору, мультиінструменталіст і комік. Відомий як учасник гумористично-музикальної групи Les Luthiers^[es], а також засновник і директор хорової студії Буенос-Айреса^[es]. Нагороджений разом з іншими членами групи Les Luthiers.	Nº2414/2007	23 серпня	^{[Ley 92]}
Данієль Рабінович^[es] (Daniel Rabinovich; 1943—2015) Актор і комік. Відомий як учасник гумористично-музикальної групи Les Luthiers^[es], членом якої був понад 50 років. Нагороджений разом з іншими членами групи.	Nº2414/2007	23 серпня	^{[Ley 92]}
Хорхе Маронна^[es] (Jorge Maronna; нар. 1948) Композитор, гітарист і комік. Відомий як учасник гумористично-музикальної групи Les Luthiers^[es], членом якої був понад 50 років. Нагороджений разом з іншими членами групи.	Nº2414/2007	23 серпня	^{[Ley 92]}
Вітілло Абалос^[es] (Vitillo Ábalos; 1922—2019) Фольклорист, музикант, пісняр, композитор, співак і танцюрист^[43]^[44]^[45]. Учасник гурту Los Hermanos Ábalos^[es] протягом майже шістдесяти років, а потім продовжив свою кар'єру в El patio de Vitillo Ábalos^[46]. Нагороджено за: «національну та міжнародну кар'єру в галузі музики»	Nº2415/2007	23 серпня	^{[Ley 93]}
Маріо Роберто Альварес^[es] (Mario Roberto Álvarez; 1913—2011) Архітектор, що вважається одним із найвпливовіших представників архітектурної школи модернізму у своїй країні. Прихильник принципів раціоналізму, за його проектами було побудовано багато різноманітних об'єктів: приватні будинки, офісні будівлі, офіси банків, санаторії, театри, лабораторії, галереї, кондомініуми тощо. Серед його найвідоміших робіт — будівля театру генерала Сан-Мартіна^[es], штаб-квартира SOMISA^[es], вежа IBM^[es] і вежа Le Parc^[es]^[47].	Nº2416/2007	23 серпня	^{[Ley 94]}
Ана Марія Стекельман^[es] (Ana María Stekelman; нар. 1944) Танцівниця та хореограф. Відома тим, що створила аргентинську танцювальну групу Tangokinesis, яка поєднує танго з сучасним танцем.	Nº2417/2007	23 серпня	^{[Ley 95]}
Іполіто Соларі Ірігоєн^[es] (Hipólito Solari Yrigoyen; нар. 1933) Юрист і політик, активіст-реформатор та член лівого Громадянського радикального союзу, який двічі був національним сенатором. Один із засновників Руху оновлення та змін^[es] під керівництвом Рауля Альфонсина. У 1999—2002 роках — член і, пізніше, віце-президент комітету з прав людини ООН. Автор кількох книг.	Nº2418/2007	23 серпня	^{[Ley 96]}
Роберто «Тіто» Косса^[es] (Roberto «Tito» Cossa; нар. 1934) Один із найважливіших драматургів в історії аргентинського театру^[es]. Разом із Рікардо Халаком^[es] є представником «покоління нового реалізму» (ісп. Generación del Nuevo Realismo), що продовжило творчість Карлоса Горостізи^[es].	Nº2419/2007	23 серпня	^{[Ley 97]}
Едуардо Лагос^[es] (Eduardo Lagos; 1929—2009) Музикант, піаніст, композитор, журналіст і офтальмолог, якого вважають «батьком народної музики в Аргентині»^[48]. У 1960-х роках, під час, так званого, фольклорного буму, був одним із найвидатніших новаторів народної музики в Аргентині.	Nº2424/2007	30 серпня	^{[Ley 98]}
Франсіско Хосе Кабрера (Francisco José Cabrera; ?) 1	Nº2425/2007	30 серпня	^{[Ley 99]}
Гільєрмо Ру^[es] (Guillermo Roux; 1929—2021) Художник, який вважався одним із лідерів сюрреалізму у своїй країні^[49].	Nº2426/2007	30 серпня	^{[Ley 100]}
Бернардо Есек'єль Корембліт^[es] (Bernardo Ezequiel Koremblit; 1916—2010) Письменником гуманістичних нарисів і публіцистичних статей на літературну тематику^[50]. Опублікував книги про поетів Ніколаса Оліварі^[es], Алехандри Пісарнік й Альберто Герчуноффа.	Nº2427/2007	30 серпня	^{[Ley 101]}
Марія Роса Мартінес Суарес де Тінайра «Мірта Легран» (María Rosa Martínez Suárez de Tinayre «Mirtha Legrand»; нар. 1927) Акторка та телеведуча. Протягом своєї 83-річної кар'єри зіграла у 35 фільмах, 11 п'єсах і 3 телевізійних серіалах, а також був ведучою двох радіосеріалів і телевізійного обіднього ток-шоу, яке транслювалося протягом 55 років^[51]. Одна з найвідоміших людей і з найдовшою медійною кар'єрою в Аргентині.	Nº2630/2007	20 грудня	^{[Ley 102]}
Естела де Карлотто^[es] (Estela de Carlotto; нар. 1930) Правозахисник і президент асоціації Abuelas de Plaza de Mayo^[es].	Nº2631/2007	20 грудня	^{[Ley 103]}
Гільєрмо О'Доннелл (Guillermo O'Donnell; 1936—2011) Політолог. Серед його теоретичного внеску в науку виділяються праці про бюрократично-авторитарну державу^[es]^[52], теорію демократії^[53] та характеристики процесів переходу до демократії через розвиток таких концепцій, як підзвітність (горизонталь відповідальність), «мікродемократія» (ісп. democracia micro) та «делегативна демократія» (ісп. democracia delegativa).	Nº2632/2007	20 грудня	^{[Ley 104]}
Даніель Баренбойм (Daniel Barenboim; нар. 1942) Піаніст і диригент. Син музикантів, дебютував у Буенос-Айресі у віці семи років і пізніше був запрошений зальцбурзьким Моцартеумом продовжити навчання в цьому місті. Навчався у Надії Буланже, Ігоря Маркевича та в академії Санта-Чечілія в Римі. Нагороджено за: «помітну кар'єру на міжнародній музичній сцені»	Nº2645/2008	6 березня	^{[Ley 105]}
Роса Тарловскі де Ройсінбліт^[es] (Rosa Tarlovsky de Roisinblit; нар. 1919) Правозахисник і віце-президент асоціації Abuelas de Plaza de Mayo^[es].	Nº2646/2008	6 березня	^{[Ley 106]}
Фортунато Бенаїм (Fortunato Benaim; ?) Медик.	Nº2649/2008	13 березня	^{[Ley 107]}
Хуан «Тата» Седрон^[es] (Juan «Tata» Cedrón; нар. 1939) Музикант аргентинського танго, композитор, режисер і гітарист.	Nº2668/2008	3 квітня	^{[Ley 108]}
Ґрісельда Ґамбаро^[es] (Griselda Gambaro; нар. 1928) Письменниця та драматург.	Nº2669/2008	3 квітня	^{[Ley 109]}
Марія Ньєвес Рего^[es] (María Nieves Rego; нар. 1934) Танцівниця аргентинського танго, мілонгера^[en] та хореограф, відома як учасниця акторського шоу Tango Argentino^[es]. Протягом кількох десятиліть танцювала з Хуаном Карлосом Копесом^[es], доки вони не розійшлися в 1990-х роках.	Nº2670/2008	3 квітня	^{[Ley 110]}
Рауль Рікардо Альфонсін (Raúl Ricardo Alfonsín; 1927—2009) Державний діяч, юрист, політик і захисник прав людини. Він був радником, депутатом провінції, національним депутатом, національним сенатором і Президентом Аргентини (1983—1989). Член лівого Громадянського радикального союзу народу^[es] та Громадянського радикального союзу. Віце-президент Соціалістичного інтернаціоналу. Серед прихильників відомий як «батько сучасної демократії в Аргентині».	Nº2787/2008	14 жовтня	^{[Ley 111]}

