Бельбецький каньйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Бельбецький каньйон»
Вид на Бельбецький каньйон і село Мале Садове
Вид на Бельбецький каньйон і село Мале Садове
Вид на Бельбецький каньйон і село Мале Садове
44°38′47″ пн. ш. 33°49′39″ сх. д. / 44.6463888900277723° пн. ш. 33.82750000002777568° сх. д. / 44.6463888900277723; 33.82750000002777568Координати: 44°38′47″ пн. ш. 33°49′39″ сх. д. / 44.6463888900277723° пн. ш. 33.82750000002777568° сх. д. / 44.6463888900277723; 33.82750000002777568
Країна  Росія
Розташування Україна Україна
Куйбишеве
АР Крим
Найближче місто Бахчисарай
Площа 100 га
Засновано 1975
Бельбецький каньйон. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Бельбецький каньйон
Бельбецький каньйон (Автономна Республіка Крим)
Мапа

CMNS: Бельбецький каньйон у Вікісховищі

Бельбецький каньйон чи Бельбекський каньйон (Бельбецькі, або Албацькі Ворота, крим. Belbek boğazı, Бельбек бог'ази) — ділянка звуження долини кримської річки Бельбек між селищем Куйбишеве і селом Танкове, де річка перетинає Внутрішню гряду Кримських гір. Довжина каньйону — 5 км, висота бортів 65-70 м, ширина в найвужчому місці — 300 м. Каньйон утворився завдяки процесу водної ерозії, яка відбувалася у прокладеному глибокою тріщиною розколі у крейдяних вапняках і мергелях куести Внутрішньої гряди Кримських гір.

Бельбецький каньйон має важливе наукове значення. Його природний геологічний розріз служить для вивчення стратиграфії верхньої крейди і нижнього палеогену Криму. Розмиті річкою оголені верхньокрейдяні і палеогенові породи. Вниз за течією річки добре простежуються відкладення туронського (білі вапняки і мергелі) і данського (сірі вапняки і пісковики з характерною фауною) верхньокрейдяних ярусів, далі виходять вапняки монтського, мергелі і пісковики танетського палеоценових ярусів, а також глини нижнього еоцену. Весь розріз характеризується великою кількістю викопної фауни.

Бельбецький каньйон з боку с. Куйбишеве

На схилах каньйону ростуть скельний і пухнастий дуби, грабняки, кизил, шипшина, держидерево. На одному з південно-західних схилів (лівий берег Бельбека) знаходиться реліктовий тисовий гай із 2000 дерев, який рішенням Кримського облвиконкому в 1980 році оголошений заповідним об'єктом місцевого значення.

В 1975 р. Постановою Ради Міністрів УРСР Бельбецький каньйон був оголошений комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення[1].

Українське написання[ред. | ред. код]

Зустрічається два варіанти написання: Бельбецький та Бельбекський. За загальними правилами чергування приголосних повинен використовуватися суфікс -цьк. У Розпорядженні Ради міністрів УССР «Про доповнення списку пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави» від 14 жовтня 1975 використовується написання «Бельбецький»[2]. Проте в наш час дуже багато джерел використовують написання «Бельбекський»[3][4].

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Природні заповідники, заказники, парки та пам'ятки природи АР Крим
  2. Розпорядження Ради Міністрів Української РСР «Про доповнення списку пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави» від 14.10.1975 № 780-р
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література[ред. | ред. код]

  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.