Нагороджені у 2010-х[ред. | ред. код]

Нагороджені у 2020-х[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Закони Автономного міста Буенос-Айрес (Ley Ciudad Autónoma de Buenos Aires)[ред. | ред. код]

Посилання на джерела[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Distinciones y reconocimientos de Buenos Aires. Buenos Aires Ciudad - Gobierno de la Ciudad Autónoma de Buenos Aires (ісп.). 21 жовтня 2014. Процитовано 19 червня 2022.
↑ LEY 578 2001. Boletín Oficial de la Ciudad de Buenos Aires (ісп.). Процитовано 7 жовтня 2023.
↑ Claudia Piñeiro (6 березня 2019). Los derechos de las mujeres y la literatura: el discurso de Claudia Piñeiro tras ser nombrada Ciudadana Ilustre de Buenos Aires. infobae (ісп.). Процитовано 19 червня 2022.
↑ Florentina Gómez Miranda, una mujer de ley. El Argentino (ісп.). Процитовано 24 серпня 2021.
↑ Susana Medina (31 липня 2020). Florentina Gómez Miranda, una mujer de ley. infobae (ісп.). Процитовано 24 серпня 2021.
↑ Darío Pulfer, Pedro Weinberg (4 серпня 2021). Noticias | ¿Quién fue Gregorio Weinberg?. noticias.perfil.com (ісп.). Процитовано 9 вересня 2021.
↑ Daniel Gigena (15 жовтня 2020). Murió el escritor Horacio Salas. La Nacion (ісп.). Процитовано 15 жовтня 2020.
↑ Ljerko Spiller. Fundación Konex (ісп.). Процитовано 4 вересня 2021.
↑ Roberto Blanco Pazos. Diccionario de Actrices del Cine Argentino Segunda Edición (1933-1997). — 2. — Corregidor, 2008. — С. 234-235. — ISBN 978-950-05-1787-4. (ісп.)
↑ Buenos Aires no se olvida de Lolita Torres. La Nacion (ісп.). 10 липня 2002. Процитовано 27 березня 2011.
↑ Murió Leopoldo Federico, una de las máximas figuras del tango. Clarín (ісп.). 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.
↑ A cuatro años de la partida de Sandro. Diario Los Andes^[es] (ісп.). 3 січня 2014. Процитовано 8 жовтня 2023.
↑ La misteriosa y fascinante construcción de un mito. Clarín (ісп.). 4 січня 2010.
↑ Sarah Bianchi - Alternativa Teatral. alternativateatral.com (ісп.). Процитовано 23 січня 2019.
↑ Di Stéfano, uno de los 'cuatro grandes' de la historia del fútbol. 20Minutos (ісп.). Процитовано 30 грудня 2017.
↑ Manuel Adet (28 березня 2015). Jorge Vidal. El Litoral^[es]. Процитовано 24 грудня 2017.
↑ Clementina, la memoriosa. Clarín (ісп.). 8 грудня 2015.
↑ Historia. Instituto de Cálculo^[es] (ісп.).
↑ Sandra De La Fuente (15 липня 2013). El adiós a Roberto Oswald. Clarín (ісп.).
↑ Murió el regisséur y escenógrafo Roberto Oswald. La Nacion (ісп.). 15 липня 2013.
↑ Germán J. Bidart Campos. Fundación Konex^[es] (ісп.). Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 29 жовтня 2011.
↑ Fernando López Trujillo, Peter Larsen (2001). An Interview with Osvaldo Bayer, Argentinean Public Intellectual and Social Historian. Perspectives on Anarchist Theory (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2001.
↑ Alfredo Carlino visitó la redacción de UNO Medios. UNO^[es] (ісп.). 26 липня 2012. Процитовано 25 квітня 2016.
↑ Boca presentó la estatua a Carlos Bianchi. TyC Sports^[es] (ісп.). Процитовано 8 вересня 2021.
↑ Bianchi ya tiene su estatua en Vélez. Clarín (ісп.). 1 грудня 2015. Процитовано 8 вересня 2021.
↑ La carroza, al final. La Diaria^[es] (ісп.). 18 вересня 2014.
↑ Jorge Valdivieso. Gran jockey y mejor persona. Revista Palermo (ісп.). 18 вересня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2007. Процитовано 9 листопада 2015.
↑ Biografía en la Fundación Raoul Wallenberg. The International Raoul Wallenberg Foundation (англ.).
↑ Alejandro Rebossio (6 листопада 2012). Leonardo Favio, cineasta y músico argentino. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 18 лютого 2022.
↑ Por decreto, Cristina Kirchner creó el Ministerio de Cultura y designó a Teresa Parodi al frente de la cartera. La Nacion (ісп.). 7 травня 2014.
↑ Tamara Kapitula (14 липня 2017). El caos libre de Luis Felipe Noé, más vivo que nunca. Infobae^[es] (ісп.). Процитовано 10 серпня 2017.
↑ Falleció Rogelio Frigerio, el padre del desarrollismo. La Nacion (ісп.). 15 вересня 2006.
↑ Eduardo Puppo (2013). El ranking mundial de tenis: orígenes y evolución. tenniscom.com (ісп.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023.
↑ Juan José Antonelli (14 серпня 2013). El 1 de Vilas se sigue discutiendo. Diario Alfil (ісп.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023.
↑ A 30 años de un hito histórico. Diario Época (ісп.). 11 вересня 2007. Архів оригіналу за 25 лютого 2021.
↑ Vilas y la Davis: "Los grupos separados hacen que un buen equipo no gane". Infobae^[es] (ісп.). 19 листопада 2017.
↑ Paula Sabatés (1 грудня 2015). A los 85 años, murio ayer la actriz Cipe Lincovsky. Página/12^[es] (ісп.).
↑ Clorindo Testa. artistasargentinos.com (ісп.). 14 серпня 2013. Архів оригіналу за 24 листопада 2016.
↑ Murió el prestigioso arquitecto Clorindo Testa. La Nacion (ісп.). 11 квітня 2013.
↑ Clorindo Testa. Argentine, born Italy. 1923–2013. MoMA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2021.
↑ ¡Confirmado! Diego Torres regresa a la TV. La Voz (ісп.). 27 січня 2013. Процитовано 31 жовтня 2018.
↑ Mario Portugal, Héctor Yúdchak. Hacer radio. Guia integral. — Buenos Aires : Galerna, 2008. — С. 220. — ISBN 978-9505565306. (ісп.)
↑ Esteban Raies. Vitillo Ábalos, el eterno. Revista El Federal (ісп.). Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2014.
↑ Vitillo Abalos: de tradiciones y nostalgias. La Nacion (ісп.). 8 травня 2012. Процитовано 21 січня 2014.
↑ Vitillo Ábalos anuncia su despedida de los escenarios. Télam^[es] (ісп.). 3 вересня 2013. Процитовано 21 січня 2014.
↑ Karina Micheletto (8 травня 2012). “Aún no me doy cuenta de que tengo 90”. Página 12. Процитовано 21 січня 2014.
↑ Álvarez, Mario Roberto. ModernaBuenosAires.org. Процитовано 5 червня 2020.
↑ Mauro Apicella (28 червня 2009). Adiós al pianista Eduardo Lagos. La Nacion (ісп.). Процитовано 20 листопада 2009.
↑ Falleció el pintor argentino Guillermo Roux a las 92 años. A24. 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
↑ Bernardo Ezequiel Koremblit. Fundación Konex^[es] (ісп.). Процитовано 29 грудня 2023.
↑ Néstor Montenegro. Mirtha Legrand, 40 años y una vida en televisión. — Corregidor, 2009. — P. 228-232. — ISBN 978-950-05-1784-3. (ісп.)
↑ Gastón Passi Livacic, José Carlos Martines Belieiro Jr. Análisis de la teoría burocrática del Estado burocrático autoritario: de la comparación de los casos de Brasil y Chile en el debate de la posibilidad de un lugar común de desarrollo // Revista de Estudios Políticos y Estratégicos. — 2018. — Т. 6, № 2. — С. 80–101. — ISSN 0719-3653. (ісп.)
↑ Javier Duque Daza. Guillermo O’Donnell y la democracia // Latinoamérica. Revista de Estudios Latinoamericanos. — 2014. — № 58. — С. 113–144. — ISSN 1665-8574. — DOI:10.1016/S1665-8574(14)70103-6. (ісп.)

Посилання[ред. | ред. код]

Ley CABA 578 / 2001. Boletín Oficial de la Ciudad de Buenos Aires (ісп.). Процитовано 7 жовтня 2023.
[1]

Портал «Біографії» Портал «Аргентина»

[6] Ley CABA Nº: 176 / 1999. Publicado en el B.O. CABA Nº 686 el 04-05-1999.

[7] Ley CABA Nº: 266 / 1999. Publicado en el B.O. CABA Nº 855 el 10-01-2000.

[9] Ley CABA Nº: 267 / 1999. Publicado en el B.O. CABA Nº 829 el 29-11-1999.

[10] Ley CABA Nº: 619 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1268 el 04-09-2001.

[11] Ley CABA Nº: 620 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1268 el 04-09-2001.

[12] Ley CABA Nº: 673 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1348 el 27-12-2001.

[14] Ley CABA Nº: 674 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1348 el 27-12-2001.

[15] Ley CABA Nº: 675 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1348 el 27-12-2001.

[16] Ley CABA Nº: 676 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1354 el 08-01-2002.

[17] Ley CABA Nº: 677 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1349 el 28-12-2001.

[19] Ley CABA Nº: 721 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1365 el 23-01-2002.

[20] Ley CABA Nº: 722 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1366 el 24-01-2002.

[21] Ley CABA Nº: 723 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1369 el 29-01-2002.

[22] Ley CABA Nº: 724 / 2001. Publicado en el B.O. CABA Nº 1369 el 29-01-2002.

[23] Ley CABA Nº: 807 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1497 el 05-08-2002.

[24] Ley CABA Nº: 808 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1497 el 05-08-2002.

[25] Ley CABA Nº: 809 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1498 el 06-08-2002.

[28] Ley CABA Nº: 810 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1498 el 06-08-2002.

[29] Ley CABA Nº: 846 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1519 el 05-09-2002.

[31] Ley CABA Nº: 858 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1526 el 16-09-2002.

[32] Ley CABA Nº: 977 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1615 el 23-01-2003.

[33] Ley CABA Nº: 978 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1619 el 29-01-2003.

[34] Ley CABA Nº: 979 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1614 el 22-01-2003.

[35] Ley CABA Nº: 980 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1614 el 22-01-2003.

[36] Ley CABA Nº: 981 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1615 el 23-01-2003.

[37] Ley CABA Nº: 982 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1616 el 24-01-2003.

[38] Ley CABA Nº: 983 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1618 el 28-01-2003.

[41] Ley CABA Nº: 984 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1618 el 28-01-2003.

[42] Ley CABA Nº: 985 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1619 el 29-01-2003.

[43] Ley CABA Nº: 986 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1618 el 28-01-2003.

[987/2002-44] а ^б Ley CABA Nº: 987 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1617 el 27-01-2003.

[45] Ley CABA Nº: 988 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1617 el 27-01-2003.

[46] Ley CABA Nº: 989 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1614 el 22-01-2003.

[47] Ley CABA Nº: 990 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1619 el 29-01-2003.

[49] Ley CABA Nº: 991 / 2002. Publicado en el B.O. CABA Nº 1615 el 23-01-2003.

[50] Ley CABA Nº: 1026 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1716 el 20-06-2003.

[52] Ley CABA Nº: 1085 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1803 el 24-10-2003.

[53] Ley CABA Nº: 1088 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[54] Ley CABA Nº: 1089 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[55] Ley CABA Nº: 1090 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[56] Ley CABA Nº: 1091 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[57] Ley CABA Nº: 1092 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[58] Ley CABA Nº: 1093 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[60] Ley CABA Nº: 1094 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[63] Ley CABA Nº: 1095 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[64] Ley CABA Nº: 1096 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[67] Ley CABA Nº: 1097 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[68] Ley CABA Nº: 1098 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[69] Ley CABA Nº: 1099 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[70] Ley CABA Nº: 1100 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1809 el 03-11-2003.

[72] Ley CABA Nº: 1179 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1838 el 15-12-2003.

[74] Ley CABA Nº: 1254 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1859 el 16-01-2004.

[75] Ley CABA Nº: 1255 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1859 el 16-01-2004.

[76] Ley CABA Nº: 1256 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1859 el 16-01-2004.

[78] Ley CABA Nº: 1257 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1859 el 16-01-2004.

[79] Ley CABA Nº: 1258 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1854 el 09-01-2004.

[82] Ley CABA Nº: 1259 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1850 el 05-01-2004.

[83] Ley CABA Nº: 1260 / 2003. Publicado en el B.O. CABA Nº 1853 el 08-01-2004.

[84] Ley CABA Nº: 1467 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2054 el 27-10-2004.

[85] Ley CABA Nº: 1490 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2068 el 16-11-2004.

[87] Ley CABA Nº: 1498 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2070 el 18-11-2004.

[88] Ley CABA Nº: 1566 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2112 el 19-01-2005.

[89] Ley CABA Nº: 1567 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2113 el 20-01-2005.

[90] Ley CABA Nº: 1569 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2113 el 20-01-2005.

[92] Ley CABA Nº: 1570 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2115 el 24-01-2005.

[94] Ley CABA Nº: 1572 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2113 el 20-01-2005.

[95] Ley CABA Nº: 1573 / 2004. Publicado en el B.O. CABA Nº 2113 el 20-01-2005.

[96] Ley CABA Nº: 1886 / 2005. Publicado en el B.O. CABA Nº 2363 el 20-01-2006.

[97] Ley CABA Nº: 1887 / 2005. Publicado en el B.O. CABA Nº 2362 el 20-01-2006.

[99] Ley CABA Nº: 1888 / 2005. Publicado en el B.O. CABA Nº 2363 el 20-01-2006.

[100] Ley CABA Nº: 2019 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2499 el 10-08-2006.

[102] Ley CABA Nº: 2022 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2493 el 02-08-2006.

[103] Ley CABA Nº: 2032 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2504 el 17-08-2006.

[105] Ley CABA Nº: 2077 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2533 el 28-09-2006.

[107] Ley CABA Nº: 2078 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2533 el 28-09-2006.

[2113/2006-108] а ^б Ley CABA Nº: 2113 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2570 el 21-11-2006.

[113] Ley CABA Nº: 2126 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2577 el 30-11-2006.

[114] Ley CABA Nº: 2130 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2574 el 27-11-2006.

[115] Ley CABA Nº: 2144 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2585 el 13-12-2006.

[117] Ley CABA Nº: 2159 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2598 el 05-01-2007.

[121] Ley CABA Nº: 2160 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2598 el 05-01-2007.

[122] Ley CABA Nº: 2161 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2598 el 05-01-2007.

[124] Ley CABA Nº: 2162 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2598 el 05-01-2007.

[125] Ley CABA Nº: 2205 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2607 el 18-01-2007.

[127] Ley CABA Nº: 2207 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2607 el 18-01-2007.

[128] Ley CABA Nº: 2208 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2611 el 24-01-2007.

[129] Ley CABA Nº: 2209 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2611 el 24-01-2007.

[130] Ley CABA Nº: 2251 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2612 el 25-01-2007.

[131] Ley CABA Nº: 2252 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2612 el 25-01-2007.

[132] Ley CABA Nº: 2253 / 2006. Publicado en el B.O. CABA Nº 2612 el 25-01-2007.

[133] Ley CABA Nº: 2331 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2698 el 05-06-2007.

[2414/2007-134] а ^б ^в ^г ^д Ley CABA Nº: 2414 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2765 el 11-09-2007.

[139] Ley CABA Nº: 2415 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2771 el 19-09-2007.

[141] Ley CABA Nº: 2416 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2771 el 19-09-2007.

[142] Ley CABA Nº: 2417 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2771 el 19-09-2007.

[143] Ley CABA Nº: 2418 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2772 el 20-09-2007.

[144] Ley CABA Nº: 2419 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2773 el 21-09-2007.

[146] Ley CABA Nº: 2424 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2776 el 26-09-2007.

[147] Ley CABA Nº: 2425 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2780 el 02-10-2007.

[149] Ley CABA Nº: 2426 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2777 el 27-09-2007.

[151] Ley CABA Nº: 2427 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2777 el 27-09-2007.

[153] Ley CABA Nº: 2630 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2853 el 18-01-2008.

[154] Ley CABA Nº: 2631 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2855 el 22-01-2008.

[157] Ley CABA Nº: 2632 / 2007. Publicado en el B.O. CABA Nº 2854 el 21-01-2008.

[158] Ley CABA Nº: 2645 / 2008. Publicado en el B.O. CABA Nº 2907 el 11-04-2008.

[159] Ley CABA Nº: 2646 / 2008. Publicado en el B.O. CABA Nº 2908 el 14-04-2008.

[160] Ley CABA Nº: 2649 / 2008. Publicado en el B.O. CABA Nº 2919 el 29-04-2008.

[161] Ley CABA Nº: 2668 / 2008. Publicado en el B.O. CABA Nº 2922 el 05-05-2008.

[162] Ley CABA Nº: 2669 / 2008. Publicado en el B.O. CABA Nº 2924 el 07-05-2008.

[163] Ley CABA Nº: 2670 / 2008. Publicado en el B.O. CABA Nº 2922 el 05-05-2008.

[164] Ley CABA Nº: 2787 / 2008. Publicado en el B.O. CABA Nº 2987 el 06-08-2008.

[buenosaires.gob.ar-1] а ^б Distinciones y reconocimientos de Buenos Aires. Buenos Aires Ciudad - Gobierno de la Ciudad Autónoma de Buenos Aires (ісп.). 21 жовтня 2014. Процитовано 19 червня 2022.

[2] LEY 578 2001. Boletín Oficial de la Ciudad de Buenos Aires (ісп.). Процитовано 7 жовтня 2023.

[3] Claudia Piñeiro (6 березня 2019). Los derechos de las mujeres y la literatura: el discurso de Claudia Piñeiro tras ser nombrada Ciudadana Ilustre de Buenos Aires. infobae (ісп.). Процитовано 19 червня 2022.

[4] Florentina Gómez Miranda, una mujer de ley. El Argentino (ісп.). Процитовано 24 серпня 2021.

[5] Susana Medina (31 липня 2020). Florentina Gómez Miranda, una mujer de ley. infobae (ісп.). Процитовано 24 серпня 2021.

[8] Darío Pulfer, Pedro Weinberg (4 серпня 2021). Noticias | ¿Quién fue Gregorio Weinberg?. noticias.perfil.com (ісп.). Процитовано 9 вересня 2021.

[13] Daniel Gigena (15 жовтня 2020). Murió el escritor Horacio Salas. La Nacion (ісп.). Процитовано 15 жовтня 2020.

[18] Ljerko Spiller. Fundación Konex (ісп.). Процитовано 4 вересня 2021.

[26] Roberto Blanco Pazos. Diccionario de Actrices del Cine Argentino Segunda Edición (1933-1997). — 2. — Corregidor, 2008. — С. 234-235. — ISBN 978-950-05-1787-4. (ісп.)

[27] Buenos Aires no se olvida de Lolita Torres. La Nacion (ісп.). 10 липня 2002. Процитовано 27 березня 2011.

[30] Murió Leopoldo Federico, una de las máximas figuras del tango. Clarín (ісп.). 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.

[39] A cuatro años de la partida de Sandro. Diario Los Andes^[es] (ісп.). 3 січня 2014. Процитовано 8 жовтня 2023.

[40] La misteriosa y fascinante construcción de un mito. Clarín (ісп.). 4 січня 2010.

[48] Sarah Bianchi - Alternativa Teatral. alternativateatral.com (ісп.). Процитовано 23 січня 2019.

[51] Di Stéfano, uno de los 'cuatro grandes' de la historia del fútbol. 20Minutos (ісп.). Процитовано 30 грудня 2017.

[59] Manuel Adet (28 березня 2015). Jorge Vidal. El Litoral^[es]. Процитовано 24 грудня 2017.

[61] Clementina, la memoriosa. Clarín (ісп.). 8 грудня 2015.

[62] Historia. Instituto de Cálculo^[es] (ісп.).

[65] Sandra De La Fuente (15 липня 2013). El adiós a Roberto Oswald. Clarín (ісп.).

[66] Murió el regisséur y escenógrafo Roberto Oswald. La Nacion (ісп.). 15 липня 2013.

[71] Germán J. Bidart Campos. Fundación Konex^[es] (ісп.). Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 29 жовтня 2011.

[73] Fernando López Trujillo, Peter Larsen (2001). An Interview with Osvaldo Bayer, Argentinean Public Intellectual and Social Historian. Perspectives on Anarchist Theory (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2001.

[77] Alfredo Carlino visitó la redacción de UNO Medios. UNO^[es] (ісп.). 26 липня 2012. Процитовано 25 квітня 2016.

[80] Boca presentó la estatua a Carlos Bianchi. TyC Sports^[es] (ісп.). Процитовано 8 вересня 2021.

[81] Bianchi ya tiene su estatua en Vélez. Clarín (ісп.). 1 грудня 2015. Процитовано 8 вересня 2021.

[86] La carroza, al final. La Diaria^[es] (ісп.). 18 вересня 2014.

[91] Jorge Valdivieso. Gran jockey y mejor persona. Revista Palermo (ісп.). 18 вересня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2007. Процитовано 9 листопада 2015.

[93] Biografía en la Fundación Raoul Wallenberg. The International Raoul Wallenberg Foundation (англ.).

[98] Alejandro Rebossio (6 листопада 2012). Leonardo Favio, cineasta y músico argentino. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 18 лютого 2022.

[101] Por decreto, Cristina Kirchner creó el Ministerio de Cultura y designó a Teresa Parodi al frente de la cartera. La Nacion (ісп.). 7 травня 2014.

[104] Tamara Kapitula (14 липня 2017). El caos libre de Luis Felipe Noé, más vivo que nunca. Infobae^[es] (ісп.). Процитовано 10 серпня 2017.

[106] Falleció Rogelio Frigerio, el padre del desarrollismo. La Nacion (ісп.). 15 вересня 2006.

[109] Eduardo Puppo (2013). El ranking mundial de tenis: orígenes y evolución. tenniscom.com (ісп.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023.

[110] Juan José Antonelli (14 серпня 2013). El 1 de Vilas se sigue discutiendo. Diario Alfil (ісп.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023.

[111] A 30 años de un hito histórico. Diario Época (ісп.). 11 вересня 2007. Архів оригіналу за 25 лютого 2021.

[112] Vilas y la Davis: "Los grupos separados hacen que un buen equipo no gane". Infobae^[es] (ісп.). 19 листопада 2017.

[116] Paula Sabatés (1 грудня 2015). A los 85 años, murio ayer la actriz Cipe Lincovsky. Página/12^[es] (ісп.).

[118] Clorindo Testa. artistasargentinos.com (ісп.). 14 серпня 2013. Архів оригіналу за 24 листопада 2016.

[119] Murió el prestigioso arquitecto Clorindo Testa. La Nacion (ісп.). 11 квітня 2013.

[120] Clorindo Testa. Argentine, born Italy. 1923–2013. MoMA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2021.

[123] ¡Confirmado! Diego Torres regresa a la TV. La Voz (ісп.). 27 січня 2013. Процитовано 31 жовтня 2018.

[126] Mario Portugal, Héctor Yúdchak. Hacer radio. Guia integral. — Buenos Aires : Galerna, 2008. — С. 220. — ISBN 978-9505565306. (ісп.)

[135] Esteban Raies. Vitillo Ábalos, el eterno. Revista El Federal (ісп.). Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2014.

[136] Vitillo Abalos: de tradiciones y nostalgias. La Nacion (ісп.). 8 травня 2012. Процитовано 21 січня 2014.

[137] Vitillo Ábalos anuncia su despedida de los escenarios. Télam^[es] (ісп.). 3 вересня 2013. Процитовано 21 січня 2014.

[138] Karina Micheletto (8 травня 2012). “Aún no me doy cuenta de que tengo 90”. Página 12. Процитовано 21 січня 2014.

[140] Álvarez, Mario Roberto. ModernaBuenosAires.org. Процитовано 5 червня 2020.

[145] Mauro Apicella (28 червня 2009). Adiós al pianista Eduardo Lagos. La Nacion (ісп.). Процитовано 20 листопада 2009.

[148] Falleció el pintor argentino Guillermo Roux a las 92 años. A24. 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.

[150] Bernardo Ezequiel Koremblit. Fundación Konex^[es] (ісп.). Процитовано 29 грудня 2023.

[152] Néstor Montenegro. Mirtha Legrand, 40 años y una vida en televisión. — Corregidor, 2009. — P. 228-232. — ISBN 978-950-05-1784-3. (ісп.)

[155] Gastón Passi Livacic, José Carlos Martines Belieiro Jr. Análisis de la teoría burocrática del Estado burocrático autoritario: de la comparación de los casos de Brasil y Chile en el debate de la posibilidad de un lugar común de desarrollo // Revista de Estudios Políticos y Estratégicos. — 2018. — Т. 6, № 2. — С. 80–101. — ISSN 0719-3653. (ісп.)

[156] Javier Duque Daza. Guillermo O’Donnell y la democracia // Latinoamérica. Revista de Estudios Latinoamericanos. — 2014. — № 58. — С. 113–144. — ISSN 1665-8574. — DOI:10.1016/S1665-8574(14)70103-6. (ісп.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[Ley 1]

[Ley 2]

[6]

[Ley 3]

[Ley 4]

[Ley 5]

[Ley 6]

[7]

[Ley 7]

[Ley 8]

[Ley 9]

[Ley 10]

[8]

[Ley 11]

[Ley 12]

[Ley 13]

[Ley 14]

[Ley 15]

[Ley 16]

[Ley 17]

[9]

[10]

[Ley 18]

[Ley 19]

[11]

[Ley 20]

[Ley 21]

[Ley 22]

[Ley 23]

[Ley 24]

[Ley 25]

[Ley 26]

[Ley 27]

[12]

[13]

[Ley 28]

[Ley 29]

[Ley 30]

[Ley 31]

[Ley 32]

[Ley 33]

[Ley 34]

[14]

[Ley 35]

[Ley 36]

[15]

[Ley 37]

[Ley 38]

[Ley 39]

[Ley 40]

[Ley 41]

[Ley 42]

[Ley 43]

[16]

[Ley 44]

[17]

[18]

[Ley 45]

[Ley 46]

[19]

[20]

[Ley 47]

[Ley 48]

[Ley 49]

[Ley 50]

[21]

[Ley 51]

[22]

[Ley 52]

[Ley 53]

[Ley 54]

[23]

[Ley 55]

[Ley 56]

[24]

[25]

[Ley 57]

[Ley 58]

[Ley 59]

[Ley 60]

[26]

[Ley 61]

[Ley 62]

[Ley 63]

[Ley 64]

[27]

[Ley 65]

[28]

[Ley 66]

[Ley 67]

[Ley 68]

[Ley 69]

[29]

[Ley 70]

[Ley 71]

Почесні громадяни Буенос-Айреса

Зміст

Порядок нагородження[ред. | ред. код]

Опис списку[ред. | ред. код]

Перелік почесних громадян[ред. | ред. код]

Нагороджені у 1990-х[ред. | ред. код]

Нагороджені у 2000-х[ред. | ред. код]

Нагороджені у 2010-х[ред. | ред. код]

Нагороджені у 2020-х[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Закони Автономного міста Буенос-Айрес (Ley Ciudad Autónoma de Buenos Aires)[ред. | ред. код]

Посилання на джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Почесні громадяни Буенос-Айреса

Порядок нагородження[ред. | ред. код]

Опис списку[ред. | ред. код]

Перелік почесних громадян[ред. | ред. код]

Нагороджені у 1990-х[ред. | ред. код]

Нагороджені у 2000-х[ред. | ред. код]

Нагороджені у 2010-х[ред. | ред. код]

Нагороджені у 2020-х[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Закони Автономного міста Буенос-Айрес (Ley Ciudad Autónoma de Buenos Aires)[ред. | ред. код]

Посилання на джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук